чи визначений спосіб надання документів переможцем під час підписання договору згідно статті 41 п.2

На підставі пп.12 п.13 Особливостей було підписано договір, предметом якого були будівельно-монтажні роботи. В ході виконання робіт виявлено необхідність у виконанні додаткових робіт, що не були передбачені погодженою договірною ціною. Технологічно ввести в експлуатацію об’єкт на належному рівні без виконання таких додаткових робіт буде неможливо. Питання: чи можна заключити договір на додаткові роботи на підставі пп.8 п.13 Особливостей в цьому випадку, враховуючи, що основний договір був укладений за результатами проведення закупівлі без застосування відкритих торгів?

Тендерний комітет у 2020 році закуповував дизельне паливо, декілька разів по 41 ст. піднімали ціну до 10% , Постачальник надав висновки торгово-промислової палати, чим підтвердив коливання ціни на ринку. Додаткові угоди підписали, але на той час тендерний комітет не зробив проколів про внесення змін до договору. На даний момент до нас приїхало ДАСУ та аудиторша хоче бачити згадані вище протоколи. У законі немає такої норми про обов'язковість протоколу про внесення змін до договору, притримуюся такої думки, що підписання такого протоколу це є право, а не обов'язок, а отже він є необовязковим. І ще аудит, говорить, що в час підписання додаткових угод - підняття ціни на ринку, як такого - не було і довідка ТПП не правильна, але таку довідку нам надав Постачальник, хіба в наші повноваження входить, щоб ми перевіряли правильність довідок ТПП? Допоможіть, будь ласка!

Республіка Казахстан відсутня у переліку країн з якою Україна підписала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі. Проте, на офіційному веб-сайті Мінекономіки є публікація щодо роз'яснення вищевикладеної Постанови, де зазначено, що даний перелік міжнародних угод не є вичерпним. Перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі». Між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан укладена Угода про вільну торгівлю, яка є чинною: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/398_008#Text; https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/do-uvagi-subiektiv-zed-pro-zastosuvannia-pilgovogo-rezhimu-opodatkuvannia-na-pidstavi-ugod-pro-vilnu-torgivliu-do-tovariv-pokhodzhenniam-z-krayin-snd-ta-gruziyi-iaki-postachaiutsia-v-ukrayinu-tranzitom-cherez-teritoriyi-tretikh-krayin-901 Враховуючи зазначене вище, прошу надати роз'яснення: 1. Чи входить країна Казахстан до переліку країн з якою Україна уклала Угоди про вільну торгівлю або ж із країни – учасника Угоди про державні закупівлі? 2. Чи застосовується вимоги щодо локалізації до товарів походження з Республіки Казахстан?

Відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами проведеної процедури відкритих торгів Державне підприємство «Архітектурно-будівельний інжиніринг» уклало договір на виконання будівельних робіт з підрядною організацією, яка є платником ПДВ. Згідно умов підрядного договору договірна ціна сформована з урахування ПДВ. 3 01 квітня 2022 року підрядна організація-виконавець робіт, тимчасово, до припинення або скасування військового стану скористалась можливістю переходу на спрощену систему оподаткування та є на період військового стану платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу. На даний час виникла необхідність оплати виконаних робіт. Враховуючи те, що згідно умов договору договірна ціна визначена з урахуванням ПДВ, то постає питання щодо необхідності внесення змін до договору та коригування договірної ціни. Однак, відповідно до п. 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування. Крім того, перехід на спрощену систему оподаткування передбачений на період дії військового стану, після його завершення підрядна організація відновить свій статус платника ПДВ. Враховуючи зазначене, просимо надати роз’яснення чи потрібно вносити зміни до договору підряду та коригувати договірну ціну у зв’язку із переходом підрядної організації на спрощену систему оподаткування, і якщо потрібно, то чи є пункт 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» підставою для внесення відповідних змін.