|
|
07.06.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Яка стаття закону захищає замовника, якщо він підписав договір з переможцем, як того вимагає ЗАКОН УКРАЇНИ Про публічні закупівлі (далі - ЗАКОН), на суму результату аукціону, але виникла потреба зменшити суму договору згідно п.1 ч.5 ст. 41 ЗАКОНУ. Переможець відмовляється підписати додаткову угоду на зменшення суми, тобто по ЗАКОНУ замовник змушений допустити повторне витрачення держвних коштів за час оскарження.
1. Прошу повідомити порядок дій замовника в ситуації, що склалася, щоб не допустити неефективне витрачення державних коштів.
2. Додатково прошу повідомити, яку відповідальність несе переможець за відмову від підпису доп.угоди на виконання п.1.ч.5.ст.41 ЗАКОНУ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Крім цього, зазначаємо, що справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності вирішуються у судовому порядку.
|
|
|
04.06.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Мене призначено уповноваженою особою з прямим підпорядкуванням генеральному директору. Керівництво переглядає штатний розпис, у зв'язку із зміною прожиткового мінімуму з 1 липня 2021 року і штучно створюється відділ для конкретної особи "Відділ економіки, маркетингу, кадрової роботи та закупівель". У даному відділу зібрані "все і вся". Тут і начальник, і заступник, і секретар, і кадровик і уповноважена особа (додам, що на нашому підприємстві вона лише одна). Відповідно до наказу Міністерство економічного розвитку і торгівлі україни №557 від 30.03.2016 "Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)" п.3.8. визначено, що у разі визначення ДВОХ і БІЛЬШЕ уповноважених осіб замовник може прийняти рішення щодо створення відповідного окремого структурного підрозділу та визначити керівника, який організовує роботу такого підрозділу. Тобто лише у разі визначення двох і більше уповноважених осіб та створення ВІДПОВІДНОГО відділу. Проте керівництво свідомо ігнорує цю норму і склало штатний розпис підприємтва на власний розсуд. Прошу Вас надати мені відповідь та визначити законність такого переведення. Дуже вам вдячна. Вірю у справедливість.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі -Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
Замовник визначає уповноважену особу у спосіб, передбачений у частині першій статті 11 Закону.
При цьому незалежно від способів, зазначених у частині першій статті 11 Закону, замовник призначає уповноважену особу, на яку буде покладено відповідні обов’язки та функції, власним розпорядчим рішенням.
Поряд з цим на виконання пункту 11 частини першої статті 9 та частини дев'ятої статті 11 Закону затверджений наказ Мінекономіки від 08.06.2021 № 40 “Про затвердження Примірного положення про уповноважену особу” (далі – Положення).
Водночас оскільки Положення є примірним та носить рекомендаційний характер, замовники можуть використовувати його положення або на їх основі затвердити власне положення про уповноважену особу.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
02.06.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник під час проведення закупівлі UA-2021-05-24-001650-b у тендерній документаціїї «Додаток 4 «4. Довідку про наявність досвіду у виконанні договорів з бюджетними установам у табличному вигляді (таб. №1). Для підтвердження інформації необхідно додати копію договору (-ів) про виконання робіт, надати скан-копію оригіналу відгуку від замовника про досвід роботи з учасником .», нами було подано Вимогу на внесення змін до тендерної документації з посиланням "Є роз’яснення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з яким Ви можете ознайомитись за посиланням -https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f6ba9fe2-054a-4755-a01a-6cdf689e20b6&lang=uk-UA - Відповідь на запит 564/2021 -me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6 - Відповідь на запит 1064/2020." На що замовник відповів "Доброго дня! Уважно вивчивши Вашу вимогу стосовно аналогічного договору з бюджетними установам, повідомляємо наступне. Поняття «тендерна процедура (тендер)» має відношення до процедури – Відкриті торги, а в нашому випадку закупівля здійснюється за спрощеною процедурою закупівлі, тому в цій частині Ваша вимога не є актуальною. Закон України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Текст закону не визначає ні перелік документів ні їх формулювання, зміст та обсяг, які підтверджують відповідність встановленим кваліфікаційним критеріям та технічні якісні показники предмету закупівлі. Слід зазначити, що Замовник встановлює один або декілька кваліфікаційних критеріїв та зазначає опис предмету закупівлі, а також зміст та спосіб подання відповідних документів самостійно, з урахуванням особливостей предмету закупівлі. Всі вимоги спрощеної процедури закупівлі, в тому числі технічний опис предмету закупівлі та вимоги до нього були розроблені з урахуванням специфіки робіт, дослідження відповідного ринку та практики проведення аналогічних процедур закупівель в електронній системі «ПРОЗОРО». Відмінність між договором заключеним із бюджетною установою (іншими словами – Замовником в розумінні Закону) та приватною установою є здійснення оплати в органах казначейства України, а також є можливість перевірити достовірність наданої інформації через електронну систему закупівель. Дані документи потрібні для гарантії виконання, вчасно та якісно, робіт, що є предметом даної закупівлі. Обставина відсутність досвіду співпраці із бюджетною установою не залежить від Замовника даної закупівлі, отримуйте відповідний досвід та при умові що будуть надані всі інші документи, що передбачені в даній закупівлі (чи в майбутніх) ми будемо раді з Вами співпрацювати. Підсумовуючи розгляд Вашого звернення, на думку Замовника не має потреби вносити зміни до умов даної закупівлі в цій частині. Дякуємо за звернення."
Чи правомірне рішення Замовника щодо відмови внесеня змін до тендерої документації? Чи буде правомірна дискваліфікація з причин відсутності аналогічного договору з "бюджетною установою" ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок проведення спрощених закупівель встановлений статтею 14 Закону.
Оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі не передбачає розроблення та затвердження замовником тендерної документації, проте вимоги до предмета закупівлі, визначені замовником, можуть зазначатися шляхом завантаження окремих файлів до оголошення про проведення спрощеної закупівлі або в електронній формі з окремими полями в електронній системі закупівель.
Своєю чергою, виходячи з частини третьої статті 14 Закону, умови про проведення спрощеної закупівлі, що містяться в оголошенні, встановлюються замовником самостійно та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Поряд з цим частиною тринадцятою статті 14 Закону встановлено обов'язок замовника відхилити пропозицію у разі якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Таким чином, пропозиція подається відповідно до вимог, установлених замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Поряд з цим відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмета закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
При цьому замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, зокрема недискримінації учасників та рівного ставлення до них, не призводячи своїми діями до штучного або формального обмеження потенційного кола учасників.
Разом з тим, відповідно до частини двадцятої статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. Рішення та дії замовника можуть бути оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку.
Крім цього, рекомендуємо ознайомитися з листом від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
01.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 20 частини 5 статті 3 Закону передбачено, що його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: товари, роботи та послуги, постачання, виконання, надання яких здійснюється постачальником із досвідом роботи в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу не менше п'яти років (в тому числі його пов'язаними особами в розумінні Податкового кодексу України), які необхідні для науково-технічних та/чи інженерних послуг для геологорозвідки (геологічного вивчення, розвідувальних робіт), буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації (гідророзрив пласта, капітальний ремонт свердловин, колтюбінг) свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки.
Законом не надано визначення поняття «досвід роботи» про який зазначено у пп. 20 ч. 5 ст. 3 Закону, існує ризик різного тлумачення Закону та ризик оскарження рішень тендерного комітету/уповноважених осіб до суду, накладення штрафів на посадових осіб та ін.
Враховуючи викладе, прошу надати роз’яснення щодо поняття «досвід роботи» в контексті застосування пп. 20 ч. 5 ст. 3 Закону та якими документами цей досвід повинен підтверджуватися?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому якщо предметом закупівлі є товари, роботи та послуги, постачання, виконання, надання яких здійснюється постачальником із досвідом роботи в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу не менше п’яти років (в тому числі його пов’язаними особами в розумінні Податкового кодексу України), які необхідні для науково-технічних та/чи інженерних послуг для геологорозвідки (геологічного вивчення, розвідувальних робіт), буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації (гідророзрив пласта, капітальний ремонт свердловин, колтюбінг) свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки, то дія Закону на такі випадки не поширюється на підставі пункту 20 частини п’ятої статті 3 Закону.
Водночас Законом не визначені документи, які підтверджують досвід роботи у зазначених вище країнах. Тому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність підстав здійснити закупівлю відповідно до пункту 20 частини п’ятої статті 3 Закону, у тому числі самостійно визначає документи, які підтверджують досвід роботи в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу не менше п’яти років.
|
|
|
27.05.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз'яснення в частині перебігу строків, а саме Замовником було оголошено процедуру закупівлі відкриті торги з публікацією англійською мовою в 2020 році. На єтапі прекваліфікація одним з учасником було подано скаргу до АМКУ щодо неправомірної кваліфікації інших учасників. За результатами розгляду АМКУ задовільнило скаргу учасника в 2021 році. Керующись ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовником в судовому порядку було оскаржено рішення АМКУ та суд постановив, що рішення АМКУ було неправомірним та визнав його не дійсним в 2021 році. Суть питання: Які дії повинен вчинити Замовник за результатами вироку суду? Чи має право Замовник продовжити дану запувівлю з урахуванням того, що проводилась в 2020 році, в ТД строк поставки був 2020 рік, строк дії договору 2020 рік. Якщо не правомірним буде продовження процедури то по якій підставі Замовнику скасувати закіпівлю за умови, що потреба не відпала. Дякую за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Згідно з частиною сімнадцятою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону. Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону орган оскарження - Антимонопольний комітет України.
Отже, перебіг строків, зазначений у статті 18 Закону, застосовується у разі подання скарги до Антимонопольного комітету України.
При цьому зазначаємо, що судове рішення є обов’язковим до виконання відповідно до статті 129-1 Конституції України.
Своєю чергою, з питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства у сфері публічних закупівель необхідно звертатись до
ДП “ПРОЗОРРО” як адміністратора системи.
Разом з тим, статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
Частиною четвертою статті 41 Закону установлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Частиною шостою статті 33 Закону установлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
Укладення договору про закупівлю з порушенням вимог частини четвертої статті 41 Закону та з порушенням строків, передбачених частинами п’ятою і шостою статті 33 Закону та частиною сьомою статті 40 Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону, призводить до нікчемності такого договору у відповідності до пунктів 2 та 4 частини першої статті 43 Закону.
Отже, у разі неможливості укладення договору про закупівлю на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю, замовник може прийняти рішення про відміну тендера на підставі пункту 2 частини першої статті 32 Закону.
При цьому рішення приймаються замовником самостійно.
|