Замовник є платником ПДВ. Чи є правильним рішенням з законодавчим обґрунтуванням, обрання переможця учасника не платника ПДВ, яких пропонує ціну без ПДВ, яка не перевищує тендерну пропозицію (ціну) Замовника з ПДВ, але при цьому, якщо додати до ціни ФОП суму ПДВ, то вона буде перевищувати ціну Замовника, але в такому випадку інший учасник, платник ПДВ буде знаходитись в дискримінаційній ситуації, оскільки від надає свою ціну з урахуванням ПДВ.

1. Якими документами повинні підтверджуватися повноваження посадової особи (представника) учасника процедури закупівлі юридичної особи, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, в тому числі на підписання договору, у випадку якщо директор учасника процедури закупівлі перебуває на лікарняному? Тобто тендерну пропозицію та ін. буде підписувати та подавати від імені учасника не директор (він на лікарняному), а представник. 2. Якщо особа, яка представляє інтереси учасника процедури закупівлі, внесена до ЄДРЮОФОПГО як підписант, чи достатньо на підтвердження повноважень такої особи виписки з Єдиного державного реєстру?

Закупівля Товару здійснюється відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт i послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення aбo скасування” зі змінами. 24 травня постановою № 597 Кабмін змінив Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затверджений постановою № 861 (далі — Порядок №861). Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», а саме пункту 61 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень: 1) замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує: у 2024 році - 20 відсотків. Станом на проведення тендеру та укладання Договору ступінь локалізації виробництва була 20,99%, що відповідало вимогам законодавства. Відповідно до п. 13 Порядку №861, Учасник, з яким укладено договір про закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, одночасно з передачею товару надає замовнику підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару, що оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель разом із звітом про виконання договору про закупівлю. Виробник сповістив, що після тендеру та укладання договору суттєво змінилась вартість та питома вага імпортної сировини в складі собівартості товару, що призвело до зниження ступеню локалізації виробництва товару до – 16,99%. Таким чином фактичнf калькуляціz собівартості буде не відповідати умовам Закону та закупівля товару буде здійснена з порушенням вимогам законодавства. Який порядок дій необхідно здійснити Замовнику в такому випадку: 1. Відмовитись від товару та розірвати договір 2. Прийняти та оплатити товар з фактичною калькуляцією собівартості меншою ніж встановлений мінімальний рівень ступеню локалізації, що буде фактично незаконним витрачанням державних коштів.

Відповідно до «Положення про Міністерство економіки України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 124), основними завданнями Міністерства економіки України є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері публічних закупівель (далі - Мінекономіки). Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель. У зв`язку з цим, виконавчий комітет Глобинської міської ради звертається до вас, як до уповноваженого органу, з проханням надати роз`яснення щодо наступного. Виконавчим комітетом Глобинської міської ради (далі - Замовник) оголошено відкриті торги з особливостями. Під час розгляду тендерної пропозиції учасника, Замовником виявлені невідповідності в інформації та документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та подання яких передбачалося тендерною документацією. Керуючись п. 43 постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості), Замовником через електронну систему закупівель такому учаснику надано повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей. Пунктом 33 Особливостей та частиною 6 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерні пропозиції після закінчення кінцевого строку їх подання не приймаються електронною системою закупівель. Враховуючи, що документи, які подають Учасники на виконання повідомлення про усунення невідповідностей (далі - Повідомлення) стосуються саме документів тендерної пропозиції, то вони є її частиною. Отже, такі документи повинні бути датовані до кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Проте, Учасник на виконання повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей надав дозвільний документ, виданий іншим органом, який датований після кінцевого строку подання тендерних пропозицій. У зв`язку з цим, просимо вас надати роз`яснення: якщо на виконання Повідомлення Учасник надав дозвільний документ, виданий іншим органом, який датований після кінцевого строку подання тендерних пропозицій, чи може Замовник зарахувати такий документ, як виконання вимоги про усунення невідповідностей, якщо такого документу не існувало на момент подання такої пропозиції?

Державні/комунальні установи/заклади/підприємства планують обрати підрядників для виконання робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) щодо об'єктів державної/комунальної власності. При цьому, оплату таких робіт планує здійснювати благодійний фонд за власний рахунок безпосередньо на рахунок виконавця, без передачі коштів державній/комунальній установі/закладу/підприємству. У зв'язку з цим планується укладення трьохстороннього договору між благодійним фондом (платником), виконавцем робіт та державною/комунальною установою/закладом/підприємством (отримувачем послуг). Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у разі закупівлі робіт юридичними особами публічного права, а також суб'єктами, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, відбувається публічна закупівля в порядку, визначеному Законом, а вказані особи вважаються замовниками такої публічної закупівлі. Публічною закупівлею в розумінні Закону є придбання замовником товарів, робіт та послуг (п. 20 статті 1 Закону), а договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 статті 1 Закону). Товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах закупівлі є предметом закупівлі (п. 21 статті 1 Закону). Таким чином, договір про публічну закупівлю є виключно двостороннім договором, а однієї із ознак закупівлі є факт витрати коштів безпосередньо замовником на придбання робіт. Такі висновки підтверджуються відповідними листами Мінекономіки, згідно яких замовниками у розумінні Закону є (1) суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси (лист № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020) та (2) замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, що стосується, як правило, підприємств-монополістів, які надають суспільні послуги в межах певних галузей (лист від 04.06.2020 р. N 3304-04/34929-06). З цього слідує, що укладення трьохстороннього договору, згідно якого оплата робіт відносно об’єкту державної/комунальної власності здійснюється коштом третьої особи (благодійного фонду/донора) безпосередньо підрядникам, не відповідає ознакам публічної закупівлі, визначеної Законом і не може вважатись публічною закупівлею в розумінні Закону. У зв'язку з цим виникають такі питання: 1) Чи обов'язково застосовувати положення Закону в частині процедур публічної закупівлі, у разі укладення трьохстороннього договору, згідно якого юридична особа публічного права відбирає підрядника та отримує результати робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт), а оплату робіт здійснює третя особа (благодійним фондом) безпосередньо на рахунок підрядника? 2) Чи може платник (благодійний фонд, донор), який не входить до переліку суб'єктів, визначених частиною 2 статті 6 Закону, застосовувати власні процедури відбору підрядників у разі фінансування робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно об'єктів державної/комунальної власності?