Консультації з питань публічних закупівель
Після відкритих торгів і підписання договору про закупівлю овочів виявила помилку в об'ємах . Тепер потрібно зменшити кількість цибулі, а капусти збільшити. Як це можна відрегулювати?
Відповідь
Що робити замовнику, коли рішення замовника про визначення переможця оскаржується, відповідно строк для підписання договору про закупівлю зупиняється, а послуги, що закуповуються на тендері, потребують надання без перерви? Адже пунктом 13 Постанови 1178 не передбачено укладання прямого договору на період оскарження, як це було передбачено Законом про публічні закупівлі для випадків проведення переговорної процедури.
Відповідь
Добрий день. Питання наступне.
Підприємством проведено закупівлю "Поточного ремонту покрівлі" за процедурою відкриті торги з особливостями. За результатами закупівлі замовником укладено договір з виконавцем на послуги "Поточного ремонту покрівлі" з визначеними в локальному кошторисі обсягами та найменуваннями робіт.
Після підписання актів КБ-2в з'ясувалось, що виконавцем не виконано частину обсягів та найменувань робіт передбачених локальним кошторисом до укладеного договору , однак до акту КБ-2В включено інші роботи, які не передбачені договором, при цьому не вийшовши за межі суми договору.
З урахуванням вищенаведеного, прошу надати пояснення, чи можна включати до акту КБ-2В, - ДОДАТКОВІ НОВІ РОБОТИ до вже укладеного договору на послуги поточного ремонту З урахуванням того, що пунктом 19 Особливостей не передбачено випадків збільшення обсягів закупівлі після підписання Договору про Закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі та включення до Договору про Закупівлю додаткових видів робіт, які не були передбачені тендерною документацією та відповідно тендерною пропозицією.
Відповідь
Чи буде правомірною та такою, що відповідає положенням Закону України «Про здійснення публічних закупівель» ситуація, коли -
Сторони договору про закупівлю "Електричної енергії", за умови надання обґрунтування та документального підтвердження зміни істотних умов, внесуть зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару без дотримання встановленого обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю «Електричної енергії» та частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару?
Заздалегідь щиро вдячні за відповідь!
Відповідь
Доброго дня!
Між постачальником та замовником за результатами проведення закупівлі укладено договір про закупівлю товарів строком на рік. Договором, так само як і «Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затвердженими постановою КМУ від 12.10.2022р. № 1178, передбачено, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
У зв’язку з суттєвим зростанням ціни товару на ринку постачальник неодноразово звертався до замовника з проханнями підвищити ціну, надаючи в якості підтвердження коливання ціни експертний висновок торгово-промислової палати із зазначенням середньо-ринкових роздрібних цін на дату укладення договору та на дату отримання висновку та тенденції зміни ціни у відсотках, що становила більше 30%. Таке значне коливання (зростання) ціни на ринку, робить виконання договору для постачальника вочевидь невигідним та збитковим. Постачальник прохав про підвищення цін на суттєво менший відсоток, аніж реальний відсоток коливання ціни на ринку, принаймні для можливості виконання умов договору без збитків для нього. Проте замовник щоразу відмовляв постачальнику у підвищенні цін, мотивуючи це зниженням тендерної пропозиції постачальника під час аукціону (хоча навіть після закінчення аукціону ціна постачальника була не нижче середньо-ринкової на той момент), постачанням на момент звернення недостатньої кількості товару (менше 30%), а також просто недостатністю підстав для такого підвищення. При чому ані договором, ані Особливостями не встановлено жодних додаткових обмежень щодо строків можливого першого підвищення, обсягів поставленого товару після підписання договору або інших.
Прошу надати роз’яснення з таких питань:
1) Враховуючи однозначно збитковий для постачальника правочин, у випадку звернення ним до замовника з пропозицією розірвання договору, чи може бути застосовано до постачальника:
а) штрафні санкції (договором прямо не передбачені);
б) оперативно-господарські санкції, такі як відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин (договором також прямо не передбачено);
в) відхилення майбутніх тендерних пропозицій постачальника у зв’язку з невиконанням ним своїх зобов’язань за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання (абз. 14 п.47 Особливостей)?
2) У випадку відмови замовника від підвищення ціни та від дострокового розірвання договору за згодою сторін, які можливі подальші дії постачальника, враховуючи те що одностороння відмова від виконання зобов’язання не передбачена ані договором, ані чинним законодавством?
Відповідь