Консультації з питань публічних закупівель

09.02.2024

Запитання

Тема: Інше

Переможцем закупівлі (без проведення електронних торгів) стала юридична особа ТОВ "Х+", Відповідно до рішення міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України визнано, що ТОВ "Х" вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у тендерній процедурі закупівлі. ТОВ "Х" та ТОВ "Х+" мають однакових власників, засновників, директора, тобто є пов'язаними особами відповідно до п.20 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів. У зв’язку з вище викладеним, прошу надати інформацію, чи розповсюджується обмеження, встановлені п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв’язку з притягненням ТОВ «Х» до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на пов’язану юридичну особу - ТОВ «Х+».

Розширений перегляд

19.12.2023

Запитання

Тема: Відкриті торги

після проведення торгів, система Прозоро надіслала лист, що переможець торгів знаходиттся в стані "припинення". Переможець дійсно надав на наш лист відповідь і документи що вони реорганізуються шляхо перетворення з ПрАТ в ТОВ. Наполягає на укладенні з ним (ПрАТ) договору. Можемо ми укласти з переможцем (ПрАТ) договір?

Розширений перегляд

07.12.2023

Запитання

Тема: Відкриті торги

Яким чином вийти з ситуації комунальному некомерційному підприємству, коли на етапі аукціону, не можливо знизити цінову пропозицію, оскільки не маємо права відступати від затвердженою калькуляції. Чи має право підприємство працювати з закладами по різній вартості послуг, оскільки відбувся аукціон.

Розширений перегляд

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2.Щодо переліку виключень), від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"(5.Щодо переговорної процедури закупівлі), від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі.
Виходячи з статей 13 і 40 Закону, як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі, відповідно до якої замовник укладається договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Особливостями встановлено перелік випадків, придбання замовником товарів, робіт і послуг може здійснюватися без застосування електронної системи закупівель, шляхом укладання прямих договорів у відповіжності до пункту 13 Особливостей, у тому числі це стосується випадків, передбачених Законом для застосування переговорної процедури закупівлі.

Відповідно до пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі коли товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання по причині відсутності конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником.
У разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту. Обґрунтування у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. У разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпунктів 15, 17, 18 цього пункту замовник може не публікувати договір про закупівлю та/або додатки до нього. При цьому будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.

Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі" та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Інформуємо також, що Господарський кодекс України (далі – ГК України) встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності.
Статтею 65 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу.
Згідно з статтею 192 ГК України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.
Так, Закон України “Про ціни і ціноутворення” (далі - Закон про ціни і ціноутворення) визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення. Згідно з статтею 10 Закону про ціни і ціноутворення суб’єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни. Відповідно до статті 11 Закону про ціни і ціноутворення вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін. Згідно з статтею 13 Закону про ціни і ціноутворення державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: 1) установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
У разі необхідності з питань формування цінової політики на послуги що надаються підприємством пропонуємо звертатися до органів виконавчої влади, державних колегіальних органів та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

16.11.2023

Запитання

Тема: Відкриті торги

Чи може Фоп 2 групи брати участь у тендері на "Системи відеоспостереження з монтажем", що об'явила бюджетна установа. Предмет закупівлі згідно прозоро - товар. jcrskmrb ФОП 2 групи не може надавати послуги юридичним особам

Розширений перегляд

31.10.2023

Запитання

Тема: Інше

Відповідно до пункту 37 частиної першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів; окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів); об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи. При цьому згідно з статтею 1130 Цивільного кодексу України: "1. За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. 2. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.". Питання: 1. Чи є договір про спільну діяльність "об'єднанням учасників" в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"? 2. Чи є договір про спільну діяльність, учасниками якого є юридична особа-резидент та юридична особа-нерезидент, "об'єднанням учасників" в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі"? 3. Чи може договір про спільну діяльність бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі? 4. Чи може договір про спільну діяльність, учасниками якого є юридична особа-резидент та юридична особа-нерезидент, бути учасником процедури закупівлі/спрощеної закупівлі? Дякую

Розширений перегляд

Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Водночас відповідно пункту 37 частини першої статті 1 Закону 37 учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Відповідно до статті 118 Господарського кодексу України об'єднання підприємств є юридичною особою.
Статтею 120 Господарського кодексу України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
Водночас відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, пунктом 37 частини першої статті 1 Закону установлено виключний перелік випадків, у разі яких об'єднання учасників належать до учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

1 2 3 4 5 6 ... 24

Консультації з питань публічних закупівель

Підписка на новини