Вимога локалізації може застосовуватися, зокрема, у разі якщо замовник за результатами надання послуг або виконання робіт набуває у власність товари загальною вартістю 200 тис. грн та більше. У зв’язку з цим просимо уточнити, які саме ознаки свідчать про “набуття у власність товарів” замовником у межах виконання робіт або надання послуг. Зокрема, просимо роз’яснити: Чи пов’язується факт набуття у власність товарів із їх постановкою на баланс замовника або іншим бухгалтерським обліком як активу? Чи вважається набуттям у власність ситуація, коли товари (матеріали) використовуються підрядником під час виконання робіт, але як окремі об’єкти замовнику не передаються (наприклад, кабелі, кріплення, витратні матеріали тощо)? Чи правильно розуміти, що у випадку поточного ремонту, коли матеріали використовуються у процесі виконання робіт і стають складовою результату робіт, але не передаються як окремий товар, це не вважається набуттям у власність товарів у розумінні вимог локалізації? Які критерії або практичні ознаки рекомендується застосовувати замовнику для визначення наявності або відсутності факту набуття у власність товарів у таких випадках?

Відповідно до підпункту 9 пункту 47 Особливостей, замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію, якщо: у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (для учасника – резидента). Згідно з пунктом 9 частини другої статті 9 зазначеного Закону, у Єдиному державному реєстрі повинна міститися інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, зокрема: • прізвище, ім’я, по батькові; • дата народження; • країна громадянства; • серія та номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство; • місце проживання; • реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); • характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). Разом з тим, при перевірці інформації про учасника у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб (скріншот додається) встановлено, що у відкритій частині реєстру відображається лише частина зазначених відомостей, а саме: • прізвище, ім’я, по батькові; • громадянство; • місце проживання; • тип бенефіціарного володіння; • відсоток частки статутного капіталу або права голосу. При цьому у відкритій частині Єдиного державного реєстру відсутня дата народження кінцевого бенефіціарного власника, а також інші дані, визначені пунктом 9 частини другої статті 9 Закону. Водночас частиною першою статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб…» передбачено, що відомості з Єдиного державного реєстру є відкритими та загальнодоступними, крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних. При цьому законодавством не встановлено, що дата народження кінцевого бенефіціарного власника належить до паспортних даних, які не підлягають відображенню у відкритій частині ЄДР. Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України №1178 не передбачено винятку, який дозволяє замовнику не перевіряти інформацію, передбачену пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, у разі якщо така інформація не відображається у відкритій частині Єдиного державного реєстру. Крім того, у Єдиному державному реєстрі замість інформації про характер та міру бенефіціарного володіння, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, відображається інша інформація, а саме: • тип бенефіціарного володіння; • відсоток частки статутного капіталу або права голосу. У зв’язку з просимо роз’янень щодо належного виконання замовником вимог підпункту 9 пункту 47 Особливостей: 1. Чи може замовник вважати, що у Єдиному державному реєстрі наявна інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, якщо у відкритій частині реєстру відсутня дата народження кінцевого бенефіціарного власника? 2. Чи належить дата народження фізичної особи до паспортних даних, які відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб…» не підлягають відображенню у відкритій частині Єдиного державного реєстру? 3. Чи може замовник відхилити тендерну пропозицію відповідно до підпункту 9 пункту 47 Особливостей у випадку, коли частина інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, не відображається у відкритій частині ЄДР? 4. Чи може замовник вважати виконаною вимогу щодо наявності інформації про характер та міру бенефіціарного володіння, якщо у Єдиному державному реєстрі відображено тип бенефіціарного володіння та відсоток частки статутного капіталу? 5. Яким чином замовник повинен здійснювати перевірку повноти інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, у разі якщо частина таких відомостей не відображається у відкритому доступі Єдиного державного реєстру?

При участі у публічній закупівлі, чи є взяття в оренду транспортних засобів, для надання транспортних послуг залученням як субпідрядника/співиконавця до виконання робіт/надання послуг у обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Та чи виникає зобовязання вказувати їх як співвиконавців.

Дозвольте уточнити питання, яке наразі викликає практичні труднощі. Йдеться про співвідношення пунктів 28 та 47 Особливостей № 1178 у частині інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника-резидента. У листі МЕУ від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 зазначено, що щодо резидента замовник перевіряє інформацію про КБВ відповідно до пункту 47 Особливостей та даних ЄДР, а спосіб підтвердження встановлюється лише для нерезидентів. Водночас пункт 28 Особливостей окремим реченням передбачає, що у тендерній документації зазначається спосіб підтвердження інформації про КБВ, зокрема із зазначенням повного найменування, місцезнаходження та ідентифікаційного коду (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, а також характеру та міри бенефіціарного володіння. З логіки норми випливає, що йдеться про певну іншу інформацію, ніж та, що безпосередньо відображається в ЄДР. Адже якщо інформація повністю міститься в Реєстрі, то відповідно до пункту 47 та статті 22 Закону № 922 замовник не вимагає її документального підтвердження. Більше того, запис у Реєстрі типу «акціонери згідно реєстру» є інформацією, передбаченою (допустимою) пунктом 9 частини другої статті 9 Закону про державну реєстрацію. Учасник декларує в ЕСЗ, що в Реєстрі наявна інформація, передбачена цією нормою. Формально підстава для відмови відсутня. Тоді виникає питання: чи повинен замовник шукати додатково КБВ поза межами того, що відображено в Реєстрі? І якщо так — у який саме спосіб? Додатково прошу розглянути практичний приклад. КОРПОРАЦІЯ «НВО “ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ”», код 44519837: має у засновниках два ТОВ; у графі КБВ зазначені дві фізичні особи – громадяни України з відповідною інформацією. Чи повинен замовник, виконуючи пункт 28: перевіряти КБВ тих двох ТОВ, що є засновниками? чи з’ясовувати, в яких ще юридичних особах фізичні особи – КБВ корпорації – є кінцевими бенефіціарними власниками? Або ж норма пункту 28 має на увазі іншу ситуацію? Адже формулювання пункту 28 фактично вказує, що по резиденту замовник має встановити вимоги саме щодо засновника юридичної особи, в якому така особа є КБВ. Тобто це виглядає як інформація, яку замовник не завжди може однозначно встановити лише з даних ЄДР. Водночас замовник у сфері публічних закупівель не є державним реєстратором і не здійснює контроль повноти розкриття інформації в ЄДР. Тому виникає ризик різного тлумачення під час моніторингу: з одного боку — не можна вимагати документи, якщо інформація є публічною; з іншого — пункт 28 прямо вимагає передбачити спосіб підтвердження. Буду щиро вдячна, якщо Ви окреслите, в яких саме випадках замовник повинен «заглиблюватися» у структуру КБВ резидента на виконання пункту 28, і яку саме інформацію слід передбачати в тендерній документації як спосіб підтвердження. Для нас це важливо з точки зору однакового та правомірного застосування норм і мінімізації ризиків під час моніторингу.

Замовник під час здійснення процедур відкритих торгів відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), стикається з неоднозначністю застосування норм пунктів 28 та 47 Особливостей у частині підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника процедури закупівлі. Так, відповідно до підпункту 9 пункту 47 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику-резиденту у разі відсутності в Єдиному державному реєстрі інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань». При цьому абзацами пункту 47 Особливостей встановлено, що учасник підтверджує відсутність підстав шляхом самостійного декларування, а замовник не вимагає документального підтвердження такої інформації, якщо вона є публічною та міститься у відкритих реєстрах. Водночас пункт 28 Особливостей передбачає, що у тендерній документації зазначається спосіб підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників, зокрема із зазначенням повного найменування, місцезнаходження та ідентифікаційного коду засновника юридичної особи (для резидента), у якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, а також характер та міра бенефіціарного володіння. З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення: Чи зобов’язаний замовник встановлювати у тендерній документації спосіб документального підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника-резидента, враховуючи, що така інформація міститься в Єдиному державному реєстрі та є публічною? Чи слід вважати, що положення пункту 47 Особливостей мають пріоритет у частині заборони вимагати документального підтвердження інформації, яка міститься у відкритих реєстрах? Якою є правова мета включення до пункту 28 Особливостей положень щодо способу підтвердження інформації про кінцевих бенефіціарних власників для резидентів, якщо перевірка здійснюється за даними ЄДР? Просимо надати офіційне роз’яснення для забезпечення однакового та правомірного застосування норм Особливостей і запобігання різному трактуванню під час здійснення моніторингу закупівель.