Консультації з питань публічних закупівель
Республіка Казахстан відсутня у переліку країн з якою Україна підписала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі. Проте, на офіційному веб-сайті Мінекономіки є публікація щодо роз'яснення вищевикладеної Постанови, де зазначено, що даний перелік міжнародних угод не є вичерпним. Перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі».
Між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан укладена Угода про вільну торгівлю, яка є чинною: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/398_008#Text;
https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/do-uvagi-subiektiv-zed-pro-zastosuvannia-pilgovogo-rezhimu-opodatkuvannia-na-pidstavi-ugod-pro-vilnu-torgivliu-do-tovariv-pokhodzhenniam-z-krayin-snd-ta-gruziyi-iaki-postachaiutsia-v-ukrayinu-tranzitom-cherez-teritoriyi-tretikh-krayin-901
Враховуючи зазначене вище, прошу надати роз'яснення:
1. Чи входить країна Казахстан до переліку країн з якою Україна уклала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі?
2. Чи застосовується вимоги щодо локалізації до товарів походження з Республіки Казахстан?
Відповідь
Відповідно до положень абз. 2 п. 15 постанови КМУ № 1178, за рішенням замовника його відокремлений підрозділ може здійснювати закупівлю самостійно для задоволення потреб такого підрозділу. У такому випадку предмет закупівлі визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу. Інформація про потребу в закупівлі, що повинна бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься до річного плану замовника.
Разом з тим, що відповідно до абз. 1 стор. 5 листа Мінекономіки № 3323-04/78667-06 від 08.12.2022, інформація про потребу в закупівлі, що має бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься як до річного плану відокремленого підрозділу, так і до річного плану замовника.
У зв’язку з вищевикладеним, прошу надати роз’яснення з приводу наступних питання.
1. Для самостійного здійснення відокремленим підрозділом замовника закупівель для задоволення потреб такого підрозділу, такому відокремленому підрозділу необхідно (обов’язково/бажано) зареєструватись в електронній системі закупівель?
2. Оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі, що публікується під час самостійного здійснення закупівель для потреб відокремленого підрозділу, здійснюється як від імені відокремленого підрозділу, так і від імені замовника, чи лише від імені одного з них?
3. Оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, щодо договору, укладеного відокремленим підрозділом замовника під час самостійного здійснення закупівель для потреб такого підрозділу, здійснюється як від імені відокремленого підрозділу, так і від імені замовника, чи лише від імені одного з них?
Відповідь
28.12.2022 товариство звернулося із запитом щодо локалізації товарів, які підпадають під вимогу підтвердження ступеня локалізації відповідно до положень Постанови КМУ від 02.08.2022 №861, та країною походження яких є Китайська Народна Республіка.
Китайська Народна Республіка є членом СОТ, проте НЕ ВХОДИТЬ до Переліку країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, а також переліку країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, які опубліковано на офіційному веб-сайті Мінекономіки.
Відповідь на наш попередній запит містить посилання на листи Мінекономіки «Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях», від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 «Щодо локалізації», від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 «Щодо інтерактивного інструменту «Локалізація-tool».
Разом з тим, вказані листи не містять чітких роз’яснень щодо порядку закупівлі товарів, які підпадають під вимогу підтвердження ступеня локалізації, проте є повністю імпортними та країною походження яких є Китайська Народна Республіка.
Враховуючи викладене, просимо чітко вказати, чи застосовується вимога про підтвердження ступеня локалізації до товарів, які входять до Переліку, визначеного підпунктом 6-1 пункту 2 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України «Про публічні закупівлі», країною походження яких є Китайська Народна Республіка.
Чи достатньо закупівлю таких товарів підтверджувати сертифікатом про походження товару, оскільки товар є 100 % імпортним та частка національної складової у ньому відсутня?
Відповідь
Доброго дня. У формі забезпечення тендерної пропозиції, затвердженій наказом Мінекономіки №2628, вказано, зокрема, наступне: "3. За цією гарантією гарант безвідклично зобов’язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 робочих / банківських днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі - вимога).
Вимога надається бенефіціаром на поштову адресу гаранта та повинна бути отримана ним протягом строку дії гарантії.
Вимога може бути передана через банк бенефіціара, який підтвердить автентичним SWIFT-повідомленням на SWIFT-адресу гаранта достовірність підписів та печатки бенефіціара (у разі наявності) на вимозі та повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу (у разі, якщо гарантом є банк).
Вимога повинна супроводжуватися копіями документів, засвідчених бенефіціаром та скріплених печаткою бенефіціара (у разі наявності), що підтверджують повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу".
Підкажіть, будь-ласка, якщо вимога передається через банк бенефіціара, який підтверджує автентичним SWIFT-повідомленням на SWIFT-адресу гаранта достовірність підписів та печатки бенефіціара (у разі наявності) на вимозі та повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу, чи повинна всеодно вимога (в паперовому вигляді) направлятись також і на поштову адресу і обовязково (в любому випадку, чи вона направляється безпосередньо бенефіціаром чи через його банк із SWIFT-повідомленням ) супроводжуватися копіями документів, засвідчених бенефіціаром та скріплених печаткою бенефіціара (у разі наявності), що підтверджують повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу? Дякую.
Відповідь
Державна установа «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» (надалі –Установа) звертається до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки), як до єдиного Уповноваженого органу, основними функціями якого є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері публічних закупівель, надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель з наступного приводу.
Установа є провідною профільною науковою та клінічною закладом з питань кардіології інтервенційної кардіології, трансплантології та, як замовник в розумінні статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» здійснює закупівлю необхідних товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства України про публічні закупівлі.
В зв’язку з введенням з 24 лютого 2022 року воєнного стану в України Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова від 28 лютого 2022 року № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану», у відповідності до норм якої протягом 2022 року Установа укладала договори про закупівлю товарів, робіт і послуг.
Частиною 6 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
З огляду на зазначене просимо надати відповідь на наступне питання: Чи відповідає нормам законодавства України в сфері публічних закупівель подовження строку дії договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку 2023 року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, який було укладено в 2022 році згідно норм Постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану»?
Відповідь