Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону основними функціями Уповноваженого органу є, зокрема розроблення примірних навчальних програм з питань організації та здійснення закупівель.

Міністерством розроблено примірну навчальну програму для навчання спеціалістів з питань організації та здійснення публічних закупівель та примірну навчальну програму для навчання спеціалістів з питань участі у публічних закупівлях, які затверджені наказом Мінекономрозвитку від 02.12.2016 №  2017 “Про примірні навчальні програми з питань організаціїї та здійснення публічних закупівель”,  які розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням  http://me.gov.ua/LegislativeActs/List?lang=uk-UA&id=6e190ba6-3c35-4244-8a3f-bc8733ca97de&tag=NormativnaBaza.

При цьому  Законом не  передбачено ведення переліку суб’єктів господарювання, які проводять навчання спеціалістів з питань організації та здійснення публічних закупівель.

Разом з цим, відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 11 Закону голова, секретар та інші члени тендерного комітету, уповноважені особи можуть пройти навчання з питань організації та здійснення закупівель.

Таким чином, оскільки Законом передбачено право проходження навчання з питань організації та здійснення закупівель, періодичність, доцільність, а також місце проходження такого навчання визначаються замовником самостійно.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір.

Таким чином, договір про закупівлю за результатами процедури закупівлі укладається з учасником, тендерна пропозиція якого була визначена найбільш економічно вигідною та яку не було відхилено.

У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 11 Закону об'єктивний та чесний вибір переможця належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи.

При цьому, виходячи зі змісту частини другої статті 38 Закону відповідальність в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

Водночас щодо питань, які стосуються технічних можливостей електронної системи закупівель, необхідно звертатись до операторів авторизованих електронних майданчиків до обов’язків яких належить надання користувачам системи відповідної інформаційної та технічної підтримки у разі потреби.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.

Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає необхідні  технічні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.

Разом з тим, фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі.

Відповідно до частини другої статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.

Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).

Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Членство в тендерному комітеті або визначення уповноваженої особи (осіб) не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі. 

Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.

Водночас Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) ”  (далі -  Примірне положення).

Так, відповідно до пункту 2.9. Примірного положення члени комітету мають право, зокрема виносити питання на розгляд комітету.

При цьому згідно з пунктом 2.11. Примірного положення голова комітету, зокрема приймає рішення щодо проведення засідань комітету, пропонує порядок денний засідань комітету; веде засідання комітету.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24 2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель”, який, зокрема містить питання стосовно закупівель відокремленими підрозділами.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

При цьому згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

Основні функції тендерного комітету або уповноваженої особи визначені частиною третьою статті 11 Закону. Планування закупівель, складання та затвердження річного плану закупівель належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи.

При цьому виходячи з визначення термінів “тендерний комітет” та “уповноважена особа”, наведених в пунктах 31 та 33 частини першої статті 1 Закону, замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) саме для організації та проведення закупівель, які здійснюються шляхом застосування процедур, визначених Законом.

Таким чином, у разі якщо замовником не планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, обов’язку замовника утворювати тендерний комітет (визначати уповноважену особу), складати річний план та додаток до нього Законом не встановлено.