|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Визначення термінів “роботи” та “послуги” передбачено пунктами 22 і 17 частини першої статті 1 Закону. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Разом з тим, визначення предмету закупівлі здійснюється замовником.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”.
Поряд з цим, згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в на сторінках 5-6 у листі від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Додатково інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
|
|
Нормами Закону України № 2019 – VIII «Про ринок електричної енергії» зобов’язано власників електроенергетичного майна, не пізніше ніж з 11.12.2018, юридично відокремити діяльність з розподілу електричної енергії від діяльності з її постачання споживачам.
ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» одночасно здійснює діяльність з постачання електричної енергії та надання послуг з розподілу електричної енергії на підставі відповідних ліцензій.
При цьому, нормами п. 13 розділу XVII Закону № 2019-VIII передбачено, що ліцензії на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом підлягають анулюванню не пізніше ніж через 18 місяців з дня набрання чинності цим Законом, а тому один і той самий суб'єкт господарювання, на новому роздрібному ринку електричної енергії, не матиме права одночасно здійснювати діяльність з розподілу та постачання електричної енергії.
Чинні на сьогоднішній день договори про закупівлю, про постачання електричної енергії Замовникам (в розумінні ст. 1 Закону № 922 – VIII) укладені з терміном дії до 31.12.2018.
На сьогоднішній день неурегульованою є проблема укладення договорів на новому роздрібному ринку електричної енергії з споживачами, що фінансуються з державного або місцевих бюджетів (складність та тривалість проведення процедури публічних закупівель, планування витрат на рік наперед, здійснення закупівлі виключно на договірних засадах, тощо), що в свою чергу може призвести до повного припинення електропостачання таких Замовників.
З огляду на викладене та враховуючи надзвичайну актуальність та важливість вказаного питання, просимо, у найкоротший строк надати роз’яснення з наступних питання:
1. Чи можуть Замовники на новому роздрібному ринку електричної енергії застосовувати переговорну процедуру при закупівлі електричної енергії в
ТОВ «КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» та послуг з її розподілу в ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (описана вище ситуація вже мала місце на ринку природного газу України, в зв’язку з прийняттям 09.04.2015 Закону України «Про ринок природного газу», і Мінекономрозвитку надавало роз’яснення щодо порядку закупівлі природного газу та послуг з його розподілу Замовниками, що відображено в листі-роз’ясненні Мінекономрозвитку від 01.12.2015 № 3302 – 05/40083 – 06).
2 Чи можуть Замовники на новому роздрібному ринку електричної енергії укладати договори з постачання електричної енергії та договори з розподілу електричної енергії, шляхом приєднання до умов публічних договорів приєднання з постачання та розподілу електричної енергії в порядку, передбаченому Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, та отримувати електричну енергію на умовах універсальної послуги?
Товариством було направлено письмовий запит від 30.08.2018 вих.№01/1/08-3113 відповідь на який наразі не отримана.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Принагідно інформуємо, що на сайті Мінекономрозвитку у рубриці “Політика” підрубці “Звіти сфери публічних закупівель” розміщений за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=86f9b4de-bb4c-4004-a563-cd4fe4fa4773&title=ZvitSferiPublichnikhZakupivelZa2017-Rik звіт сфери публічних закупівель за 2017 рік, який містить інформацію щодо аналізу основних показників діяльності сфери публічних закупівель. В даному звіті проаналізовано закупівлі, що регулюються Законом та закупівлі, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону в розрізі закупівель проведених із використанням електронної системи закупівель та без використання електронної системи, шляхом укладання прямих договорів із звітуванням про такі договори.
Водночас для отримання інформації щодо закупівель можна скористатись модулем аналітики за посиланням https://bi.prozorro.org (далі – модуль аналітики). Завдяки модулю аналітики є змога аналізувати в режимі онлайн усі закупівлі, що проводяться через електронну систему закупівель. Модуль аналітики має широкий функціонал та дає можливість здійснювати глибокий аналіз та моніторинг публічних закупівель. Зокрема, в модулі аналітики відображається інформація про замовників, учасників та переможців закупівель (їх коди ЄДРПОУ та контактна інформація), предмет закупівлі, суми договорів та інше. Крім того, в модулі аналітики завдяки фільтру можна відсортувати предмети закупівлі по групам товарів, надання послуг або виконання робіт.
Разом з тим, згідно Положення про Державну Казначейську службу України (далі – Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює розподіл бюджетних коштів між державним бюджетом, бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, між місцевими бюджетами, а також між загальним та спеціальним фондами бюджету відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, і їх перерахування відповідно до законодавства.
При цьому згідно Положення про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, основними завданнями якого є, зокрема здійснення перерозподілу бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету, затверджує разом з головними розпорядниками бюджетних коштів паспорти бюджетних програм; проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, стосовно його відповідності меті, пріоритетності та ефективності використання бюджетних коштів; затверджує лімітні довідки про бюджетні асигнування, що містять бюджетні призначення та їх помісячний розподіл.
Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо додатково звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
|