Консультації з питань публічних закупівель
Добрий день! В результаті проведення відкритих торгів на закупівлю природного газу, був заключений договір. В договорі допущена технічна помилка в терміні дії. Чи можливо додатковою угодою викласти термін дії в новій редакції?
Відповідь
Відповідно до пункту 5. статті 36 розділу VII Закону України «Про публічні закупівлі» Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку». Замовник додатковою угодою продовжує термін дії договору та визначає обсяг, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році.
Який термін дії додаткової угоди «про продовження терміну дії договору, укладеному в попередньому», з моменту підписання і до …???. Поясність, як вирахувати такий термін дії додаткової угоди «про продовження терміну дії договору, укладеному в попередньому» з посиланням на норми законодавства України.
У Законі України «Про публічні закупівлі» зазначено: Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, але один тендер можна провести, наприклад за 40 днів, а інший, враховуючи скарги до АМКУ, відхилення та відміну - за півроку. Враховуючи вищезазначене, абсолютно не зрозуміло, який термін мається на увазі у визначенні «продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року».
Відповідь
поясніть, чи має право замовник після оцінки наданих тендерних пропозицій переносити дату аукціону на сім днів раніше?
(наприклад: оголошення протоколу розгляду тендерних пропозицій 01.03.2018, дата аукціону 11.03.2018, пізніше дату перенесено на 04.03.2018)
Відповідь
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» до послуг відноситься зокрема найм (оренда).
Із положень Глави 58 Цивільного кодексу України випливає, що передання рухомої речі у найм (оренду) здійснюється за договором прокату. Загальні положення надання послуг передбачені Главою 63 ЦКУ.
Оголошуючи відкриті торги, замовники у тендерній документації та проектах договорів часто використовують формулювання «Прокат», «Оренда», «Послуги оренди», «Послуги прокату». Для визначення предмета закупівлі застосовуються відповідні коди Національного класифікатора України «Єдиний закупівельний словник» ДК 021:2015, наприклад:
«60180000-3 - Прокат вантажних транспортних засобів із водієм для перевезення товарів;
45500000-2 - Прокат техніки та обладнання з оператором для виконання будівельних робіт та цивільного будівництва.
Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім вичерпного переліку випадків.
Частиною 6 статті 9 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що порядок проведення проведення конкурсу на право оренди державного та комунального майна визначається Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, визначеними Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.
Наприклад, Порядок передачі в оренду майна, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, врегульовано Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженим Рішенням Київської міської ради від 21 квітня 2015 року N 415/1280. Так, комунальні підприємства, установи та організації територіальної громади міста Києва можуть у встановленому порядку передавати закріплене за ними на праві господарського відання або оперативного управління майно в оренду за рішенням постійної комісії КМР з питань власності чи на підставі рішення Київської міської ради.
Згідно із ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Передача державного та комунального майна у оренду/найм/прокат шляхом участі у відкритих торгах законодавством не передбачена. У таких випадках державні та комунальні суб’єкти господарювання автоматично позбавлені можливості законно приймати участь у тендері. Порушується їх право брати участь у процедурах закупівель на рівних з іншими учасниками умовах. Фактично «Прокат» та «Оренда» є дискримінаційними вимогами для таких учасників. І це не провина замовників, а наслідок практики правозастосування чинного законодавства України.
Прошу надати роз'яснення:
- як усунути даний дискримінаційний фактор;
- яким чином державні та комунальні суб’єкти господарювання можуть законно брати участь у закупівлях (послуг) оренди, прокату та найму?
Відповідь
Доброго дня! За результатами проведеної процедури відкритих торгів укладено договір з переможцем на виконання будівельних робіт 28.07.2016 року на суму 4678092,00грн.На теперішній час підрядник хоче збільшити суму договору на 1500000,00грн., у зв"язку з подорожчанням будівельних матеріалів,згідно перерахунку проектно-кошторисної документації.Чи можемо ми з свого боку укласти з підрядником додаткову угоду до 50%.Попередньо дякуємо за відповідь.
Відповідь