Консультації з питань публічних закупівель
Доброго дня!
Відповідно до Листа МЕ № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 р., закупівля за рахунок виділених додаткових коштів та/або перерозподілу коштів, які було заплановано на фінансування інших видатків, вважатиметься новим предметом закупівлі і вид закупівлі для такого предмету закупівлі повинен визначатись замовником з урахуванням вартісних меж визначених Законом.
Відповідно до пункту 11 Особливостей (ПКМУ 1178), "у разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель".
В той же час, пунктом 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону передбачено "...на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору."
Враховуючи перелічені вище обставини, просимо надати роз'яснення по таких питаннях:
1) Якщо на початку року по одному із кодів ДК 021:2015 був укладений договір на суму умовно 40000 грн. (звіт про укладення договору, відповідно, не оприлюднювався) а в другій половині року після виділення додаткового фінансування по цьому ж коду класифікатора уклався ще один договір на суму умовно 20000 грн. - чи оприлюднюється звіт про укладення договору на суму 20000 грн. (разом два договори по коду перевищують 50000 грн. але відповідно до листа МЕ це окремі предмети закупівлі!)?
2) Чи потрібно під час оприлюднення звіту про укладення договору, укладеного відповідно до пункту 11 Особливостей, прикрібляти сам файл зі сканованим договором? Це питання цікавить і для закупівель 0,00-49999,99 грн. і для закупівлеь 50000,00-99999,99 грн., оскільки неоднозначно трактуються норми пункт 3-8 Прикінцевих положень Закону, на який йде посилання у пункті 11 Особливостей.
3) Чи потрібно до договорів, оприлюднених відповідно до пункту 3-8 Прикінцевих положень Закону оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та звіт про виконання договору про закупівлю, враховуючи що такі договори не є "договорами про закупівлю" в розумінні Закону?
4) Який коректний порядок оприлюднення інформації про закупівлі від 0,00 до 50000,00 грн., враховуючи той факт що пункт 11 Особливостей відсилає до пункту 3-8 Прикінцевих положень Закону закупівлі "вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень" а в самому пугкті 3-8 мова йде виключно про закупівлі коли "вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень"?
Крім того, цікавить також питання (нехай це буде №5) чи потрібно до договорів, оприлюднених відповідно до пункту 13 Особливостей (прямі договори по винятках) оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та звіт про виконання договору про закупівлю, враховуючи що такі договори також не є "договорами про закупівлю" в розумінні Закону?
Дуже сподіваюсь на грунтовні відповіді а не на відсилки до загальних норм Закону і Особливостей, оскільки питання досить конкретні і важливі для роботи уповноваженої особи в межах норм чинного законодавства.
Відповідь
Учасник процедури закупівлі, з яким укладений договір закупівлі, виконує (виконав) зобов'язання з поставки предмета закупівлі належним чином та має право вимагати від замовника оплату поставленого товару на умовах, визначених договором закупівлі.
ПИТАННЯ: Чи може такий учасник укласти договір (угоду) про відступлення права вимоги з оплати (часткової оплати) за поставлений учасником товар на користь третьої особи, якщо договір закупівлі не містить заборони на відступлення сторонами прав та/або обов'язків за договором, а також не містить умов щодо обов'язкового отримання згоди сторін/сторони договору на здійснення відступлення права вимоги?
ВІДПОВІДЬ ПРОСИМО НАДАТИ З УРАХУВАННЯМ ПОЯСНЕНЬ, ЯКІ МІСТЯТЬСЯ У ВКЛАДЕННІ (ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ, ФАЙЛ "ВІДСТУПЛЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ.DOCX).
Відповідь
Доброго дня. Підскажіть, будь- ласка, відповідь на питання : є об"єкт «Капітальний ремонт дорожнього покриття проїздної частини вул. Слобідська на ділянці від вул. Паркова до буд. 34). Було укладено договір та виконано в повному обсязі на суму 1415150,40 грн ще до 19.04.2020 року.На сьогоднішній день необхідно
провести "Капітальний ремонт дорожнього покриття проїздної частини вул. Слобідська на ділянці від буд 35 до буд.84. на суму 110000,00грн.
Чи можна їх визначати окремо по об'єкту будівництва - і проводити спрощену закупівлю на суму 110000 грн, чи необхідно проводити відкриті торги по даному об"єкту?
Тобто ми,як Замовник маємо право ділити предмет закупівлі дорогу на частини(від № по №), чи дорога по вул. Слобідська є 1 предметом закупівлі, який не підлягає поділу?Дякую за відповідь.
Відповідь
Доброго дня. Чи обов'язково при публікації звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель розписувати всі номенклатурні позиції і зазначати їх кількість? Наприклад при закупівлі різноманітних канцтоварів.
Відповідь
ПРЕДМЕТ ЗАКУПІВЛІ
Деякі споживачі мають у володінні (користуванні) декілька об’єктів водокористування, зокрема в нежитлових приміщеннях у різних багатоквартирних житлових будинках. Кількість таких приміщень у одного замовника може сягати понад 200 приміщень (Управління освіти). До набрання чинності Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) вказані вище споживачі укладали з Товариством один договір про надання послуг на всі приміщення, які знаходяться у них у власності (користуванні).
Норми нового Закону № 2189-VIII не враховують особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII).
Проте, із внесенням змін до Закону № 922-VIII та із набранням чинності нового Закону № 2189-VIII та типових форм договорів, затверджених постановою КМ України від 05.07.2019 № 690, які не передбачають укладання одного договору на декілька приміщень у різних будинках, споживачі (замовники) вимушені укладати на кожне нежитлове приміщення окремі договори, розподіляючи їх на договори з надання послуг з водопостачання та договори надання послуг з водовідведення. Це призводить до значної витрати зусиль, часу та затрат на документальне оформлення як у Замовника так і у Товариства (учасника).
Предмет закупівлі послуг має визначатись згідно з п. 21 ч. 1 ст.1 Закону № 922-VIII та оскільки у Єдиному закупівельному словнику відсутнє найменування, як однієї «послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», до 2021 року включно замовники, як правило, послуги на централізоване водопостачання закуповували за кодом ДК 021:2015: 65110000-7 – «Розподіл води», а послуги на централізоване водовідведення - ДК 021:2015:90430000-0 «Послуги з відведення стічних вод», у зв’язку із чим на один об’єкт укладалось два окремих договори. Таким чином з урахуванням вимог Закону № 2189-VIII та типових договорів і Закону № 922-VIII, споживач що мав 200 приміщень повинен був оформити 400 договорів (200 договорів на надання послуг з водопостачання та 200 - на водовідведення). Із внесенням змін до Закону № 2189-VIII, додалась ще одна проблема – обов’язкова плата за абонентське обслуговування. Тобто у 2022 році замовники зобов’язані будуть за договором сплачувати не тільки плату за спожиту послугу водопостачання та водовідведення, а ще й плату за абонентське обслуговування. У зв’язку з чим просимо дати детальне роз’яснення:
1. Які показники Єдиного закупівельного словника із наявних на сьогодні та яке найменування предмету закупівлі може обрати замовник для укладення договору на послуги з водопостачання та водовідведення з обов’язковою оплатою абонентської плати?
2. Чи зобов’язані замовники проводити окремо процедуру закупівлі для здійснення плати за абонентське обслуговування, якщо така плата зазначається разом із платою за послуги водопостачання та водовідведення у типових договорах, що затверджений Постановою КМ України №690 від 05.07.2019? Чи повинен укладатись окремий договір на сплату абонентської плати?
Відповідь