Консультації з питань публічних закупівель
Доброго дня! Товариство має укладені договори про державну закупівлю (договори підряду), за якими має здійснити реконструкції та капітальні ремонти будівель та спору. Згідно Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві - найменування сторони є істотною умовою договору, знаємо що істотні умови договору не підлягають зміни після укладання договору про державну закупівлю. Питання полягає у наступному: у випадку прийняття учасниками Товариства-Підрядника рішення про виділ частини майна , прав та обовязків юридичної особи до створеної нової юридичної особи за розподільчим балансом, в порядку ст. 109 ЦК України, яке буде правонаступником Тоовариства-Підрядника - можливо заміна Підрядника в договорах державної закупівлі його правонаступником (новоствореним товариством правонаступником до якого відійде частина майна прав та обовязків по розподільчому балансу)? Якщо керуватись нормами ЦК , то можлива заміна боржника в зобовязаннях зі згоди Кредитора. Крім цього є Ваша відповідь № 3304-04/12631-07 від 23.03.2018р. щодо правонаступництва в якої йдеться що у разі реорганізації юридичної особи учасника нова юридична осоаб яка є правонаступником попередньої, до якої переходить права та обовязки може вчиняти дії по виконанню укладеного договору. Тобто я правильно розумію - що може бути заміна Підрядника в договорі про державну закупівлю правонаступником?
Відповідь
Два місяці тому виникла необхідність придбати для лікарні комплект обладнання для проведення досліджень методом ІФА. Провести спрощену процедуру відповідно до Постанови КМУ Від 20.03.2020 р. № 225 на той час ми не змогли, так як не знайшли постачальника. Було прийняте рішення проводити процедуру відкритих торгів. Оголошена сума закупівлі - 222000 гривень. Відкриті торги на відбулися - двічі була подана лише одна пропозиція. Зараз є постачальник (він не брав участі у відкритих торгах), який може поставити нам комплект ІФА за 248000 гривень і з кращими технічними характеристиками, ніж були оголошені в тендерній документації. Чи можемо ми зараз провести закупівлю згідно постанови № 225 і укласти договір з цим постачальником ? Чи проводити переговорну процедуру з учасником відкритих торгів?
Відповідь
Доброго дня, підскажіть будь ласка, договір на електричну енергію підписано 13.02.2020року. Один з пунктів цього договору мав наступний зміст - "Ціни за одиницю товару встановлюються в національній валюті України, та не можуть змінюватись протягом 90 днів з моменту розкриття тендерної пропозиції учасника-продавця". Чи мають право Сторони не чекаючи закінчення цих 90 днів, змінити ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків в зв*язку з коливанням ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі ?
Відповідь
ПрАТ «АК «Київводоканал» (далі – Товариство) як підприємство, основним предметом діяльності якого є надання споживачам м. Києва та Київської області послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, звертається з питання надання роз’яснень відносно закупівлі послуг споживачами, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів.
Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникають у процесі надання послуг споживачам, нежитлові приміщення яких знаходяться у житлових багатоквартирних будинках. За рішенням співвласників житлового будинку (власників квартир та власників нежитлових приміщень), у будинку може існувати такі моделі договірних відносин (ст.14 Закону № 2189-VIII): 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; 2) колективний договір; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем; 4) індивідуальний публічний договір приєднання, у випадку якщо співвласниками не обрано жодної моделі договірних відносин (ч.5. ст.13 Закону № 2189-VIII).
На виконання вимог Закону № 2189-VIII, постановою КМ України від 05.07.2019 № 690 затверджено «Правила надання послуг..» (далі – Правила № 690) і типові договори. Проте, жодна з типових форм не може застосовуватись до організацій, які здійснюють закупівлю, оскільки не враховує особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII).
Таким чином, у разі якщо у житловому будинку має укладатись індивідуальний публічний договір приєднання, опублікований на офіційному сайті Товариства виникає ряд питань:
1. Приймати рішення щодо строку надання послуг, найменування предмета закупівлі із зазначенням коду та назви відповідних класифікаторів виключне право замовника (споживача послуг) (ст. 33 Закон № 922-VIII). Частиною 3 статті 13 нового Закону № 2189-VIII чітко передбачено, що договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік у тому числі і публічний. Дана стаття та типові договори на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення містять імперативну норму щодо строку його дії, («договір укладається строком на рік з дати укладання договору». За якою формою та на який строк укладати договір на надання послуг, якщо замовник опублікував повідомлення про намір укласти договір за переговорною процедурою строком на шість місяців або якщо замовник вирішив укласти договір за спрощеною процедурою на строк шість місяців?
2. Чи зобов’язаний замовник дотримуватись вимог ч.3 ст. 13 нового Закону № 2189-VIII, як споживач на якого поширюється дія цього закону та проводити спрощену чи переговорну процедуру на рік, в порушення свого права визначати менший строк, що передбачено ст. 33 Закон № 922-VIII? Як діяти замовнику та учаснику у даній ситуації?
офіційний запит у вкладені
Відповідь
Доброго дня,
Є такий кейс.
Рішенням міської ради встановлено, що по програмі співфінансування реставраційних робіт, функції замовника покладено на структурний підрозділ міської ради (управління), яке має провести процедуру закупівлі та укласти договір за результатами процедури (договір чотиристоронній: замовник-управління, підрядник-переможець по закупівлі, платник 1 - комунальне підприємство, платник 2 - мешканець), а платником по проведеній процедурі та укладеному договору має виступити комунальне підприємство, засновником якого є міська рада, а уповноваженим органом управління міської ради, яке провело процедуру закупівлі. Чи така процедура закупівлі та розподіл замовника і платника в такій процедурі відповідає нормам законодавства у сфері публічних закупівель?
Відповідь