Консультації з питань публічних закупівель
Доброго дня. Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі: 1) якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Виникла ситуація: оголошували двічі спрощену закпівлю учасників не було, предмет закупівлі, його технічні, якісні харектеристики, вимоги до учасників не змінювалися, змінювалася лише очікувана вартість придмету закупівлі чи можна при таких умовах укладати договір без застосування процедур на підставі абз. 1 п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону?
Відповідь
Доброго дня, ми, комунальне підприємство, яке частково фінансується з бюджету міста Києва, 14.04.2020 року розпочали проведення допорогової закупівлі через електронну систему Прозорро на суму 198 000 грн.
За результатами завершення кінцевого строку подання, учасниками було подано лише одну пропозицію по даній закупівлі. Дана пропозиція відповідає умовам оголошення про проведення допорогової закупівлі, у зв’язку з чим ми визначили даного учасника переможцем. І на разі хочемо укласти договір про закупівлю за результатами проведення даної допорогової закупівлі.
При проведенні допорогових закупівель Замовники керувались Наказом ДП "Прозорро" № 10 від 19.03.2019 "Про затвердження Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" та Наказом ДП "Прозорро" № 11 від 20.03.2019 "Про внесення змін до Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ "Про публічні закупівлі".
У зв’язку із набуттям чинності нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати роз’яснення чи правомірним буде після 19.04.2020 року укладення договору про закупівлю за результатами даної допорогової закупівлі, яка розпочата до набуття чинності нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону, а саме відповідно до, Наказу ДП "Прозорро" № 10 від 19.03.2019 "Про затвердження Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" та Наказу ДП "Прозорро" № 11 від 20.03.2019 "Про внесення змін до Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" та враховуючи положення статті 58 Конституції України, згідно якої Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи?
Відповідь
Добрий день!
1. Роз'ясніть, будь ласка, як замовник може захистити себе від потенційного учасника, який умисно ставить запитання, які не стосуються змісту тендерної документації, в такий спосіб зловживає своїм правом звертатися за роз'ясненням до замовника і як наслідок затягує процедуру закупівлі. Крім того, потенційний учасник у своєму зверненні допускає некоректні висловлювання, що шкодять діловій репутації замовника. Оскільки ідентифікувати потенційного учасника немає можливості як замовник може себе захистити?
2. Як повідомити про недобросовісного учасника, який подав у тендерній пропозицій недостовірну інформацію?
Дякую за відповіді.
Відповідь
17.11.20202 р. були прийняті зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон), якими встановлено процедури реорганізації органів місцевого самоврядування базового та субрегіонального (районного) рівня, обумовлені змінами у адміністративно-територіальному устрої України.
На підставі цього Закону у власність територіальних громад, території яких визначені розпорядженнями КМУ від 12.06.2020 р. (далі – «сформовані громади») мають бути передані за місцем знаходження (див. п. 6-1, п. 6-2, абз. 4 п. 10 розділу 5 Закону):
1) нерухоме майно, титульним власником якого були територіальні громади, території яких включено до складу сформованих громад, а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг);
2) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих територіальними громадами, що увійшли до складу сформованих громад;
3) нерухоме майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад районів (тобто титульним власником якого є районні ради), а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг) – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України;
4) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих районними радами, – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.
Значну частину перелічених вище об’єктів та права засновників відповідних комунальних закладів (підприємств, установ) необхідно передати сформованим територіальним громадам до 01.01.2021 р., оскільки з цього моменту районні ради та ради розформованих територіальних громад не матимуть права здійснювати видатки на їх утримання.
Зважаючи що зміни до Закону набули чинності лише 06.12.2020 р., зараз сільські, селищні та міські ради, а також районні ради, перші вибори у яких відбулися 25.10.2020 р., тільки розпочали процедури передачі та переоформлення прав на відповідне майно. У зв’язку із чим виникає низка запитань, пов’язаних із забезпеченням енергоносіями, харчуванням та іншими необхідними товарами та послугами комунальних закладів, установ та організацій, в умовах одночасної зміни назви, підпорядкування таких юридичних осіб, а також заміни розпорядників необхідних для закупівель коштів та початком нового бюджетного періоду. Зокрема:5) чи може новий розпорядник коштів місцевого бюджету у січні 2021 року, і якщо так - то у яких випадках (за дотримання яких умов), забезпечити організацію закупівель закладами, установами та організаціями, що мають бути передані у власність сформованих територіальних громад, за спрощеною закупівлею або без застосування процедур відкритих торгів, для того, виключно на період здійснення державної реєстрації та оприбуткування у нових власників/балансоутримувачів відповідного майна чи об’єктів майнових прав?
Відповідь
Добрий день.
Просимо надати роз’яснення щодо Ст.17 ЗУ «Про публічні закупівлі» п.12 ч.1 Ст.17 Закону України «Про публічні закупівлі»: службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми.
Замовник встановлює вимогу в тендерній документації щодо необхідності підтвердження учасниками у складі тендерної пропозиції відсутності підстав, встановлених п.п. 5, 6, 12 і 13 ч. 1-2 ст. 17 закону.
При цьому підтвердження таких підстав може бути передбачено в довільній формі.
Водночас для переможця замовник встановлює вимогу про надання документального підтвердження щодо відсутності підстав, передбачених згаданими пунктами, та за п.12 довідку, видану Міністерством внутрішніх справ України.
При цьому Замовник відмовляється приймати довідку з МВД за даним пунктом (про те, що службова особа учасника до кримінальної відповідальності не притягувалася, не знятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває), аргументуючи це тим, що ця довідка закриває п. 6 ч.1 ст.17 Закону, а не п. 12 Ст.17.
Виходячи з цього чи є роз’яснення щодо необхідності надання додаткової довідки з МВД за п.12, чи довідка про відсутність кримінальної відповідальності, видана МВД, є документом, який надає переможець торгів для підтвердження відсутності підстав для відхилення тендерної пропозиції за п.12 ч.1.Ст.17 Закону ?
Відповідь