|
|
11.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
АТ "Хмельницькобленерго" є оператором системи розподілу (далі – ОСР), що здійснює свою діяльність на підставі ліцензії виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 1410 від 13.11.2018 року.
Діяльність ОСР регулюється Кодексом систем розподілу (далі-Кодекс), затвердженим постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018 року зі змінами, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 4.3.11 Кодексу замовник нестандартного приєднання до мереж ОСР (далі - Замовник) має право у період дії воєнного стану в Україні та протягом одного року після його припинення чи скасування, бути замовником робіт з проєктування електричних мереж лінійної частини приєднання з виконанням будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт щодо будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання. При цьому Замовник зобов’язаний виконати на підставі відповідного господарського договору на користь ОСР будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи щодо будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання від найближчої точки в існуючих електричних мережах ОСР, визначеної згідно з вимогами пункту 4.1.20 глави 4.1 розділу IV Кодексу, до точки приєднання. У разі відсутності прав на виконання зазначених робіт замовник повинен залучити підрядні організації, які мають право на виконання цих робіт.
Також, згідно п.4.3.11 Кодексу ОСР не має права відмовити Замовнику у реалізації зазначеного права.
Відповідно у ОСР виникає обов’язок укладання прямого договору підряду із Замовником, де Замовник виступає підрядником.
Законом України "Про публічні закупівлі" та постановою КМУ №1178 від 12.10.2022 року не передбачено винятків щодо незастосування процедури закупівель робіт із врахуванням вищевикладених обставин.
Враховуючи викладене, просимо Вас надати роз’яснення чи підлягає застосуванню процедура публічних закупівель до укладання договору підряду із Замовником (підрядником за договором) відповідно до п. 4.3.11 Кодексу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частинах п'ятій та шостій статті 3 Закону.
У пункті 3 Особливостей зазначається, що положення частин п’ятої, шостої, восьмої (з урахуванням положень пунктів 68-76 цих особливостей) і дев’ятої статті 3 Закону застосовуються на умовах, визначених Законом.
Крім цього, виходячи з пункту 13 Особливостей, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу у випадках, передбачених пунктом 13 Особливостей.
За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. При цьому обґрунтування підстави замовника щодо придбання товарів, робіт та послуг згідно з пунктом 13 Особливостей, без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, має бути у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Обгрунтування оприлюднюється в електронній системі закупівель разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Водночас будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.
Інформуємо також, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до положення, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (із змінами), здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Тому, з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП пропонуємо звертатися до вказаного органу.
|
|
|
05.04.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 37 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», передбачено, що учасником процедури закупівлі/спрощеної процедури закупівлі може бути об’єднання учасників, яке подало тендерну пропозицію або взяло участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. До об’єднання учасників належать: окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб – резидентів.
При цьому у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації .
Для об’єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, зазначених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі».
Закон України «Про публічні закупівлі» містить конкретизацію лише стосовно кваліфікаційних вимог , відповідність яких може підтверджуватись , ураховуючи показники окремих юридичних осіб у складі об’єднання учасників .
Створення об’єднання учасників для публічних закупівлях є необхідним:
• для документального підтвердження досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);
• для підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
• для підтвердження фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю;
• для підтвердження наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технології.
Для вірного розуміння в частині відповідності кваліфікаційним вимогам які ставляться для об`єднання учасників ,які беруть участь у публічних/спрощених процедурах закупівель стає питання щодо отримання роз`яснень від Міністерства економіки України.
У зв’язку з чим просимо Вас надати роз`яснення щодо таких питань:
1. Як буде враховуватись наявність досвіду виконання аналогічних за предметом договору (договорів) якщо учасником публічних/спрощених закупівель буде об`єднання учасників ?
2. Як буде враховуватись наявність працівників відповідної кваліфікації якщо учасником публічних/спрощених закупівель буде об`єднання учасників?
Відповідно до статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», просимо надати відповідь на запитувану інформацію протягом 5 робочих днів з дня отримання запиту. Відповідь просимо надіслати на електрону адресу: [email protected].
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 877/2022, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f9fc0a33-928e-45fe-8c0e-601aea975a39&lang=uk-UA
|
|
|
26.03.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Виходячи з листа «Правова позиція Нотаріальної палати України щодо співвідношення нотаріальної діяльності та процедури публічних закупівель, в якому зазначено:
НОТАРІУС та вчинювані нотаріусом нотаріальні дії за суб’єктним та об’єктним складом не підпадають під дію Закону України «Про публічні закупівлі».
НОТАРІУС не є суб’єктом процедури публічних закупівель.
НОТАРІУС не надає послуги у сфері права, які є предметом закупівель у відповідності до Закону України «Про публічні закупівлі».
Нотаріус вчиняє нотаріальні дії та стягує плату за вчинення нотаріальної дії.
Закон України «Про публічні закупівлі» не містить поняття «закупівлі нотаріальних дій» і не може їх містити, оскільки нотаріальні дії не є послугами.
Сплата фізичними та юридичними особами нотаріусу плати за вчинення нотаріальної дії здійснюється не на підставі Закону України «Про публічні закупівлі», а на підставі статті 31 Закону України «Про нотаріат».
Чи поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі"на надання нотаріальних послуг ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надано у запиті № 983/2021, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fefcc3ee-fc35-4a49-9c05-16459ee6b7f6&lang=uk-UAРазом з тим повідомляємо, що народним депутатом України Фросом Ігорем Павловичем (IX скликання) розроблено та підготовлено проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо вдосконалення правового регулювання предмету закупівель". Законопроект має на меті вдосконалення правового регулювання предмету закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі". Так, законопроектом передбачається доповнити пункти двадцять перший та двадцять другий частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» змінами, згідно з якими не є предметом закупівлі - вчинення нотаріальних дій нотаріусом, як уповноваженою державою фізичною особою, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчення прав, а також фактів, що мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій, з метою надання їм юридичної вірогідності, в межах, визначених Законом України "Про нотаріат". Пропонуємо ознайомитись з текстом проекту Закону "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо вдосконалення правового регулювання предмету закупівель" за посиланням: https://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=69638 |
|
|
22.03.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДУБЕНСЬКА МІСЬКА РАДА
Управління освіти
вул.Тараса Бульби, будинок 4, м. Дубно, Дубенський р-н., Рівненська обл., 35603
тел./факс (03656)3-22-14 e-mail: [email protected] Код ЄДРПОУ 04590725
№ 483 від 22.03.2024
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
01008, Україна, м. Київ, вулиця М. Грушевського, 12/2
www.me.gov.ua
У зв’язку з тим, що законодавством у сфері закупівель не визначено, який саме орган уповноважений надавати інформацію, щодо визначення розрахунку середніх цін по споживчих товарах на ринку, коливання цін на ринку, просимо Вас, як Уповноваженого органу, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, надати наступні роз’яснення:
1. Яким документом (інформацією) повинен керуватися Замовник при визначенні очікуваної ціни на закупівлю товару (продуктів харчування)?
2. Механізм здійснення розрахунку, щодо внесення змін до договору про закупівлю (прямих договорів до 100 000,00 грн. та тендерних договорів більше 100 000,00 грн, та укладених договорів по підпункту 6 пункту 13 Особливостей) в частині зміни ціни за одиницю товару?
3. При визначенні очікуваної ціни на закупівлю товару (продуктів харчування), та при заключенні договору в результаті відкритих торгів при наявній специфікації, чи можна керуватися граничними цінами Головного управління статистики у Рівненській області?
4. Якщо при тендерній закупівлі, Учасник вийшов на торги з загальною сумою меншою від очікуваної, але одна із позицій по ціні за одиницю товару значно перевищує граничну ціну / ринкову ціну за одиницю товару, чи може Замовник вимагати внесення змін, щодо цієї позиці в бік зменшення та на підставі чого?
Начальник управління Наталія ІВАНИЦЬКА
Юлія Пахалюк, 0992951215
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
14.03.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
22 лютого 2024 року Придніпровське МУВГ звернулось до Мінекономіки України, як Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, з питанням щодо повернення або неповернення грошового забезпечення виконання договору постачання. В даному випадку мова їдеться про закупівлі: UA-2021-10-01-001085-c та UA-2021-10-01-002399-a.
На теперішній час питання не втратило своєї актуальності та управління чекає на отримання консультації від Уповноваженого органу.
Дякуємо!
"Умовами тендерної документації щодо закупівлі електричної енергії на 2022 рік було передбачено внесення забезпечення виконання договору. Постачальник виконав вказане зобов’язання, договір було укладено. Умовами закупівлі та Договором зазначено, що терміни постачання електроенергії становлять – з 01.01.2022 року по 31.12.2022 р.
В зв’язку із збройною агресією рф та захопленням виробничих потужностей, Замовник, з 01.08.2022 року, зупинив господарчу діяльність та оголосив простій. Про це було повідомлено Постачальника, який із вказаної дати завершив постачання електроенергії та припинив нарахування її вартості.
При цьому, змін до Договору про закупівлю щодо коригування терміну постачання та фактичного обсягу електричної енергії сторонами не вносились, Додаткові угоди не укладались.
В 2023 році рішенням господарського суду, на користь Постачальника із Замовника було стягнуто заборгованість за спожиту електроенергію у червні та липні місяці 2022 року. Після набрання судовим рішенням чинності, Постачальник звернувся з вимогою щодо повернення грошового забезпечення виконання договору. Вимога аргументована тим, що стягнення із Замовника заборгованості за спожиту електроенергію є начебто одночасно підтвердженням виконання Постачальником умов Договору.
Тобто, на теперішній час умови Договору не є відкоригованими щодо обсягу та терміну постачання, загальної вартості; договір не визнаний в установленому законом порядку недійсним або нікчемним; питання щодо визнання договору виконаним та повернення грошового забезпечення в суді не розглядались.
Чи є у Замовника підстава для повернення у 2024 році грошового забезпечення виконання договору на постачання електроенергії у 2022 р. вже поза межами його дії при зазначених обставинах?"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 117/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d86e5e34-c15e-4fe8-877b-9a120a63fc9d&lang=uk-UAВодночас зазначаємо, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. При цьому Кримінальним кодексом України передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
Разом з тим до компетенції Мінекономіки не належить встановлення правомірності дій суб"єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
|