Звертаюсь з проханням надати роз’яснення з такого питання: чи може матеріально-відповідальна особа з отримання, видачі і збереження основних засобів, малоцінних необоротних матеріальних активів та інших матеріальних цінностей органу місцевого самоврядування бути призначеною уповноваженою особою з організації і проведення процедур публічних закупівель; чи не буде у цьому випадку потенційного/реального конфлікту інтересів?

Добрий день. Статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) передбачено один із трьох способів визначення або призначення уповноваженої особи замовника. Разом з тим, у Примірному положенні про уповноважену особу, затвердженому наказом Міністерства економіки України (надалі - Мінекономіки) від 08.06.2021 № 40 та листі «Щодо організації закупівельної діяльності замовника» від 10.04.2020 за № 3304-04/24218-06 зазначено про те, що замовник може використовувати одночасно декілька способів для визначення різних уповноважених осіб. Під час організації Військовою частиною А2641 закупівельного процесу та визначення або призначення уповноважених осіб планується використано одночасно два способи для визначення різних уповноважених осіб з урахуванням тенденції зростання закупівель та вузькопрофільної діяльності структурних підрозділів, зокрема призначити одну уповноважену особу на штатну посаду, а решту призначити позаштатно шляхом покладання додатквих обов'язків. З урахуванням вищевикладеного, прошу Вас, як Уповноваженого органу, дати роз’яснення щодо можливості одночасного застосування декількох способів одночасно при визначенні або призначенні уповноважених осіб замовника.

Замовник звертається з проханням надати роз’яснення щодо можливості об’єднання в межах однієї процедури закупівлі з поділом на лоти робіт з капітального ремонту трьох різних об’єктів будівництва, розташованих за різними адресами. Зазначені роботи планується закуповувати та реалізовувати в рамках Програми транскордонного співробітництва Interreg VI-A NEXT Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2021–2027, що фінансується за кошти Європейського Союзу відповідно до Угоди про фінансування Програми, з обов’язковим дотриманням положень Додатку ІІ «Публічні закупівлі». Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником за об’єктами будівництва, з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281. Таким чином, кожен об’єкт капітального ремонту, для якого розроблена та затверджена окрема проектно-кошторисна документація, є самостійним об’єктом будівництва, а відтак – окремим предметом закупівлі робіт. Разом з тим, пунктом 5 розділу І Порядку передбачено можливість визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів), однак така можливість застосовується в межах одного предмета закупівлі, а не для об’єднання кількох самостійних предметів закупівлі робіт, сформованих за різними об’єктами будівництва. Крім того, відповідно до абзацу четвертого пункту 4 розділу ІІІ Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (наказ Мінекономіки від 18.02.2020 № 275), очікувана вартість закупівлі робіт визначається на підставі затвердженої проектної документації, яка в даному випадку є індивідуальною по кожному об’єкту, що унеможливлює коректне формування єдиної очікуваної вартості без порушення методології. Окремо звертаємо увагу, що згідно з пунктом 10 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, закупівля робіт вартістю 1,5 млн грн і більше здійснюється шляхом відкритих торгів. При цьому кошторисна вартість кожного з трьох об’єктів перевищує зазначений поріг, що, на думку замовника, зобов’язує проводити окремі процедури відкритих торгів по кожному об’єкту. Додатково зазначаємо, що відповідно до вимог Додатку ІІ «Публічні закупівлі» Угоди про фінансування Програми Interreg VI-A NEXT, закупівлі, що здійснюються за кошти Європейського Союзу, повинні забезпечувати: • чітку ідентифікацію предмета закупівлі; • прозорість та простежуваність витрат за кожним об’єктом фінансування; • можливість однозначного співставлення витрат із затвердженим бюджетом проєкту та конкретним об’єктом інвестицій; • уникнення штучного укрупнення закупівель, яке може бути розцінене як обмеження конкуренції або створення дискримінаційних умов для потенційних учасників. У разі об’єднання трьох окремих об’єктів капітального ремонту в одну процедуру закупівлі з лотами, існує ризик: • ускладнення фінансового контролю та аудиту з боку органів Програми Interreg та європейських інституцій; • виникнення зауважень щодо невідповідності структури закупівлі затвердженим проєктним бюджетам; • визнання окремих витрат неприйнятними для фінансування за кошти ЄС. З урахуванням викладеного та з метою належного дотримання норм законодавства України у сфері публічних закупівель, а також умов і принципів фінансування Програми Interreg VI-A NEXT, просимо надати офіційне роз’яснення щодо: 1) порядку організації процедури закупівель інфраструктурних робіт у межах зазначеного міжнародного проєкту; 2) правомірності об’єднання робіт з капітального ремонту трьох різних об’єктів будівництва в одну процедуру закупівлі з поділом на лоти або необхідності проведення окремих процедур відкритих торгів по кожному об’єкту окремо; 3) врахування податку на додану вартість при розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі.

Добрий день. Прошу Вас відповісти на таке запитання: учасник зазначає в довідці щодо товарів з підтвердженим ступенем локалізації назву товару, його виробника, ID товару в переліку та безпосередньо ступінь локалізації. Запис про включення товару до переліку є чинним на момент подання тендерної пропозиції. В період перевірки замовником інформації, яка зазначена учасником у вищезазначеній довідці, Уповноважений орган деактивує запис про включення товару до переліку. На момент подання своєї тендерної пропозиції Учасник не міг передбачити, що таке станеться. Чи може замовник в такому випадку надати можливість учаснику виправити невідповідність, яка виникла уже після подання тендерної пропозиції, з врахуванням узагальненої практики розгляду скарг АМКУ? Що робити учасникам, якщо замовник не надасть можливість виправити таку невідповідність? Що робити і замовнику, і учаснику, якщо через деактивацію запису про включення товару до переліку, у цьому переліку відсутній аналогічний товар з підтвердженим ступенем локалізації, а також відсутня можливість надати іноземний аналог?

ЩОДО МАШИНОЗЧИТУВАЛЬНОГО ФОРМАТУ ОПРИЛЮДНЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ПРО ЗАКУПІВЛЮ РОБІТ Відповідно до пункту 10 частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) визначено, що Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) — протягом трьох робочих днів з дня його укладення. Роз’ясніть будь ласка, якщо Замовник під час закупівлі Робіт оприлюднює документи, які не підписуються безпосередньо Сторонами договору, але за вимогами Казначейської служби повинні бути оприлюднені в електронній системі закупівель, наприклад: наказ про затвердження проектно-кошторисної документації, Експертний звіт позитивний, затверджений зведений кошторисний розрахунок і т.д. Чи потрібно документи, які не підписуються безпосередньо Сторонами Договору про закупівлю робіт, оприлюднювати Замовнику крім формату PDF, ще оприлюднювати додатково в машинозчитувальному форматі?