Наше підприємство здійснює закупівлю товарів і послуг у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» та просить надати роз’яснення на наступне питання, а саме: - Чи правомірними будуть дії Замовника при проведенні процедури закупівлі/спрощеної закупівлі застосовувати вимогу до Учасника прописану в Тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі: «Перевага надається платникам ПДВ ставка 20%». Оскільки при одночасній участі у закупівлі платників ПДВ та не платників ПДВ пропозиція не платників по результатам аукціону, як правило, нижче платників ПДВ. Водночас фактично Замовник в майбутньому бере на себе Податковий кредит і вартість товарів або послуг зростає на 20%, що перевищує очікувану вартість закупівлі. - Якщо дана вимога суперечить чинному законодавству то яким чином забезпечити рівну участь у закупівлі платників ПДВ та не платників ПДВ для того, щоб запропонована ціна за результатами аукціону була дійсно економічно вигідною для підприємства.

Приватне акціонерне товариство «Нижньодністровська ГЕС» (Замовник) здійснює діяльність в окремих сферах господарювання згідно з пп. 3, п.2, ст. 2, Закону України «Про публічні закупівлі» (922-VIII, поточна редакція від 19.04.2020 р.). Відповідно до п. 1, ст. 8, Закону України «Про акціонерні товариства» (№514-VI, редакція від 02.04.2020р. ) до виключної компетенції та повноважень Наглядової ради належить вирішення питання про обрання оцінювача майна товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг. В грудні 2019 року Наглядова рада затвердила оцінювача майна товариства на 2020 рік. Отже, у товариства відсутня можливість працювати/ укласти договір з іншим оцінювачем, окрім того, що вже обраний. 19 квітня 2020 року вступила в дію нова редакція Закону “Про публічні закупівлі”, де відповідно до п. 28 ст. 1 спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість 1 мільйон гривень. Тобто, тим самим дані зміни до закону вказують на необхідність товариству проводити спрощену закупівлю предмета «консультаційні послуги з питань оцінювання». Зважаючи на вищевикладене, просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1) чи попадає предмет закупівлі «консультаційні послуги з питань оцінювання» під дію Закону України «Про публічні закупівлі» та чи застосовується спрощена закупівля, якщо учасник закупівлі (оцінювач) уже обраний? 2) Чи має право товариство укласти договір з іншим оцінювачем, окрім того, що вже обраний Наглядовою радою на період 2020 року?

12 грудня 2019 року Замовником оголошено відкриті торги за предметом закупівлі код ДК 021:2015 03410000-7 — Деревина (деревинна тріска), оголошення № UA-2019-12-12-001168-b. Однією з вимог тендерної документації Замовника було наступне: "Тендерна пропозиція подається учасником закупівлі з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також Закону України «Про електронні довірчі послуги», тобто повинна містити накладений електронний цифровий підпис/печатку або кваліфікований електронний підпис/печатку учасника закупівлі, який підписав/подав документи тендерної пропозиції/тендерну пропозицію.". Під час розгляду пропозиції одного із учасників торгів встановлено, що тендерна пропозиція не містить накладений електронний цифровий підпис/печатку або кваліфікований електронний підпис/печатку учасника закупівлі. Згідно ч. 1 ст. 30 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі її невідповідності умовам тендерної документації. Натомість, учасником (після закінчення строку подання тендерних пропозицій, на етапі розгляду його пропозиції) надано лист від майданчика Zakupki.Prom.ua згідно якого учасник не мав можливості накласти ЕЦП через збій системи. Просимо надати розяснення чи повинен Замовник враховувати інформацію, яка подана після закінчення строку для подання тендерних пропозицій?

Останним часом, в тендерних документація Змовників почала виставлятись нова умова, а саме : - Місцезнаходження бази навантаження Учасника повинно бути розташоване в межах м. Вінниці або в приміській зоні до 30 км наприклад ID тендера : UA-2021-02-18-003027-b ; - Наявність бази виробів ( складу ) Учасника на відстані не більше 10 км від складу Замовника (м. Хмельницький, вул. Прибузька, 38) наприклад ID тендера : UA-2021-02-17-010635-a. Це значно зменшує (обмежує) коло Учасників та є дискримінаційним до Учасників, які не мають складів у кожному місці України, про те можуть доставити Товар до Замовника. Крім того, така тендерна документація Змовника може свідчити про лобіювання інтересів лише одного Учасника, якій знаходиться в межах міста, яке зазначив Замовник. Просимо надати роз’яснення чи правомірні дії Замовника при складанні тендерної документації з зазначення даної умови, а саме обмеження територіально коло Учасників ? І які дії Учасника при такій ситуації ?

Доброго дня Відповідно до правової позиції Нотаріальної палати України від 10.06.2020 (https://npu.ua/news/publ-zakupivli), нотаріус не є суб’єктом процедури публічних закупівель, не надає послуги у сфері права, які є предметом закупівель у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Позиція Нотаріальної палати України, ґрунтується на тому, що нотаріус не може займатися підприємницькою діяльністю, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності, а також діяльності у професійному самоврядуванні нотаріусів (абз 4 ст 3 Закону про нотаріат), а відтак не може підписувати договір про закупівлю, що за визначенням п 6 ч. 1 ст. 1 Закону є господарським договором, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Також Нотаріальна палата України зазначає, що Закон регулює порядок закупівлі товарів, робіт та послуг, а нотаріус має право вчиняти нотаріальні дії, які не є послугами, а прийняття пропозиції укладення договору про надання послуг в результаті оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель або оголошення про проведення спрощеної закупівлі є порушенням Закону України «Про нотаріат». Відповідно до ст. 9 Закону до основних завдань Уповноваженого органу є, зокрема, узагальнення практики здійснення закупівель, у тому числі міжнародної, надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель. При цьому поточна редакція Закону не визначає закупівлю нотаріальних дій, як виключення з Закону, а відповідні роз’яснення Уповноваженого органу з цього питання відсутні. У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення, чи підпадає під дію Закону закупівля нотаріальних дій, що вчиняються нотаріусами відповідно до Закону України «Про нотаріат» та інших підзаконних актів, та чи зобов’язаний замовник закуповувати нотаріальні дії нотаріусів з використанням спрощених закупівель або тендерних процедур відповідно до вимог Закону