Консультації з питань публічних закупівель

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.

Поряд з цим відповідно до частини третьої статті 32 Закону, зокрема у разі відмови переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений Законом, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.

Таким чином, замовник відповідно до частини другої статті 32 Закону укладає договір про закупівлю з учасником, який  визнаний переможцем торгів або приймає рішення про відхилення його тендерної пропозиції, зокрема за наявності підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 30 Закону.

Натомість відповідь на питання щодо застосування підстави для відміни торгів, визначеної абзацом шостим частини першої статті 31 Закону, міститься в розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06  “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель” за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 82/2017 та 202/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=70505e2b-58dd-47ec-bab0-783ddc0b2ef7&lang=uk-UA.

У свою чергу зазначаємо, що у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель, замовник відміняє торги відповідно до абзацу третього частини першої статті 31 Закону.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.

Крім того частиною третьою статті 22 Закону визначено, що тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.

Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме – технічні помилки та описки.

У свою чергу, статтею 3 Закону визначено, що закупівлі здійснюються зокрема за такими принципами як максимальна економія та ефективність, недискримінація учасників, об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.

Ураховуючи зазначене, та беручи до уваги мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі, у тому числі розгляду та оцінки тендерних пропозицій, необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола учасників для подальшого визначення переможця торгів.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону.

Так, частиною першою статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

При цьому частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Водночас відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 “Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” Міністерству юстиції продовжити здійснення повноважень щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та забезпечити надання інформації з нього згідно з Порядком, затвердженим цією постановою, до початку ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Разом з тим, Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення затверджено наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 № 39/5 (далі – Наказ).

Так, Наказом визначено, що до  Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення вносяться лише відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.

Таким чином, замовник вимагає документальне підтвердження відсутності підстав, передбачених статтею 17 Закону з дотриманням вимог законодавства в цілому.

Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщений лист від 17.02.2017 №  3302-06/5397-06 щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним

Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 164/2016, 178/2016 та 355/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dea93f1b-fbbe-4eca-b708-793c154e0886&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fcdab1ec-d0d4-4410-828f-c60578842a4e&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=13ef7df0-9dd0-4cc1-a9b8-020402c2083a&lang=uk-UA.