|
|
31.07.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи потрібно підтверджувати локалізацію бронежилетів?
В тендері бронежилетити класифікуються як:
Класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015:35810000-5: Індивідуальне обмундирування.
Чи потрібно підтверджувати локалізацію із урахуваням вищезазначеного класифікатору?
Чи не відноситься бронежилет до переліку: товари легкої промисловості, в тому числі спецодяг і військова форма?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
18.07.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради (далі - Замовник) звертається з проханням надати роз’яснення щодо змін в нормативному акті.
З 2 липня 2025 року прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 02.07.2025 №782 «Про затвердження додаткового переліку товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва» (далі - Постанова).
17 липня 2025 року Уповноважений орган, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, надав свої роз’яснення щодо вищевказаного нормативного акту. Замовник ознайомився із викладеною інформацією і потребує уточнення з наступного питання.
Постановою до додаткового переліку включений, зокрема, такий товар, як освітлювальна техніка. В свою чергу, дане поняття не конкретизоване і не має законодавчого підґрунтя, яке б визначало, який саме перелік/найменування охоплює це поняття.
Задля недопущення порушень закупівельного законодавства та врахування Замовником Постанови під час здійснення закупівлі в подальшому, просимо конкретизувати перелік обладнання/ їх частин/ приборів/ тощо, який входить до поняття «освітлювальна техніка».
Заздалегідь вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформація щодо затвердження додаткового переліку товарів, до яких застосовується локалізація міститься в листі від 17.07.2025 № 3323-04/49130-07, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=49130При цьому зазначаємо, що з питань Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), у тому числі конкретизації товарів з додаткового переліку, до яких застосовується локалізація, необхідно звертатися до департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198. |
|
|
07.07.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
ПТУ № 44 м. Миргорода здійснюють процедури закупівлі в рамках заходів Плану України: Реформа 1 (Удосконалення професійної освіти) Найменування кроку: 7.1 Набрання чинності Закону України "Про професійну освіту".
Чи вірно дотримання всіх вимог ст. 2, 3, 5, 16, 17 Рамкової угоди для підготовки тендерної документації до закупівлі за окремими кодом Державного класифікатора 021:2015 – Компоненту І: Реформа 1 - Удосконалення професійної освіти / Найменування кроку - 7.1 Набрання чинності Закону України "Про професійну освіту" за фінансування певної процедури закупівлі коштами обласного бюджету/інші кошти підприємства?
Чи потрібно вказувати в тендерній документації позначку співфінансування, так, як кошти виділених на виконання Плану України (Реформа 1 - Удосконалення професійної освіти, найменування кроку: 7.1 Набрання чинності Закону України "Про професійну освіту") певних закупівель не мають співфінансування/або фінансування з Союзу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 207/2025 та листі від 14.07.2025 № 3323-04/48400-07 "Щодо закупівель з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facility", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d4cb2dd0-cf9a-4f80-b3d6-b90a765e9bf5?lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F48400-07
|
|
|
24.06.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Військова частина А3750 (Код ЄДРПОУ 08381154) виступає Замовником публічних закупівель у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), а саме одним із замовників, визначених частиною дев’ятою статті 3 Закону.
Так, для потреб оборони було оголошено спрощену закупівлю «Мікроавтобус пасажирський FORD TRANSIT MINIBUS 460E» за ідентифікатором: UA-2025-05-31-000098-a в порядку пункту 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275.
В період «Зверненням за роз’ясненнями» Замовником було з власної ініціативи з дотриманням вимог та порядку передбаченого закупівельним законодавством внесено зміни до тендерної документації, а саме: «З метою належного та однакового тлумачення визначень, що стосуються предмету закупівлі, Замовником на підставі пункту 54 Особливостей - 1178 прийнято рішення про внесення змін в тендерну документацію в частині обраного коду ДК (Єдиний закупівельний словник). Відповідно до обраний код ДК 021:2015:34110000-1 «Легкові автомобілі» включає «34114400-3 «Мікроавтобуси», але з огляду на технічну специфікацію до предмету закупівлі на думку Замовника для спрощення подальшої реєстрації предмету закупівлі у передбаченому порядку, необхідно визначити код ДК 021:2015: 34120000-4 «Мототранспортні засоби для перевезення 10 і більше осіб».».
До зазначених змін було додано відповідні документи з описом внесених змін, які опубліковано з електронній системі закупівель з надання додаткового часу на подання пропозицій, що передбачено вимогами статті 14 Закону України «Про публічні закупівлі».
На підставі зазначеного вище та з метою унеможливлення майбутніх негативних наслідків, які можуть настати після укладення договору в межах Закупівлі, просимо надати наступну інформацію відомості.
1. Чи дозволяється зміна Код ДК (Єдиний закупівельний словник) в спрощених закупівлях до початку строку подання пропозицій у порядку передбаченому статтею 14 Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи вважається порушенням в сфері публічних (оборонних закупівель) зміна Замовником Коду ДК з власної ініціативи в закупівлі UA-2025-05-31-000098-a, без зміни предмету закупівлі, вимог до нього та очікуваної вартості, а також відсутності вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Частина перша статті 2 Закону передбачає, що Закон застосовується за умови, що: вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі; закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення містить відомості, що становлять державну таємницю, а також у разі закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями незалежно від вартості такої закупівлі.
При цьому, згідно з частиною другою статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону інші терміни вживаються в Законі у значеннях, наведених у Цивільному і Господарському кодексах України, у законах України “Про публічні закупівлі”, “Про національну безпеку України”, “Про оборону України“, “Про державну таємницю”, “Про Збройні Сили України”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про правовий режим воєнного стану”, “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях” та інших законодавчих актах України.
Необхідно звернути увагу, що Закон не містить визначення терміну “предмет закупівлі”, однак, визначення терміну “предмет закупівлі” відображено у Законі України “Про публічні закупівлі”.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно з статтею 9 Закону України “Про публічні закупівлі” Уповноваженим органом з питань закупівель розроблено та затверджено порядки, зокрема щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації про публічні закупівлі, а саме, порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
В свою чергу, Порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
Відповідно до пункту 3 Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Крім цього, відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі – державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Так постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), якими встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Пункт 8 Особливостей № 1275 передбачає, що державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178;
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822;
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей № 1275.
Крім цього, абзацом одинадцятим пункту 8 Особливостей № 1275 визначено, що під час здійснення оборонних закупівель державні замовники визначають предмет закупівлі відповідно до вимог Порядку, з урахуванням Особливостей № 1275.
При цьому, зазначаємо, що порядок здійснення спрощених закупівель врегульований статтею 14 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Абзац перший частини сьомої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” визначає, що у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, щодо вимог до предмета закупівлі та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення спрощеної закупівлі.
Відповідно до абзацу п’ятого частини сьомої статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” замовник має право з власної ініціативи внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій. Зміни, що вносяться замовником, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції документів.
Частина третя статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі” визначає, яка інформація обов’язково зазначається в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”, в тому числі і назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) відповідно до пункту 2 частини третьої вказаної статті Закону України “Про публічні закупівлі”.
Отже, з огляду на вищевикладене, зазначаємо, що державний замовник має право вносити зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та/або вимог до предмета закупівлі, але до початку строку подання пропозицій.
Звертаємо увагу, що відповідно до чинного законодавства будь-які рішення щодо оборонної закупівлі приймаються державним замовником самостійно з дотриманням мети Закону, принципів здійснення оборонних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Підсумовуючи, інформуємо, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
10.06.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Шановні колеги!
Проводимо закупівлю з предметом закупівлі «роботи». В тендерній документації, зокрема її технічній частині, зазначено, що:
Учасник, який пропонує еквівалент обладнання, зобов’язаний надати в складі тендерної пропозиції: технічний опис від виробника або його офіційного представника запропонованого обладнання, з повним переліком його характеристик, зазначенням моделі, типу, виробника та країни походження; порівняльну таблицю, у якій надається зіставлення всіх ключових характеристик обладнання, зазначених у технічній специфікації Замовника, із характеристиками запропонованого обладнання (відповідність має бути чітко аргументована).
У випадку, якщо учасник у складі тендерної пропозиції пропонує обладнання, яке є еквівалентом до обладнання, передбаченого у проєктній документації (тобто відрізняється за виробником, маркою, моделлю або конструктивними чи технічними характеристиками, але заявлено як рівноцінне за функціональністю), така заміна підлягає обов’язковому погодженню з автором проєктної документації або особою, яка здійснює авторський нагляд за об’єктом, на яких законодавством покладено обов’язок контролю відповідності виконання будівельно-монтажних робіт проєктним рішенням.
З метою дотримання технічної узгодженості з проєктними рішеннями, учасник повинен надати в складі тендерної пропозиції лист-погодження або інший документ від автора проєкту чи особи, що здійснює авторський нагляд, який підтверджує технічну та функціональну еквівалентність запропонованого обладнання; допустимість його застосування без внесення змін до чинної проєктної документації.*
*Ця вимога встановлюється на підставі Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об’єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 р. № 903; норм авторського права на проєктні рішення, передбачених Цивільним кодексом України (ст. 433) та Законом України «Про авторське право і суміжні права».
У разі ненадання погодження з розробником проєкту (або авторським наглядом) така тендерна пропозиція буде визнана такою, що не відповідає технічним умовам закупівлі, у зв’язку з порушенням чинного законодавства та затверджених проєктних рішень.
Чи буде вважатися така вимога до учасників закупівлі дискримінаційною? Чи є приклади закупівель і оскаржень, що стосуються погодження «еквівалентів» з авторами проектів? Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Водночас відповідно до пункту 33 частини першої статті 1 Закону технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об’єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону.
Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Тому, з питань технічного нагляду слід звертатися до Мінрозвитку.
|