Консультації з питань публічних закупівель

З 01.07.2026 внесено зміни до сфери публічних закупівель у частині планування закупівель з ПДВ. На початку року замовнику затверджено кошторисні призначення за певним кодом ДК 021:2015 у розмірі до 100 тис. грн (наприклад, 90 000 грн з ПДВ). Керуючись вартісними порогами, замовник здійснює закупівлі шляхом укладення договорів без використання електронної системи (звітування). Оскільки на етапі планування невідомий податковий статус майбутнього контрагента, замовник публікує рядок плану з урахуванням ПДВ. У разі укладення договору з ФОПом без ПДВ фактична сума договору є меншою за заплановану очікувану вартість. Внаслідок цього в межах одного коду ДК 021:2015 виникає залишок невикористаних кошторисних призначень. Для подальшого використання цього залишку коштів на ту саму потребу замовник змушений створювати новий рядок плану, знову закладаючи в нього ПДВ. Технічно в електронній системі Prozorro сукупна сума таких планових рядків за рік починає перевищувати 100 тис. Грн. (наприклад, становить умовні 105 000 грн.), хоча реальний обсяг видатків за кошторисом та загальна сума укладених договорів не перевищує 90 000 грн. 1. Щодо визначення виду закупівлі: Чи зобов’язаний замовник у вищевказаній ситуації проводити відкриті торги, якщо сукупна сума створених у річному плані рядків (з ПДВ) протягом року перевищила 100 тис. грн., але кошторис за цим кодом ДК 021:2015 та фактична сума укладених за рік договорів становлять менше 100 тис. грн.? 2. Щодо орієнтиру для контролю вартісних порогів: На який показник повинна орієнтуватися Уповноважена особа замовника для правомірного вибору виду закупівлі в умовах нових правил: на сукупну суму річних планів у системі Prozorro - очікуваних вартостей (із ПДВ), чи на фактичний обсяг виділених кошторисних призначень, чи на суму укладених договорів? 3. Щодо правового статусу залишку: Як замовнику технічно та юридично правильно використовувати залишок кошторисних призначень, що утворився внаслідок укладення договору з неплатником ПДВ, якщо потреба за цим кодом ДК 021:2015 є безперервною і кошти мають бути витрачені виключно в межах цього предмета закупівлі, а не використовувати його на інші потреби в межах КЕКВ?

Ми, як державний замовник у розумінні ЗУ «Про оборонні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (далі — Постанова № 1275), здійснюємо закупівлі для забезпечення потреб безпеки і оборони. Відповідно до пункту 8 Постанови № 1275, відкриті торги проводяться державним замовником у порядку, визначеному Особливостями. З 01.07.2026 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 № 132 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178” (далі — Постанова № 132). Пунктом 28 Особливостей встановлено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) з урахуванням цих Особливостей. Частиною другою статті 22 Закону передбачено, що у тендерній документації зазначаються відомості щодо розміру та умов надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати). Статтею 25 Закону визначено право замовника зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. При цьому розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру на закупівлю робіт та 3 відсотків — у разі проведення тендеру на закупівлю товарів чи послуг. Згідно зі статтею 4 Закону, планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі — Річний план), який має містити інформацію щодо розміру бюджетного призначення та/або очікуваної вартості предмета закупівлі. Абзацом першим пункту 14 Особливостей визначено, що очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в Річному плані з урахуванням податку на додану вартість (далі — ПДВ) у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі підлягає оподаткуванню відповідно до законодавства. Водночас пунктом 26 Особливостей встановлено, що очікувана вартість предмета закупівлі в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначається без урахування ПДВ. Суть проблеми: 1.Для державних замовників у сфері оборони: Відповідно до пункту 6 Постанови № 1275, державні замовники для здійснення оборонних закупівель визначають та затверджують Переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення (на плановий бюджетний період), а і відповідно у даному переліку відсутній обов’язок визначати очікувану вартість без ПДВ. У зв'язку з цим у них відсутній обов’язок складати та публікувати Річний план в електронній системі закупівель. 2.Для загальних замовників: У розумінні Закону замовники планують закупівлі та публікують Річний план, де обов’язково зазначається очікувана вартість з ПДВ (якщо операція оподатковується). Проте вимоги та розмір забезпечення тендерної пропозиції зазначаються в оголошенні про проведення відкритих торгів, де очікувана вартість відображається без урахування ПДВ. Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення з таких питань: 1.У разі проведення закупівлі державним замовником (за Переліками та обсягами), розмір забезпечення тендерної пропозиції розраховується від вартості запланованої закупівлі з урахуванням ПДВ чи від очікуваної вартості, визначеної в оголошенні про проведення відкритих торгів без урахування ПДВ? 2.У разі проведення закупівлі замовником, який оприлюднює Річний план, розмір забезпечення тендерної пропозиції розраховується від очікуваної вартості закупівлі, визначеної у Річному плані з урахуванням ПДВ, чи від очікуваної вартості конкурентної процедури закупівлі, визначеної в оголошенні про проведення відкритих торгів без урахування ПДВ?

Відповідно до оновленої норми п. 14 Особливостей, затверджених Постановою КМУ № 1178, очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства. 1) Чи розповсюджується ця вимога на допорогові закупівлі згідно п. 11 Особливостей, за якими укладається договір без використання ЕСЗ ("прямий договір")? 2) Яку суму очікуваної вартості предмета закупівлі зазначати в річному плані закупівлі, якщо договір, укладений без використання ЕСЗ на допорогову суму (наприклад 92 тис. грн без ПДВ (з постачальником - не платником ПДВ)? 3) Якщо оновлена норма п. 14 Особливостей розповсюджується на допорогові закупівлі, тоді яким чином забезпечується дотримання принципу максимальної економії, ефективності та раціонального використання бюджетних коштів, якщо після врахування ПДВ (92 тис. грн + 20 % ПДВ = 110,4 тис. грн) очікувана вартість в річному плані буде вищою за пропозицію постачальника на підставі якої укладений договір, який не є платником ПДВ (92 тис. грн.)? 4) Чи означає те, що очікувана вартість в річному плані з урахуванням ПДВ становитиме 110,4 тис. грн (наприклад для товарів), що необхідно проводити відкриті торги, оскільки сума перевищує 100 тис. грн, замість укладення допорогового договору?

Доброго дня. Можна отримати розяснення стосовно змін, які відбулися з 01.07.2026р. Питання слідуючі: 1.при укладанні прямого договору з ФОП, який не є платником ПДВ чи повинні вказувати у плані суму ПДВ? Сума договору є допороговою. 2. якщо планується договір по послугам на суму 99.000 з ФОП, який не є платником ПДВ (прямий допороговий договір), то якщо вказувати суму з ПДВ у плані виходить, що змінюється процедура- це вже відкриті торги. Як бути ?

ЗВЕРНЕННЯ З метою дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі та уникнення порушень під час планування, визначення вартості та проведення процедури, просимо надати роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель під час здійснення закупівель за процедорую відкриті торги з особливостями та закупівлею без використання електронної системи на «Поточний ремонт приміщень», з наступних питань: 1. Яким нормативно-правовим актом чи методичними рекомендаціями слід керуватися Замовнику державної установи (далі - Замовник) під час розрахунку та визначення ціни (очікуваної вартості) послуг з поточного ремонту приміщення? 2. Відповідно до яких критеріїв та класифікаторів Замовник повинен визначити предмет закупівлі для поточного ремонту приміщення, і чи підтверджує Міністерство, що предметом закупівлі є послуга за кожним окремим об'єктом (будівлею)? 3. Щодо застосування Постанови КМУ № 1512: Чи поширюється дія Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1512 «Про деякі питання визначення вартості будівництва та утримання автомобільних доріг в умовах воєнного стану» (із змінами, внесеними постановою КМУ № 526) на закупівлю послуг з поточного ремонту окремого приміщення або будівлі? Чи зобов'язаний Замовник застосовувати положення цієї постанови під час розрахунку очікуваної вартості та формування твердої/динамічної договірної ціни для поточного ремонту приміщення? 4. Чи зобов’язаний Замовник перед закупівлею здійснювати аналіз цін на матеріальні ресурси, та яким чином? 5. Щодо обов'язковості Кошторисних норм України: Чи зобов'язаний Замовник під час визначення ціни (очікуваної вартості) та складання кошторисної документації на поточний ремонт приміщення керуватися Кошторисними нормами України «Настанова з визначення вартості будівництва», затвердженою наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281? Чи мають ці норми обов'язковий (імперативний) характер для поточного ремонту приміщення, чи вони застосовуються виключно як рекомендаційна методологічна основа за рішенням самого Замовника? 6. Щодо визначення предмета закупівлі: Відповідно до яких критеріїв та класифікаторів Замовник повинен визначити предмет закупівлі для поточного ремонту приміщення? Чи підтверджує Міністерство, що згідно з Порядком визначення предмета закупівлі (Наказ Мінекономіки № 708), предмет закупівлі послуг з поточного ремонту визначається виключно за кожним окремим об'єктом (будівлею, спорудою) на підставі коду НК 021:2015? 7. Щодо складу первинної документації: Які саме документи (дефектний акт, кошторисний розрахунок, локальний кошторис тощо) є достатньою та правовою підставою для затвердження Замовником очікуваної вартості поточного ремонту в річному плані закупівель та формування вимог до тендерної документації/прямого договору? Заздалегідь вдячні за Вашу відповідь! З повагою, уповноважена особа управління освіти Дубенської міської ради Юлія ПАХАЛЮК