Консультації з питань публічних закупівель
Учасник для підтвердження наявності аналогічних договорів (Замовник вимагав три аналогічних договори за 2019-2020 р.) надав три договори з одним і тим самим Замовником. Чи будуть вони вважатися аналогічними і трьома різними з точки зору законодавства про публічні закупівлі?
Відповідь
11.06.2020
Запитання Тема: Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Просимо Вас надати роз’яснення з такого питання:
Чи зобов'язаний Замовник, на виконання вимог пункту 9 частини першої статті 17 Закону 922-VIII та пункту 9 частини другої статті 9 Закону 755-IV відхилити тендерну пропозицію учасника – юридичної особи, якщо у ЄДР інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” надана не в повному обсязі (наприклад, відсутня дата народження кінцевого бенефіціарного власника), а можливість її доповнити - відсутня? (більш детально питання викладене в додатковому матеріалі)
Відповідь
Потрібні ссилки на відкриті реєстрі для перевірки Учасника переможця по ст.17 Закону про публічні закупівлі
Відповідь
17.11.20202 р. були прийняті зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон), якими встановлено процедури реорганізації органів місцевого самоврядування базового та субрегіонального (районного) рівня, обумовлені змінами у адміністративно-територіальному устрої України.
На підставі цього Закону у власність територіальних громад, території яких визначені розпорядженнями КМУ від 12.06.2020 р. (далі – «сформовані громади») мають бути передані за місцем знаходження (див. п. 6-1, п. 6-2, абз. 4 п. 10 розділу 5 Закону):
1) нерухоме майно, титульним власником якого були територіальні громади, території яких включено до складу сформованих громад, а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг);
2) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих територіальними громадами, що увійшли до складу сформованих громад;
3) нерухоме майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад районів (тобто титульним власником якого є районні ради), а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг) – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України;
4) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих районними радами, – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.
Значну частину перелічених вище об’єктів та права засновників відповідних комунальних закладів (підприємств, установ) необхідно передати сформованим територіальним громадам до 01.01.2021 р., оскільки з цього моменту районні ради та ради розформованих територіальних громад не матимуть права здійснювати видатки на їх утримання.
Зважаючи що зміни до Закону набули чинності лише 06.12.2020 р., зараз сільські, селищні та міські ради, а також районні ради, перші вибори у яких відбулися 25.10.2020 р., тільки розпочали процедури передачі та переоформлення прав на відповідне майно. У зв’язку із чим виникає низка запитань, пов’язаних із забезпеченням енергоносіями, харчуванням та іншими необхідними товарами та послугами комунальних закладів, установ та організацій, в умовах одночасної зміни назви, підпорядкування таких юридичних осіб, а також заміни розпорядників необхідних для закупівель коштів та початком нового бюджетного періоду. Зокрема:
у якому порядку треба вносити інформацію про зміну назви та органу управління, до якого належить комунальний заклад, установа чи підприємство, до електронної системи закупівель?
Відповідь
ПрАТ «АК «Київводоканал» (далі – Товариство) як підприємство, яке займає монопольне становище основним предметом діяльності якого є надання споживачам м. Києва та Київської області послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, звертається з питання надання роз’яснень відносно закупівлі послуг споживачами, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів.
Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникають у процесі надання послуг споживачам, нежитлові приміщення яких знаходяться у житлових багатоквартирних будинках.
На виконання вимог Закону № 2189-VIII, постановою КМ України від 05.07.2019 № 690 затверджено «Правила надання послуг..» (далі – Правила № 690) і типові договори. Проте, жодна з типових форм не може застосовуватись до організацій, які здійснюють закупівлю, оскільки не враховує особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII).
Маємо наголосити, що на території м. Києві значна кількість споживачів послуг (замовників), що підпадають під дію Закону № 922-VIII, мають у володінні (користуванні) декілька об’єктів водокористування, зокрема в нежитлових приміщеннях у різних багатоквартирних житлових будинках. У деяких випадках кількість таких приміщень у одного замовника може сягати понад 200 приміщень. Як приклад до таких замовників можна віднести Управління культури, Управління освіти, територіальні підрозділи Національної поліції, тощо).
До набрання чинності нового Закон № 2189-VIII такі споживачі укладали з Товариством один договір про надання послуг на всі приміщення, які знаходяться у них у власності (користуванні). Проте, із набранням чинності нового Закону № 2189-VIII такі споживачі вимушені укладати на кожне нежитлове приміщення окремий договір, оскільки типові форми договорів, затверджені постановою КМ України від 05.07.2019 № 690, не передбачають укладання одного договору на декілька об’єктів водокористування. Це призводить до збільшення часу та затрат на їх оформлення як Замовником так і Товариством (учасником).
Просимо надати роз’яснення чи можливо для спрощення, пришвидшення здійснення процедури закупівлі послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, ефективного укладання договорів, їх супроводження, оформлення первинних та підтвердних документів, реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів, укладати між замовниками (споживачами послуг) та Товариством (учасником) один договір на закупівлю послуг з централізованого водопостачання по всім приміщення одночасно, які знаходяться у власності (користуванні) замовника? Чи обов’язково закупівлю у такому випадку здійснювати по лотам? Просимо надати детальне роз’яснення з цього питання та алгоритм дій для замовників які здійснюють закупівлю для укладення договору на надання послуг з централізованого водопостачання у Товариства (учасника).
Офіційний запит у вкладенні додається.
Відповідь