Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

1. Що має аналізуватися: кожен матеріальний ресурс, вартість якого становить більше 60% або 40% від загальної вартості всіх матеріальних ресурсів або всі матеріальні ресурси (100%), з яких 60% аналізується по умовам зазначеним (Постанові) та 40% аналізується по умовам зазначеним (Постанові)?

Відповідь

23.02.2026

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

43 / 37

Мінекономіки у листі від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 «Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників» посилається на пункт 2.6 Протоколу засідання Кабінету Міністрів України № 16 від 28.01.2026 та Протокол засідання Кабінету Міністрів України № 18 від 30.01.2026. Просимо повідомити, де можна ознайомитися з текстами зазначених протоколів або отримати інформацію щодо порядку доступу до них. Заздалегідь дякую за відповідь.

Відповідь

Шановний користувачу, Інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель згідно Закону України "Про публічні закупівлі".
При цьому згідно Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
У свою чергу, відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
З огляду на викладене, з питання зазначеного у зверненні, пропонується звертатись безпосередньо до Кабінету Міністрів України.

19.02.2026

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

36 / 30

У межах застосування законодавства у сфері оборонних закупівель просимо надати роз’яснення щодо визначення співвиконавців у договорах, предметом яких є постачання товарів. Йдеться про ситуацію, коли учасник оборонної закупівлі є виробником складного технічного виробу та постачає його державному замовнику у сфері оборони за договором постачання товару. У процесі виробництва такого виробу учасник закуповує окремі специфічні деталі, вузли або складові частини у інших суб’єктів господарювання на підставі звичайних договорів поставки. Такі контрагенти виготовляють окрему деталь або вузол, однак не є сторонами договору із державним замовником, не здійснюють постачання готового виробу замовнику та не мають прямих договірних зобов’язань перед ним. У зв’язку з цим виникає питання, чи поширюються положення законодавства щодо залучення співвиконавців (субпідрядників) на договори оборонних закупівель, предметом яких є саме постачання товару, а не виконання робіт чи надання послуг. Також потребує роз’яснення, чи вважається співвиконавцем у такому договорі суб’єкт господарювання, який виготовляє окрему специфічну деталь або вузол до складу кінцевого виробу та продає її учаснику, але не виконує частину зобов’язань безпосередньо перед державним замовником. Окремо просимо роз’яснити, чи є визначальним для віднесення особи до співвиконавців факт виконання частини зобов’язань саме за договором із державним замовником, а не сам факт виготовлення складової частини товару. Крім того, у випадку коли учасник закуповує різні складові частини у декількох виробників, чи існує обов’язок зазначати всіх таких контрагентів як співвиконавців у межах процедури оборонної закупівлі. Також просимо роз’яснити, чи може незазначення постачальників окремих деталей як співвиконавців у договорі постачання товару бути підставою для відхилення пропозиції або визнання порушення законодавства у сфері оборонних закупівель. Просимо надати позицію щодо критеріїв, які дозволяють відмежувати звичайних постачальників комплектуючих від співвиконавців у договорах оборонних закупівель на постачання товарів.

Відповідь

Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі — Закон), який визначає загальні правові засади планування та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону співвиконавці/субпідрядники - це суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів).
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 8 Закону виконавець державного контракту (договору) залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.
При цьому, порядок залучення субпідрядників до виконання державного контракту (договору) визначено статтею 33 Закону.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону субпідряд, як спосіб залучення співвиконавців, може застосовуватися для закупівлі робіт або послуг у разі, якщо державний замовник у тендерній документації визначив можливість залучення субпідрядника або якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника.
Таким чином, Законом визначено субпідряд, як спосіб залучення співвиконавців/субпідрядників, що може застосовуватись тільки для закупівлі робіт та послуг, якщо державний замовник у тендерній документації визначив таку можливість.
Крім цього, частиною другою статті 2 Закону встановлено, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Відповідно до пункту 18 частини другої статті 22 Закону України “Про публічні закупівлі” у тендерній документації зазначаються такі відомості - вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Частиною сьомою статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі” зазначено, що у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 Закону України “Про публічні закупівлі”, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій статті 17 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 19 Закону України “Про публічні закупівлі” у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Таким чином, положеннями Закону та Закону України “Про публічні закупівлі” передбачено можливість залучення субпідрядників/співвиконавців у випадках здійснення оборонних закупівель саме робіт або послуг, та залучення субпідрядників/співвиконавців у випадку закупівлі товарів не регламентовано.
Крім цього, відповідно до положень пункту 28 частини першої статті 1 Закону субпідрядники/співвиконавці залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) для виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів).
Відповідно до абзацу першого та другого частини другої статті 33 Закону частка державного контракту (договору), яку переможець торгів має намір передати третім особам на умовах субпідряду, не може перевищувати 50 відсотків вартості основного державного контракту (договору). У разі якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника, державний замовник має право вимагати від учасника визначення частки державного контракту (договору), яку він має намір передати третім особам на умовах субпідряду, пропозиції щодо кандидатур субпідрядників, а також предмета договорів субпідряду, для виконання яких вони пропонуються, та повідомлення його про будь-яку зміну кола субпідрядників протягом строку виконання державного контракту (договору).
Отже, субпідрядники/співвиконавці залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів) та на етапі подання пропозиції/тендерної пропозиції заявляють про намір залучити субпідрядника/співвиконавця до виконання державного контракту (договору).
Підсумовуючи інформуємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
Звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно рекомендаційний та інформативний характер .

18.02.2026

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

149 / 145

Доброго дня. Ми комунальне підприємство, займаємося централізованим водопостачанням та водовідведенням. Засновник підприємства - міська рада, яка по програмі фінансової підтримкифінансує на частково виплату зарплати з місцевого бюджету. Згідно даних казначейства ми є тільки отримувачем коштів. Господарську діяльність підприємство проводить за рахунок власних коштів. Питання: чи потрібно нам під час проведення відкритих торгів з особливостями оприлюднювати на офіційному сайті міської ради (свого в нас не має) обгрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, якщо згідно п.4.1 постанови №710 ми не є головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня), субєктом господарювання державного сектору економіки і тендер проводимо за власні кошти. Будемо дуже вдячні за відповідь!

Відповідь

17.02.2026

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

183 / 182

Суть питання: в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі Замовником вимагалося надання Довідки довільної форми про наявність транспорту для доставки товару. Така довідка може подаватися у будь-якій формі, але повинна містити інформацію про марку, модель транспортного засобу, державний реєстраційний номер, із зазначенням чи є такий засіб власним або залученим на інших правових підставах. Також в оголошенні вимагалося надання копії чинного договору оренди, надання послуг, лізингу, тощо. У Довідці про наявність транспортних засобів Учасником зазначено інформацію про марку, модель транспортного засобу, державний реєстраційний номер та зазначено, що такий ТЗ залучено на підставі договору позички. Однак учасником не надано договору позички на заявлений у довідці транспортний засіб, обов’язкова наявність якого (копії договору позички) вимагалася Замовником в оголошені про проведення спрощеної закупівлі Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, відсутність документа, що підтверджує право користування учасника заявленим ним транспортним засобом , якщо такий вимагався Замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі? У додатку 3 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі «Технічні вимоги» (пункт 6) Замовником вимагалося надати вичерпну інформацію про конкретну торгову марку та/або модель та/або модифікацію та/або артикул запропонованого товару та запропоновані ним технічні параметри/характеристики товару (його комплектуючих) по відношенню до параметрів/характеристик, що визначені замовником. Між тим, Учасником у власній довідці не надано такої інформації. У таблиці запропонованого товару Учасником не вказано конкретних технічних характеристик запропонованого ним товару (його комплектуючих) по відношенню до параметрів/характеристик, що визначені замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, якщо такий учасник не надав вичерпної інформації про конкретну торгову марку та/або модель та/або модифікацію та/або артикул запропонованого товару та запропоновані ним технічні параметри/характеристики товару (його комплектуючих) по відношенню до параметрів/характеристик, що визначені замовником ? Діючими нормами законодавства, а саме, п.11 ст.14 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на 10.09.2022, на дату проведення такої закупівлі) визначено, що Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Також, пунктом 13 цієї ж статті Закону передбачено, що Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, що регламентують правовідносини у даній сфері (в редакції станом на 10.09.2022, на дату проведення такої закупівлі), прошу надати роз’яснення: Чи може бути визначеним переможцем спрощеної закупівлі Учасник, пропозиція якого не містить вичерпної інформації про конкретну торгову марку та/або модель та/або модифікацію та/або артикул запропонованого товару та запропоновані ним технічні параметри/характеристики товару (його комплектуючих) по відношенню до параметрів/характеристик, що визначені замовником та не містить документа, що підтверджує право користування учасника заявленим ним транспортним засобом?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення громадянина

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2