Консультації з питань публічних закупівель
Доброго дня! Згідно з другим абзацом ч. 3 ст. 16 Закону «якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців». Чи означає це, що учасник не може залучати у такому випадку фізичних осіб, які не є фізичними особами-підприємцями, за договорами цивільно-правового характеру як субпідрядників/співвиконавців. Якщо це не так, просимо пояснити чому.
Відповідь
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 11.07.2020 р. № 1329 про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2018 року № 2668 було встановлено нові тарифи на послуги з передачі електричної енергії. Зміна тарифу відбулася з 155,40 грн/МВтгод на 240,23 грн/МВтгод, що складає 54,59 % від попередньої вартості. Постачальник вимагає зміну ціни за одиницю по договору з урахуванням вищевказаного збільшення за послуги з передачі електричної енергії. Чи правомірно керуватися п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" і визначати зміну ціни, як зміну регульованих цін (тарифів) і нормативів чи ці зміни не підпадають під дію даного пункту статті і зміну ввартості за одиницю товару можна здійснити лише в межах 10 % відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 цього ж Закону.
Якщо все ж таки сторони можуть керуватися п.7 ч. 5 ст. 41 Закону чи може бути здійснена зміна ціни, якщо умовами договору не було попередньо передбачено, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов'язкова для сторін з дати їх введення?
І якщо сторони можуть керуватися лише п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону, то у разі відмови постачальника змінювати ціну в межах 10 % чи повинен замовник розірвати укладені договори і повторно проводити процедуру закупівлі?
Відповідь
Доброго дня! Держказначейська служба вимушує наш заклад публікувати протоколи засідання членів ТК (або уп.особи) щодо внесення змін до неістотних умов договору або уточнення інформації у "Повідомленні про намір укласти договір" (а саме у Повідомленні "місце поставки - відповідно документації", а у самому договорі прописано декілька адрес). Чи законні дії співробітника ДКСУ? Чи дозволено публікувати зміни до неістотних умов договору у вигляді протоколів ТК (УО), підписаних лише зі сторони Замовника?
Відповідь
Полтавська міська рада, маючи членство в Асоціації "Полтавської обласної асоціації органів місцевого самоврядування", яка відповідно до свого Статуту є добровільним неприбутковим об’єднанням місцевих рад, має місцевий статус, щорічно сплачує членські внески (розмір цьогорічної сплати становить 153 000 грн.).
Надайте, будь ласка, роз’яснення стосовно того, чи вважається сплата щорічного членського внеску предметом закупівлі у розумінні Закону і якщо це так, то який вид закупівлі обрати (спрощена закупівля чи договір укладений без використання електронної системи закупівель) враховуючи той факт, що Асоціація "ПОАОМС" є ніби свого роду "монополістом", тому виключно тільки вона може надати такі послуги. В разі укладення договору без використання електронної системи закупівель чи можемо ми посилатися на абзац третій пункту 2 частини сьомої статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме: роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за відсутність конкуренції з технічних причин?
Відповідь
Доброго дня!
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі здійснення закупівель вартістю від 01 коп. до 50 тис.грн. без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює звіт про договір. Просимо пояснити, чи потрібно при оприлюдненні такого звіту прикріплювати скановану копію договору?
Відповідь