Консультації з питань публічних закупівель
Добрий день!
Дякую за зворотній зв'язок щодо запиту № 1389/2020. Проте звертаю увагу, що відповідь на запит № 688/2020, на який є посилання, не містить відповіді на відправлений мною запит 1389/2020. Отже, прохання надати консультацію з наступного питання (дублюю запит № 1389/2020):
У травні було заплановано та проведено спрощену закупівлю товарів з очікуваною вартістю 108 тис.грн. (з прив'язкою до позиції Річного плану). Закупівля не відбулась.
Для повторного проведення закупівлі у червні вносимо зміни до Річного плану закупівель (у ПроЗорро додається новий рядок на таку ж суму - 108 тис.грн)
Яка має бути процедура для повторного проведення цієї ж закупівлі у червні: 1) відкриті торги (оскільки 108 тис.грн заплановано у травні (торги не відбулись) + 108 тис.грн на червень), або 2) спрощена закупівля?
Замовник визначений пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (поріг для закупівлі товару (товарів) дорівнює або перевищує 200 тис.грн.)
Дякую.
Відповідь
Доброго дня. Звертаємося з проханням надати роз'яснення:
виконком бажає закупити послугу з проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки комунальної власності (коротко - бажаємо вибрати виконавця земельних торгів).
Відповідно до ст.135 Земельного кодексу України, виконком вирішив, що фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюватиметься за рахунок виконавця земельних торгів.
Статтею 135 Земельного кодексу України визначено, що витрати (видатки), здійснені виконавцем земельних торгів на їх проведення, відшкодовуються йому переможцем земельних торгів.
Питання: чи потрібно оголошувати відкриті торги, у разі якщо оплата даних послуг, виконавцю земельних торгів буде відшкодовуватися за рахунок переможця земельних торгів.
Відповідь
При виконанні робіт згідно з укладеним договором відбулося значне подорожчання матеріально-технічних ресурсів в порівнянні з їх вартістю в договірній ціні, при оформленні цього подорожчання керуємося роз'ясненнями збірника «Ціноутворення в будівництві» №8 (стор. 82-83) за серпень 2020 р. за рахунок витрат на інфляцією по договірній ціні, а решту за рахунок економії коштів за іншими роботами та витратами у межах вартісних показників графи 5 «будівельні роботи», передбачених договірною ціною.
Замовник посилаючись на Закон України «Про публічні закупівлі» відмовляється компенсувати наші витрати за рахунок економії коштів за іншими роботами та витратами у межах вартісних показників графи 5 «будівельні роботи», передбачених договірною ціною ( з її уточненням) або за рахунок коштів на покриття додаткових витрат , повязаних з інфляційними процесами та коштів на покриття ризику усіх учасників будівництва, передбачених відповідними графами «Зведеного кошторисного розрахунку вартості обєкта будівництва». Прошу надати пояснення щодо можливості та правомірності застосування наведеної норми збірника «Ціноутворення в будівництві» №8 (стор. 82-83) за серпень 2020 р. з урахуванням діючих вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідь
Доброго дня!
Прошу надати роз'яснення щодо застосування наведених у моєму запиті положень Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) СТОСОВНО САМЕ СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ. Також звертаю Вашу увагу, що попередні роз'яснення Міністерства стосувалися внесення змін до проекту договору про закупівлю ЯК ЧАСТИНИ ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ЗА ПРОЦЕДУРАМИ ЗАКУПІВЛІ. Так пунктом 8 частини 2 статті 22 Закону вказано, що: «У тендерній документації зазначаються такі відомості: 8) проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов». У свою чергу пунктами 31 та 13 частини 1 статті 1 Закону, передбачено, що: 1) тендерна документація - документація щодо умов проведення ТЕНДЕРУ; 2) конкурентна процедура закупівлі (далі - ТЕНДЕР) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Виходячи з наведеного, проект договору, який публікується разом з оголошенням про проведення спрощеної закупівлі (у відповідності з пунктом 2 частини 1 статті 10 Закону) не є частиною тендерної документації, так як спрощена закупівля згідно із статтею 13 Закону не є процедурою закупівлі. На це звертається увага також у відповідних інфобоксах Prozorro.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону: договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини 4 статті 41 Закону: умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/ПРОПОЗИЦІЇ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЕЛЕКТРОННОГО АУКЦІОНУ (у тому числі ціни за одиницю товару) ПЕРЕМОЖЦЯ процедури закупівлі/СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
А пунктами 19 та 24 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що: 1) переможець спрощеної закупівлі - учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам, ЩО ВИЗНАЧЕННІ В ОГОЛОШЕННІ про проведення спрощеної закупівлі, ВИМОГАМ ДО ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю; 2) пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до ОГОЛОШЕННЯ про проведення спрощеної закупівлі та ВИМОГ ДО ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ.
Тобто в Законі не має вказівок на те, що учасник СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ та його пропозиція подається у відповідності до проекту договору про закупівлю.
Тобто, виходячи з наведеного, можна дійти висновку, що є можливим внесення змін до договору про закупівлю (ДО УМОВ, ЯКІ НЕ Є ІСТОТНИМИ УМОВАМИ ДОГОВОРУ ПРО ЗАКУПІВЛЮ (істотні умови договору про закупівлю змінюються в порядку, встановленому статтею 41 Закону)), який укладено за результатами СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ. І те, що він буде відрізнятися від проекту договору про закупівлю, який публікувався під час проведення СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ, не є порушенням Закону.
Чи це твердження є помилковим?
Окремо хочу наголосити, що попередні роз’яснення Міністерства нажаль не відповідають на моє питання, адже, по-перше, стосувалися старої редакції Закону, по-друге, стосувалися ПРОЦЕДУР ЗАКУПІВЕЛЬ, по-третє стосувалися внесення змін до ІСТОТНИХ умов договору, та по-четверте, стосувалися питання ПУБЛІКАЦІЇ змін до договору про закупівлю. Моє питання стосується саме внесення змін до НЕІСТОТНИХ УМОВ ДОГОВОРУ, укладеного за результатами СПРОЩЕНОЇ закупівлі, та не стосується питання їх публікації.
Відповідь
замовником у 2020 двічі було оголошено відкриті торги (з публікацією англійською мовою). Торги були відмінені так, як прийшло менше учасників. Потім учасник в 2021 році оголосив торги по тому ж предмету, прийшло 2 учасників і до аукціону допустили тільки 1. питання, чи може зараз замовник оголосити переговорку з учасником якого допустили на третіх торгах
Відповідь