Консультації з питань публічних закупівель
Міністерство економіки України
Всеукраїнська громадська організація «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури» є добровільним об’єднанням громадян для спільної реалізації та захисту прав і свобод, виконання повноважень у сфері будівництва.
У процесі здійснення діяльності (технічного нагляду) членами організації укладаються договори про виконання робіт/надання послуг. Вартість робіт/послуг визначається на підставі зведеного кошторисного розрахунку (кошторисної частини проектної документації на будівництво).
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" будівництво здійснюється після розроблення та затвердження проектної документації, що отримала позитивний експертний звіт.
Відповідно до Додатку Д до ДБН А.2.2-3:2014 до складу проектної документації входить інвесторська кошторисна документація, у тому числі зведені кошторисні розрахунки вартості об’єкта будівництва.
Згідно з п. 3.1. КНУ "Настанова з визначення вартості будівництва" кошторисна вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі.
На підставі проектної документації формуються технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та розраховується очікувана вартість.
Згідно абзацу 7 пункту 2 Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року № 275, очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/не включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.
Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва при визначенні очікуваної вартості в її складі враховується ПДВ.
Під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій учасників відкритих торгів, які не є платником ПДВ виникає питання правильного розрахунку (складання) договірної ціни. (Очікувану вартість замовник встановив з урахуванням ПДВ (20%). Пропозицію надав учасник, що є платником податку на прибуток за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок – 5%). Розрахунок пропозиції учасником надано на повну суму очікуваної вартості).
У випадку обрання переможцем учасника, що не є платником ПДВ, чи має право замовник прийняти розрахунок пропозиції учасника (договірну ціну) на повний розмір очікуваної вартості закупівлі?
Також, у випадку укладання договору з підрядником, що не є платником ПДВ без застосування електронної системи закупівель, чи має право замовник збільшити суму договору на суму ПДВ у разі зміни підрядником системи оподаткування та його реєстрації платником ПДВ (в проектній документації у вартості будівництва ПДВ враховано).
Відповідно до пп 93 п. 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, Мінекономіки надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель.
На підставі вищевикладеного, просимо надати роз’яснення щодо вищевикладеного питання.
З повагою,
Голова
відокремленого підрозділу ______________ АРТЕМ Мякінченко
____________________________________________________________
Адреса: 73027, м. Херсон, Корабельний район, вул. Уварова, буд. 4а/29б
тел.: (066) 860 01 11
ел. пошта: [email protected]
Відповідь
Відділ містобудування, архітектури, ЖКГ, благоустрою, інфраструктури Гайсинської міської ради (далі – Відділ) є бюджетною організацією та фінансується із місцевого бюджету Гайсинської територіальної громади.
Відповідно до ст.13, ст.20 Закону України № 922 – VIII редакція від 23.10.2024 року «Про публічні закупівлі» (із мінами) та ч. 10 Постанови КМУ «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) Відділом, для власних потреб, 06.01.2025 року було проведено відкриті торги з особливостями щодо придбання електричної енергії на 2025 рік за предметом закупівлі «Електрична енергія (без врахування вартості послуг з розподілу електричної енергії), код ДК 021:2015 – 09310000-5 Електрична енергія (ідентифікатор закупівлі в системі Prozorro: UA-2025-01-06-004850-a).
В результаті розгляду пропозиції ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (код ЄДРПОУ №41835359) встановлено, що пропозиція єдина та найбільш економічно вигідна на відповідність вимогам, встановленим умовами тендерної документації та законодавству України (Реєстр отриманих тендерних пропозицій UA-2025-01-06-004850-a).
За результатом торгів Переможцем було об’явлено ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (код ЄДРПОУ №41835359) згідно Протоколу Відділа №18 від 15.01.2025 року.
З Переможцем ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (код ЄДРПОУ №41835359) було підписано Договір №ГА–136800 (далі – Договір) про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між Відділом та ТОВ “ЕНЕРА ВІННИЦЯ” від 24.01.2025 р.
Прошу надати пояснення в термін, встановлений законодавством України, щодо зазначеного Договору, чи можна продовжити співпрацювати з ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» або припиняти (розривати) вище вказаний Договір в зв’язку з тим, що кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «ЕНЕРА ВІННИЦЯ» Григоришин Костянтин Іванович 16.11.1965 року народження, включений до санаційного списку Ради національної безпеки та оборони України згідно з рішенням від 19.01.2025 року «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом президента України від 19 січня 2025 року №38/2025.
В разі відсутності повноважень для надання вище вказаної інформації, прошу вказати організацію чи установу, в компетенції якої є надання відповідної інформації.
Відповідь прошу надіслати на електрону адресу: [email protected]
Відповідь
Міністерство освіти і науки України як державний замовник укладає договори з організаціями-виконавцями переможцями конкурсного відбору наукових і науково-технічних робіт, проведеного відоповідно до Порядку проведення конкурсного відбору наукових, науково-технічних робіт, що плануються до виконання за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2018 р. № 739, та Положення про проведення Міністерством освіти і науки України конкурсного відбору науково-технічних (експериментальних) розробок за державним замовленням, затвердженого наказо МОН від 09.02.2017 № 192, в Міністерстві юстиції України 10 березня 2017 р. за № 339/30207.
Розглядаємо 1 з випадків.
Під час формування конкурсної заявки Заявником вказано про необхідність залучення організації-співиконавця до виконання науково-технічної роботи із зазначенням її офіційної назви, вартість таких робіт становить 2000,0 тис. грн.
В такому разі, чи можна під час укладення договорму між МОН (Замовник) та підприємством, установою, організацією (Виконавець) закначати назву органцізації-співвиконавця у явному вигляді чи варто вказувати, що організацію виконавця буде визначено за результатами публічних закупівель (з урахуванням вартості таких робіт)?
Просимо надати роз'яснення чи може Виконавець укладати прямий договір із організацією-співиконацем без проведення публічних закупівль в двох різних випадках:
1) якщо у договорі в явному вигляді зазначено назву організації-співиконавця та зазначено чим обумовлнено цю небхідність;
2) у договорі зазначено, що організацію-співиконавця буде визначено за результатами проведеннь публічних закупівель (з урахуванням вартості таких робіт), разом з тим у Заявці назву організації зазначено у явному вигляді.
Консультацію просимо надати відповідно до норм закону "Про публічні закупівлі", без посилань на подібні звернення або узагальнені відповіді, оскільки вони не містять інформації про описаний вище випадок.
Відповідь
Посольство Японії вирішило виділити грант на закупівлю обладнання для державного підприємства. Посольство провело запит цінових пропозицій від різних постачальників на закупівлю обладнання. Посольство виділяє кошти благодійному фонду, а благодійний фонд закуповує обладнання у постачальника якого саме обрало Посольство за результатами запитів , згідно якого укладається тристоронній договір (Платник - Постачальник - Одержувач), відповідно якого більшу частку коштів сплачує благодійний фонд, а решту Одержувач. Державне підприємство є Одержувачем та частковим Платником.
Питання:
1) чи виникають підстави для застосування підпункту 5 пункту 13 Особливостей роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання в одному з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником.
2) чи буде порушенням, якщо підприємство за умовами договору сплатити решту коштів за обладнання безпосередньо постачальнику без проведення процедури закупівлі.
3) чи може державне підприємство сплатити визнані податкові зобов'язання суми ПДВ (сума більше 100тис.грн.) товариству з обмеженою відповідальністю за тристороннім договором за придбане обладнання .
Відповідь
Відповідно до вимог рамкової угоди та чинного законодавства України, наша організація здійснює підготовку та проведення закупівель за рахунок коштів Ukraine Facility.
Рамкова угода між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility ратифікована Законом України від 06 червня 2024 року № 3786 (далі – Рамкова угода (Ukraine Facility)).
Відповідно до п. 2 ст. 4 Рамкової угоди (Ukraine Facility) Україна повинна застосовувати до договорів про закупівлі, грантових угод і угод про внесок, фінансованих ЄС, найсприятливіші податкові та митні режими, які застосовуються до держав або міжнародних організацій, з якими вона має відносини.
При цьому згідно з п. 3 ст. 4 Рамкової угоди (Ukraine Facility), якщо Рамкова угода між Урядом України та Комісією Європейських Співтовариств від 12 грудня 2006 року про податки, збори та обов’язкові платежі (далі - Рамкова угода від 2006 року) містить детальніші положення стосовно цього питання, вони також підлягають застосуванню.
Згідно зі ст. 3 Рамкової угоди від 2006 року, заходи, що фінансуються в цілому або частково коштом Співтовариства, не обкладаються податками, митними зборами або іншими стягненнями аналогічного характеру, зокрема:
• п. 3.1. Будь-які товари, що імпортуються з метою реалізації заходів, фінансованих коштом Співтовариства, не обкладаються митними зборами та ввізним митом, податками та подібними виплатами аналогічного характеру, що стягуються Урядом чи будь-яким його органом.
• п. 3.3. Контракти, фінансовані коштом Співтовариства, не підлягають сплаті податку на додану вартість, гербового, реєстраційного або інших аналогічних зборів в Україні, незалежно від того, чи існують такі збори, чи повинні бути впроваджені, і незалежно від того, чи укладені ці контракти з особами з України чи інших країн.
У зв’язку з цим просимо надати офіційні роз’яснення щодо наступних питань:
1. Чи передбачає договір на виконання робіт сплату ПДВ у рамках програми Ukraine Facility?
2. Які особливості оподаткування (зокрема, застосування ПДВ) при реалізації проєктів у межах цієї програми?
3. Який механізм звільнення від ПДВ для операцій, що здійснюються в межах Ukraine Facility?
4. Чи потрібно в тендерній документації передбачати спеціальні умови щодо застосування податкових пільг? Якщо так, то які саме формулювання рекомендується використовувати?
5. Чи є спеціальні вимоги щодо процедур укладання та виконання договорів у рамках зазначеного фінансування?
Заздалегідь вдячні за сприяння.
Відповідь