Консультації з питань публічних закупівель
17.11.20202 р. були прийняті зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон), якими встановлено процедури реорганізації органів місцевого самоврядування базового та субрегіонального (районного) рівня, обумовлені змінами у адміністративно-територіальному устрої України.
На підставі цього Закону у власність територіальних громад, території яких визначені розпорядженнями КМУ від 12.06.2020 р. (далі – «сформовані громади») мають бути передані за місцем знаходження (див. п. 6-1, п. 6-2, абз. 4 п. 10 розділу 5 Закону):
1) нерухоме майно, титульним власником якого були територіальні громади, території яких включено до складу сформованих громад, а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг);
2) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих територіальними громадами, що увійшли до складу сформованих громад;
3) нерухоме майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад районів (тобто титульним власником якого є районні ради), а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг) – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України;
4) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих районними радами, – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.
Значну частину перелічених вище об’єктів та права засновників відповідних комунальних закладів (підприємств, установ) необхідно передати сформованим територіальним громадам до 01.01.2021 р., оскільки з цього моменту районні ради та ради розформованих територіальних громад не матимуть права здійснювати видатки на їх утримання.
Зважаючи що зміни до Закону набули чинності лише 06.12.2020 р., зараз сільські, селищні та міські ради, а також районні ради, перші вибори у яких відбулися 25.10.2020 р., тільки розпочали процедури передачі та переоформлення прав на відповідне майно. У зв’язку із чим виникає низка запитань, пов’язаних із забезпеченням енергоносіями, харчуванням та іншими необхідними товарами та послугами комунальних закладів, установ та організацій, в умовах одночасної зміни назви, підпорядкування таких юридичних осіб, а також заміни розпорядників необхідних для закупівель коштів та початком нового бюджетного періоду. Зокрема:
1) чи вплине зміна назви та органу управління, до якого належить комунальний заклад, установа чи підприємство, яке вже уклало або знаходиться на певному етапі організації чи проведення публічної закупівлі на відповідну процедуру?
Відповідь
Доброго дня. На підприємстві створено сектор з тендернех процедур для участі в закупівлях в якості Учасника. Даний сектор готує повний пакет документів для прийняття участі в закупівлях. Всі довідки, листи, пояснення готуються за підписом директора підприємства, всі копії документів також завіряються підписом директора підприємства та відповдіно потім скануються для розміщення в системі. Чи може начальник вказаного сектору після підписання директором всього пакету документів та його відсканування і розміщення в системі накласти свій кваліфікований підпис (ЕЦП) на розміщені документи (адже фактично вони вже створенні на папері переведені в цифрову форму, а не створюються окремими електронним документом)? Якщо таке можливо, то яким документом це можна оформити: наказом, дорученням, записом в посадовій інстркуції?
Відповідь
Доброго дня ! У податковій мені надали для участі в тендерах як я просив 2 електронних ключи мій особистий керівника та печатка підприємства! 4 роки приймаю участь в тендерах і все підписую і все добре, але останній тендер замовник відмовив у в*зяску з тим що я поставив УЕП, а потрібно КЕП хоча на майданчику Прозоро мені було підтверджено,що підпис накладено успішно! Запитання ? Це сутьеве порушення, що замовник відмовив з цієї причини ?
Відповідь
Відповідно до абз.1 ч.14 ст.29 ЗУ «Про публічні закупівлі», учасник, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обгрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг тендерної пропозиції.
26.10.2021 р. рішенням Замовника (ПрАТ «Закарпаттяобленерго») було відхилено тендерну пропозицію ТОВ «Моя земля» подану до участі у процедурі публічної закупівлі №UA-2021-10-05-012315-b. Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ «Моя земля» оскаржило його до АМКУ.
22.11.2021 р. постійно діючою колегією АМКУ було розглянуто скаргу ТОВ «Моя Земля» від 29.10.2021 р. та прийнято рішення №26055-р/пк-пз від 22.11.2021 р., яким колегія постановила відмовити ТОВ «Моя Земля» у задоволенні скарги від 29.10.2021 р. № UA-2021-10-05-012315-b.a2.
Своє рішення колегія АМКУ мотивувала тим, що оскільки розпорядженням КМУ № 1191-р від 30.09.2020 р. було рекомендовано перенести у 2021 році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочі дні з: п’ятниці 15 жовтня на суботу 23 жовтня, то Скаржник повинен був надати обґрунтування аномально низької ціни до 23.10.2021 включно.
Як вбачається зі змісту норм ч.2 ст.50 КЗпП України, ч.ч.1,2,3 ст. 67 КЗпП України, підприємства, установи, організації можуть по-різному визначати робочі та вихідні дні, зокрема їх кількість та дати.
Тобто, в учасників процедури публічної закупівлі робочі дні можуть бути у різні дні тижня.
Отже, якщо обраховувати строки визначені ч.14 ст.29 ЗУ «Про публічні закупівлі» враховуючи робочі дні учасників процедур публічних закупівель може виникнути плутанина з приводу дотримання вказаних строків.
Враховуючи, що визначення внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації, а також встановлення вихідних днів у ті чи інші дні тижня здійснюється господарською організацією самостійно, шляхом видачі внутрішніх організаційно-розпорядчих документів, у замовника та у інших осіб відсутня змога перевірити чи дійсно в той чи інший день у відповідного учасника був вихідний день чи він недобросовісно змінив власний графік робочих та вихідних днів з метою продовження строку подання обґрунтування аномальної ціни.
Подібна ситуація не лише суперечить принципам публічних закупівель, а й не відповідає справедливості, добросовісності та розумності, як загальній засаді цивільного судочинства.
А відтак, слід констатувати, що строк визначений у ч.14 ст.29 ЗУ «Про публічні закупівлі» повинен обраховуватись не з урахуванням робочих днів учасника процедури публічної закупівлі, а з урахуванням робочих днів замовника процедури публічної закупівлі.
Враховуючи вищевикладене, ПрАТ «Закарпаттяобленерго» просить надати наступні роз’яснення:
Чи враховується при обрахунку строку визначеного абз.1 ч.14 ст. 29 ЗУ «Про публічні закупівлі» робочий день саме замовника, а не інших суб’єктів публічних закупівель?
Відповідь
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.
Враховуючи вищезазначене виникає питання, чи може замовник вимагати від учасників надання у складі пропозицій засвідчених печаткою та підписом уповноваженої особи документів (матеріалів та інформації) із накладанням електронного цифрового підпису?
Відповідь