Консультації з питань публічних закупівель

Відповідно до частини першої статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції. Форма забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції та Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.12.2020 № 2628 (Форма забезпечення тендерної пропозиції) та розроблені відповідно до абзацу десятого пункту 11 частини першої статті 9 Закону. Пунктом 3 Форми забезпечення тендерної пропозиції передбачено, що письмова вимога бенефіціара про сплату суми гарантії повинна містити посилання на дату складання / видачі і номер цієї гарантії, а також посилання на одну з таких умов (підстав), що підтверджують невиконання принципалом своїх зобов’язань, передбачених його тендерною пропозицією / пропозицією. Одна із таких умов зазначена у Формі забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції таким чином: ненадання принципалом, який став переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі), у строк, визначений частиною шостою статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону. Частиною 6 статті 17 Закону встановлено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті. Наразі публічні закупівлі здійснюються відповідно до Особливостей. Згідно з пунктом третім Особливостей під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей замовники застосовують положення статті 25 Закону з урахуванням положень пункту 47 цих особливостей. Пунктом 47 Особливостей встановлено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту. З огляду на вищевикладене та у зв’язку з тим, що норма частини 6 статті 17 Закону у період дії Особливостей не діє, просимо надати роз’яснення на такі питання: чи може замовник при складанні тендерної документації вносити зміни до затвердженої Форми забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції в частині приведення абзацу дев’ятого пункту третього форми у відповідність до чинного законодавства у сфері публічних закупівель; чи не будуть такі власноручно внесені замовником зміни в затверджену наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Форму забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції розцінені як порушення. Також просимо ініціювати внесення змін до затвердженої Форми забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції в частині приведення її у відповідність до чинного законодавства у сфері публічних закупівель задля усунення вищезазначеної неузгодженості.

Є кошторис на поточний ремонт об'єкта. Чи обов'язково зазначати в тендерній документації дослівно назву з кошторису. Чи є норми які це передбачають? Чи не буде помилкою якщо назва в тендерній документації "м Рівне Рівненської області" а в кошторисі навпаки, чи припустимо в кошторисі м.Рівне, а в тендері "місто Рівне". тобто суть предмету закупівлі збережена тільки не так дослівно звучить як в кошторисі

В договорі зазначений формульний розрахунок для закупівлі електричної енергії, а саме формула окремо для групи А та формула для групи Б. Чи можна застосовувати пп7.п19 для внесення змін в ціну електроенергії, якщо в договору прописана формула для групи А відповідно до методики щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затвердженої наказом 07.05.2024 № 11712?

Дозвольте уточнити питання, яке наразі викликає практичні труднощі. Йдеться про співвідношення пунктів 28 та 47 Особливостей № 1178 у частині інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника-резидента. У листі МЕУ від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 зазначено, що щодо резидента замовник перевіряє інформацію про КБВ відповідно до пункту 47 Особливостей та даних ЄДР, а спосіб підтвердження встановлюється лише для нерезидентів. Водночас пункт 28 Особливостей окремим реченням передбачає, що у тендерній документації зазначається спосіб підтвердження інформації про КБВ, зокрема із зазначенням повного найменування, місцезнаходження та ідентифікаційного коду (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, а також характеру та міри бенефіціарного володіння. З логіки норми випливає, що йдеться про певну іншу інформацію, ніж та, що безпосередньо відображається в ЄДР. Адже якщо інформація повністю міститься в Реєстрі, то відповідно до пункту 47 та статті 22 Закону № 922 замовник не вимагає її документального підтвердження. Більше того, запис у Реєстрі типу «акціонери згідно реєстру» є інформацією, передбаченою (допустимою) пунктом 9 частини другої статті 9 Закону про державну реєстрацію. Учасник декларує в ЕСЗ, що в Реєстрі наявна інформація, передбачена цією нормою. Формально підстава для відмови відсутня. Тоді виникає питання: чи повинен замовник шукати додатково КБВ поза межами того, що відображено в Реєстрі? І якщо так — у який саме спосіб? Додатково прошу розглянути практичний приклад. КОРПОРАЦІЯ «НВО “ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ”», код 44519837: має у засновниках два ТОВ; у графі КБВ зазначені дві фізичні особи – громадяни України з відповідною інформацією. Чи повинен замовник, виконуючи пункт 28: перевіряти КБВ тих двох ТОВ, що є засновниками? чи з’ясовувати, в яких ще юридичних особах фізичні особи – КБВ корпорації – є кінцевими бенефіціарними власниками? Або ж норма пункту 28 має на увазі іншу ситуацію? Адже формулювання пункту 28 фактично вказує, що по резиденту замовник має встановити вимоги саме щодо засновника юридичної особи, в якому така особа є КБВ. Тобто це виглядає як інформація, яку замовник не завжди може однозначно встановити лише з даних ЄДР. Водночас замовник у сфері публічних закупівель не є державним реєстратором і не здійснює контроль повноти розкриття інформації в ЄДР. Тому виникає ризик різного тлумачення під час моніторингу: з одного боку — не можна вимагати документи, якщо інформація є публічною; з іншого — пункт 28 прямо вимагає передбачити спосіб підтвердження. Буду щиро вдячна, якщо Ви окреслите, в яких саме випадках замовник повинен «заглиблюватися» у структуру КБВ резидента на виконання пункту 28, і яку саме інформацію слід передбачати в тендерній документації як спосіб підтвердження. Для нас це важливо з точки зору однакового та правомірного застосування норм і мінімізації ризиків під час моніторингу.

Замовник під час здійснення процедур відкритих торгів відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), стикається з неоднозначністю застосування норм пунктів 28 та 47 Особливостей у частині підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника процедури закупівлі. Так, відповідно до підпункту 9 пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику-резиденту у разі відсутності в Єдиному державному реєстрі інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». При цьому абзацами пункту 47 Особливостей встановлено, що учасник підтверджує відсутність підстав шляхом самостійного декларування, а замовник не вимагає документального підтвердження такої інформації, якщо вона є публічною та міститься у відкритих реєстрах. Водночас пункт 28 Особливостей передбачає, що у тендерній документації зазначається спосіб підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників, зокрема із зазначенням повного найменування, місцезнаходження та ідентифікаційного коду засновника юридичної особи (для резидента), у якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, а також характер та міра бенефіціарного володіння. З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення: Чи зобов’язаний замовник встановлювати у тендерній документації спосіб документального підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника-резидента, враховуючи, що така інформація міститься в Єдиному державному реєстрі та є публічною? Чи слід вважати, що положення пункту 47 Особливостей мають пріоритет у частині заборони вимагати документального підтвердження інформації, яка міститься у відкритих реєстрах? Якою є правова мета включення до пункту 28 Особливостей положень щодо способу підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників для резидентів, якщо перевірка здійснюється за даними ЄДР? Просимо надати офіційне роз’яснення для забезпечення однакового та правомірного застосування норм Особливостей і запобігання різному трактуванню під час здійснення моніторингу закупівель.