Консультації з питань публічних закупівель
Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», з метою забезпечення безперебійного надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій мешканцям Святошинського району міста Києва, щорічно здійснює закупівлі послуг операційно-диспетчерського обслуговування об’єднаних диспетчерських систем.
За результатами здійснення процедури закупівлі відповідних послуг на поточний рік (номер оголошення про проведення закупівлі UA-2020-12-24-002188-b), з очікуваною місячною вартістю 433046,40 грн. з ПДВ, Підприємством укладено договір з учасником, який запропонував в рази нижчу від середньоринкових ціну та наразі надає послуги за ціною 28869,76 грн. з ПДВ на місяць.
При підготовці закупівлі зазначених послуг на 2022 рік, враховуючи їх специфіку та, як наслідок, обмежену конкуренцію на відповідному ринку, у Підприємства виникає дилема вибору методу з примірної методики визначення очікуваної вартості закупівлі, затвердженої Наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275. Оскільки, як метод порівняння ринкових цін, так і метод розрахунку очікуваної вартості на підставі закупівельних цін минулих років мають низку недоліків, які можуть сприяти як неуспішності проведення закупівлі через надто занижену оголошену вартість, так і неефективності використання коштів в разі ненавмисного завищення ціни.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати рекомендацію щодо обрання методу визначення очікуваної вартості закупівлі, який найдоцільніше буде використати під час підготовки відповідної закупівлі послуг на 2022 рік, з метою успішності її проведення та уникнення ризиків неефективного використання коштів.
Відповідь
Доброго дня! Надайте будь-ласка відповідь на наше запитання.
Наша лікарня відповідно до Розпорядження КМУ від 15.01.2020 № 23–р, входить до переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року.
Нашому підприємству виділено кошти на виконання робіт по коду КЕКВ «Капітальний ремонт інших об'єктів», а саме роботи по «Монтаж (реконструкція) системи киснепостачання в будівлях головного корпусу, інфекційного відділення та терапевтичного відділення КНП «Криворізька міська лікарня №7» КМР
У роз’ясненні Мінекономіки України № 3304-04/47893-07 від 30.09.2021 зазначено, що « абзацом четвертим пункту 31 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону регламентовано, що закупівля товарів (крім лікарських засобів, вакцин або інших медичних імунобіологічних препаратів, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів) та послуг необхідних для боротьби з COVID-19, здійснюється в порядку встановленому Законом для спрощених закупівель.
Питання: Яку процедуру закупівлі необхідно провести на даний вид робіт- спрощену закупівлю, відкриті торги, чи укладення договору без використання електронної системи закупівель.
Відповідь
Доброго дня!
При виконані договору за закупівлею, ідентифікатор закупівлі UA-2021-07-03-000033-a, Замовник Регіональна філія "Одеська залізниця" АТ "Укрзалізниця, у нас як Виконавця виникли підстави, не залежні від нас, для внесення змін у договір.
Закупівля передбачає закупівлю «Послуги з технічного переоснащення автоматизованої системи контролю за вантажем та цілісністю залізничних вагонів у русі (АСК ЦВР) ст. Миколаїв. (ДК 021:2015 - 50220000-3 - Послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов’язаного обладнання та супутні послуги)». Згідно з Додатком №1 тендерної документації вказано яке саме обладнання або еквівалент має бути в наданих послугах з технічного переоснащення.
Згідно з п.9.3 Договору та п 3 ч 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є вичерпний перелік випадків для внесення змін до істотних умов договору.
Відповідно до додатку №1 Листа Мінекономіки № 3304-04_69987-06 від 24.11.2020 року надано роз’яснення щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю, де зазначено, що «Сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку покращення якості предмета закупівлі за умови, що така зміна не призведе до зміни предмета закупівлі та буде відповідати тендерній документації в частині встановлення вимог та функціональних характеристик до предмета закупівлі і є покращенням його якості. Якість продукції (послуг, робіт) є економічною категорією. Якість виражається певними властивостями та показниками, які характеризують корисний ефект від використання продукції за призначенням і обумовлюють сферу її використання. Наприклад, такими показниками є надійність, технологічність, стандартизація та уніфікація, ергономічність, естетичність, транспортабельність, екологічні показники, показники безпеки…».
На момент подачі тендерної пропозиції ПП «БК Піраміда» та проведення аукціону був проведений моніторинг цін та кількості та наявності обладнання в Україні. Після отримання заявки на надання послуги відбувається закупівля обладнання необхідного для цього. Але на даний момент в Україні немає камер відеонагляду, які зазначені в додатку №3 до договору № ОД/ДН-1-21-484-НЮ. Ми ініціюємо внесення змін до додатку 3 договору в частині заміни обладнання на порядок вище за якісними характеристиками або аналогічними за основними показниками. Замовник відмовляється від заміни, мотивуючи це внесення подібних змін протизаконним.
Як саме та ким має бути підтверджена краща якість та функціональні характеристики та інші показники певного обладнання?
Яким чином можна змінити обладнання зазначене в специфікації на аналогічне або краще за основними технічними параметрами, без зміни ціни?
Тобто об’єм закупівлі та його ціна зміненою не буде.
Відповідь
Порядок сертифікації уповноважених осіб. Затверджений Наказом мінекономіки
Відповідь
Замовниками у документаціях закупівель часто розміщуються вимоги про підтвердження відповідності систем управління якістю ТРЕТІМИ ОСОБАМИ (НЕ УЧАСНИКАМИ ЗАКУПІВЕЛЬ), шляхом надання сертифікатів ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018, а саме: щодо асфальтобетонних заводів, лабораторій, виробників бетону та інших будматеріалів, у яких Підрядник (учасник закупівлі) планує закуповувати матеріали і вироби під час виконання робіт за предметом закупівлі.
Дані вимоги розміщуються у різних місцях Оголошень/Тендерних документацій, у зв’язку з чим неможливо встановити – чи відносяться такі вимоги до технічної специфікації, а чи до вимог ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), або інших категорій.
Питання.
Оскільки наявність в учасників закупівлі необхідних будівельних матеріалів, або способів їх здобуття/придбання, відноситься до критерію наявності матеріально-технічної бази (ст. 16 Закону), то чи належать також до даного категорію ст. 16 Закону похідні вимоги – про наявність відповідних сертифікатів/атестатів та інших документів У ПОСТАЧАЛЬНИКІВ, у яких Учасник планує купувати матеріали для робіт закупівлі?
ДРУГЕ ПИТАННЯ
Стаття 6 ГК України декларує принцип свободи господарської діяльності.
Стаття 44 ГКУ гарантує принципи самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції.
Статтею 19 Конституції України встановлено: правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Таким чином, ми, як споживачі бетонної / асфальтобетонної та іншої будівельної продукції, користуємось вільним вибором контрагентів, які є вигідними по ціновим і якісним параметрам. Разом з тим, контрагенти у нашому регіоні не мають сертифікатів ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018, або отримали їх у неакредитованих організацій. Тож, для виконання вимог замовників нам слід спонукати заводи-постачальники здобути відповідні сертифікати, або шукати інших постачальників, які розміщені на великих відстанях, мають невигідні ціни на матеріали тощо.
Змусити власних контрагентів здобути необхідні сертифікати ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018 неможливо, оскільки це порушення ст. 19 Конституції і подібні рішення є їх вільною господарською компетенцією. Крім того, сертифікація не є безкоштовною і контрагенти не бажають витрачати кошти на непотрібні їм документи.
ЗУ «Про публічні закупівлі» ст. 14, ст. 24 Закону передбачає право учасників для звернення за роз’ясненнями до замовника і право виставляти замовнику вимоги.
Тож для ефективної правової взаємодії із замовниками і орієнтування на кваліфіковану правову позицію Мінекономіки, просимо роз’яснити аспекти сертифікації за стандартами ДСТУ ISO 9001:2015 та/або ДСТУ EN ISO 9001:2018 у таких площинах:
a. Чи є стандарти ДСТУ ISO 9001:2015, ДСТУ EN ISO 9001:2018 обов’язковими для впровадження суб’єктами господарювання (резидентами) у галузі будівництва в Україні?
b. Чи є сертифікат відповідності стандарту ДСТУ ISO 9001:2015/ ДСТУ EN ISO 9001:2018 на підприємстві – документом, який підтверджує якість виробленої продукції (наданих послуг), або ж сертифікат відповідності стандарту ДСТУ ISO 9001:2015/ ДСТУ EN ISO 9001:2018 НЕ ПІДТВЕРДЖУЄ якість безпосередньо продукції та послуг?
d. Чи є сертифікат відповідності стандарту ДСТУ ISO 9001:2015/ ДСТУ EN ISO 9001:2018 – документом, що підтверджує виключно певний спосіб взаємодії (організації) працівників підприємства і їх підрозділів, до компетенції яких віднесено контроль за якістю виробленої продукції/наданих послуг?
До запиту прикріплюємо відповіді виробників асфальтобетонних сумішей і документи
Відповідь