Відповідно до листа роз’яснення МЕРТУ від 12.02.2019 № 3304-04/6186-06 Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення починаючи з 04 лютого 2019 року діє у штатному режимі і доступний за посиланням https://corruptinfo.nazk.gov.ua/. У нас виникає запитання: 1. Чи являється даний реєстр відкритим?. 2. На виконання вимоги статті 17 ЗУ «Про публічні закупівлі» Замовнику самостійно перевіряти інформацію про корупційні правопорушення юридичної особи та службової(посадової) особи учасника-переможця чи все таки у відповідності до п. 10-12 розділу Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, затвердженого рішенням Національного агентства від 09 лютого 2018 року № 166, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 березня 2018 року за № 345/31797, вимагати від переможця надати інформаційну довідку з даного Реєстру, сформовану учасником-переможцем в онлайн-режимі, що містить інформацію про наявність або відсутність відомостей у Реєстрі стосовно нього та стосовно юридичної особи, до якої застосовано заходи кримінально-правового характеру за вчинення корупційного правопорушення. Довідка формується на основі персональних даних, вказаних у ЕЦП та на основі даних, вказаних у ЕЦП юридичної особи

Замовником двічі були відмінені торги у звязку з відхиленням всіх тендерних пропозицій учасників (не надані всі довідки). Замовник втретє оголосив відкриті торги. Чи може замовник у звязку з відсутністю палива придбати його на суму 20 тисяч гривень до закунчення розпочатої процедури.

Доброго дня! Тендерним комітетом Замовника було оголошено допорогову закупівлю. Надали документи для участі чотири Учасника. Пропозицію Учасника з найбільш економічною ціною було відхилено через ненадання деяких документів. При розгляді пропозиції другого Учасника було виявлено, що у складі документів надані деякі документи Учасника № 4 цієї закупівлі. Як нам розглядати цей факт? Чи є це змовою серед учасників? Ми вважаємо, що це зроблено навмисно з наміром спотворити результати аукціону. Заздалегідь вдячні за допомогу!

Який день (дата, момент у часі) є закінченням процедури закупівлі у разі відхилення всіх тендерних пропозицій та неукладенням договору про закупівлю з жодним з учасників? Коли відхилено тендерну пропозицію останнього учасника та ухвалено рішення про відміну торгів? Чи формування в електронній системі закупівель звіту про результати процедури закупівлі (формується автоматично через 10 днів після відхилення останньої тендерної пропозиції)? Формування та оприлюднення звіту про результати проведення процедури закупівлі передбачено частиною 2 ст. 19 Закону протягом одного дня виключно після оприлюднення договору про закупівлю. Отже, звіт про результати процедури закупівлі у разі неукладення договору з жодним з учасників є необов'язковим документом? Запитання виникає при розрахунку перебігу строків для повернення забезпечення тендерних пропозицій у зв’язку із закінченням процедури закупівлі та неукладенням договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції. Заздалегідь вдячні за відповідь.

Департамент капітального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації (надалі – замовник) просить Вас надати роз’яснення з наступного питання. Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) передбачено оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про внесення змін до договору – протягом трьох днів з дня внесення змін. Також, частиною 4 статті 36 Закону встановлені випадки, при яких можуть змінюватися істотні умови договору після його підписання. Крім того, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону, затверджено форми документів у сфері публічних закупівель (наказ від 22.03.2016 № 490 зі змінами), у тому числі і форму повідомлення про намір укласти договір. Зазначена форма передбачає випадки для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону, та не передбачає випадків для внесення змін до умов договору що не є істотними по своїй суті. Функціоналом авторизованого електронного майданчика передбачені поля для заповнення інформації у відповідності до форми повідомлення про внесення змін до договору (наказ МЕРТ від 22.03.2016 № 490 зі змінами) якою встановлені випадки для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону. При реєстрації замовником юридичних зобов’язань в органі Державної казначейської служби, а саме додаткових угод до договорів з підстав: зміна розрахункових рахунків, зміна адреси учасника, уточнення обсягів фінансування робіт на поточний рік, скорочення строку дії договору та виконання зобов’язань щодо виконання робіт, тощо; між замовником та казначейською службою виникають протиріччя з питання оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору коли додаткова угода до договору не передбачає зміну істотних умов договору та не підпадає під випадки встановлені частиною 4 статті 36 Закону. Орган Державної казначейської служби, посилаючись на частину 1 статті 10 Закону вимагає від замовника оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про внесення будь-яких змін до договору, а надто таких, які не підпадають під жодну з підстав які визначені частиною 4 статті 36 Закону. Зважаючи на те, що при заповненні зазначеної форми обов’язковим є вибір підстав зміни договору відповідно до частини 4 статті 36 Закону, а в свою чергу додаткова угода до договору не передбачає зміну істотних умов договору та не підпадає під жодну з вищенаведених підстав (зміна розрахункових рахунків, зміна адреси учасника, уточнення обсягів фінансування робіт на поточний рік, скорочення строку дії договору та виконання зобов’язань щодо виконання робіт, тощо), оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору на веб-порталі Уповноваженого органу є не можливим. Згідно з статтею 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами пункту 12 частини 1 статті 8 Закону, просимо Вас надати роз’яснення, щодо підтвердження або спростування позиції замовника з порушеного питання.