Добрий день. Знаходимося в безвіхідному положенні і просимо допомогти. - 26.12.2024 р. ФОП Жукова Надія Миколаївна виграла тендер на Prozorro UA-2024-12-16-012542-a на поставку медичного обладнання у КНП Криворізька МЛ №5 на 5758500 грн. - 20.01.2025 р. ФОП Жукова Надія Миколаївна виконала поставку та ввод в експлуатацію цього обладнання. - 23.01.2025 р. КНП Криворізька МЛ №5 провела оплату за поставлене обладнання. - 23.01.2025 банк, у якому зареєстрована ФОП Жукова Надія Миколаївна, заморозив платіж і проводив перевірку документів. - 03.02.2025 банк, у якому зареєстрована ФОП Жукова Надія Миколаївна, відмовив в отриманні платежу і повернув його відправнику на основі внутрішньої перевірки банку і в подальшому рекомендував не проводити цей переказ, так як вважає його підозрілим. Чи може КНП Криворізька МЛ №5, куди було поставлене обладнання, підписати додаткову угоду або, отримавши інший документ від ФОП Жукова Надія Миколаївна, щоб перерахувати оплату на інший рахунок ФОП Жукова Надія Миколаївна? І яким чином нам діяти, щоб отримати оплату за поставлене обладнання в рамках закону, приймаючи до уваги, що банк відмовляється надавати свої послуги?

Під час воєнного часу замовник здійснює закупівлю робіт відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 зі змінами (далі – Особливості). Зважаючи на специфіку закупівлі робіт, за результатом торгів (тендеру) має укладатися договір підряду відповідно «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених ПКМУ від 01.08.2005 р. № 668 зі змінами (далі - ПКМУ 668), враховуючи п. 7 цієї Постанови: «7. Умови договору підряду, що укладається за результатами проведених торгів (тендеру), повинні відповідати тендерній документації замовника та акцептованій тендерній пропозиції підрядника. Закупівля робіт за рахунок бюджетних коштів здійснюється в порядку та на умовах, визначених законодавством. Договір підряду, що укладається відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, повинен відповідати вимогам, наведеним у статті 41 цього Закону.» Водночас, згідно з абзацом 6 пункту 28 ПКМУ 668 передбачено, що замовник має право вносити зміни у проектну та кошторисну документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість додаткових робіт, викликаних такими змінами, не перевищує 10 відсотків договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі підряду. Яким чином Замовник може застосувати наведену норму ПКМУ 668, враховуючи обмеження щодо внесення змін до істотних умов договору за пунктом 19 Особливостей, при цьому, відповідно до пункту 19 Особливостей жодна підстава не передбачає внесення таких змін, а саме: зміни у проектну та кошторисну документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість додаткових робіт, викликаних такими змінами, не перевищує 10 відсотків договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі підряду. Чи має право замовник при виконанні договору, за умови виникнення підстави відповідно до абзацу 6 пункту 28 ПКМУ 668, внести відповідні зміни в договір підряду, укладений за результатом торгів (тендеру)? Чи може бути розцінене застосовування такої спеціальної норми ПКМУ 668 як внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, не передбачених пунктом 19 Особливостей, та відповідно порушенням згідно з статтею 164-14 КУПАП - внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом?

Ірина Литвинчук 21.02.2024 на сторінці Прозорро Інфобокс надала відповідь щодо Особливостей здійснення оборонних закупівель до 200 тисяч гривень. Запитання від Замовників по Постанові 1275 Яку закупівлю проводити замовникам у сфері оборони із сумою до 200 тисяч гривень? Відповідь: Ніякої закупівлі через систему, в такому випадку, проводити не потрібно. ПИтання: 1.Особливості не відміняють вимог законів про "Публічні закупівлі" та "Оборонні закупівлі". закон "Про публічні закупівлі" визначає спрощений порядок проведення допорогових закупівель, а Постанова 1275 в п.9 містить згадку про застосування спрощених закупівель. 2.Якщо особливостями не визначено порядок здійснення спрощених закупівель, то здійснюється загальний порядок, передбачений Законами і постановою КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178. на підставі чого тоді зроблений висновок Іриною, що Ніякої закупівлі через систему, в такому випадку, проводити не потрібно. і звітувати теж. Але якщо Ірина Литвинчук права, то за якою процедурою проводити такі допорогові закупівлі і чим це передбачено?

Добрий день. Чи правомірно орган Держказначейства відмовляє в реєстрації договору, усно аргументуючи це тим, що предмет договору, який однаковий з предметом закупівлі (річний план), в якому прописано назва послуги (назва предмету закупівлі) , із зазначенням коду та назви ДК - ще раз " код, назва та ДК" повинні прописуватись окремим пунктом договору? Наприклад : Предмет Договору (та річний план закупівлі) прописано так : п. 1 Виробник зобов'язується надавати Споживачу послуги з централізованого водопостачання код 65110000-7 Розподіл води за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника. А нижче прописувати ще: п.1.1. за ДК 021:2015 – 65110000-7 Розподіл води. Чи повинен предмет закупівлі бути однаковим з предметом договору?

Товариство з обмеженою відповідальністю «СУМИМОСТОБУД» активно приймає участь у піблічних закупівлях та виконує роботи з будівництва/капітального ремонту/реконструкції об'єктів різного рівня складності та класу наслідків. У період воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення під час здійснення закупівель ми керуємося Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зі змінами відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)» 19.09.2024 № 3988-IX, з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178. Відповідно до п. 1 Статті 41 Закону: "Невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. У документах, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, обов’язково має зазначатися така інформація: найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати, а також країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції.» На етапі подачі тендерної пропозиції та підписання договору Підряднику необхідно здійснити моніторинг ринку та визначити матеріали, які зобов’язується використовувати та поставити на об’єкт для виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної документації. Визначені матеріали погоджуються з замовником та оформлюєтся додаток до договору, що має містити інформацію про ціни на матеріальні ресурси, а саме: найменування матеріального ресурсу (з характеристиками), одиниця його виміру, кількість, відпускна ціна, а також вартість транспортування та заготівельно-складські витрати, а також країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції. У зв’язку з сьогоднішньою ситуацією в країні та на ринку, в процесі виконання робіт можуть виникнути ситуації, коли постачальник не може поставити матеріали визначеної країни походження в додатку, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. В результаті Підрядник буде вимушений закупити аналогічний товар іншої країни походження. Дана зміна не призведе до зміни назви матеріалу, його кількості та ціни, тобто керуючись п.7 ст. 41 Закону не є істотною умовою договору та причиною внесення змін до договору про закупівлю, про ціни на матеріальні ресурси та коригування проектно-кошторисної документації. Тому, звертаємось до вас з проханням надати роз’яснення та механізм дій підрядника в наступних питаннях: 1. Чи зобов’язаний підрядник купувати матеріали саме тієї країни походження, яка визначена в додатку до договору, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси? 2. Чи потрібно вносити зміни до договору та додатку до договору, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси у випадку зміни країни походження товару, без зміни назви, кількості та ціни на нього? 3. Чи повинен підрядник надавати підтвердження країни походження матеріалів та обладнання при здачі актів виконаних робіт Замовнику та в якому вигляді?