Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Рамкова угода – це правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (генеральним замовником) у письмовій формі в порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди (пункт 24 частини першої статті 1 Закону).

Згідно з частиною другою статті 13 Закону особливості укладення рамкових угод, перелік товарів і послуг, які можуть закуповуватися за рамковими угодами, визначаються Уповноваженим органом. Особливості виконання рамкових угод, порядок визначення генеральних замовників та взаємодії замовників з генеральним замовником за рамковими угодами визначаються  Кабінетом Міністрів України.

Підстави та порядок унесення змін до рамкової угоди визначені у Розділі VIII Особливостей укладення рамкових угод, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 24.04.2012 № 504 (далі – Особливості укладення рамкових угод).

Разом з тим відповідно до пункту 17 Особливостей виконання рамкових угод, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2012 № 603, зміни до рамкової угоди вносяться у порядку, визначеному у такій угоді, та відповідно до законодавства у сфері державних закупівель.

При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю здійснювалась у випадках, передбачених статтею 40 Закону.

Відповідно до вимог частини п’ятої статті 40 Закону істотні умови договору про закупівлю не могли змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю декілька разів можуть вносити зміни в частині ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі.

Водночас у разі зміни ціни за одиницю товару у вищезазначеному випадку замовнику необхідно обов’язково ураховувати, що договір про закупівлю укладається замовником за результатом проведення відбору (конкурентного відбору) відповідно до рамкової угоди, основною умовою якої є ціна за одиницю товару (послуги) згідно з пунктом 3.1 Особливостей укладання рамкових угод.

Крім того, відповідно до пункту 7 частини першої Особливостей виконання рамкових угод, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2012 № 603, зокрема зміна істотних умов договору про закупівлю не призводить до зміни умов рамкової угоди, відповідно до якої укладено такий договір про закупівлю.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/ 3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc 

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

Таким чином, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції переможця за результатами аукціону.

У свою чергу, згідно зі статтею 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зокрема зазначається інформація про ціну.

Статтею 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій.

При цьому, виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.

Водночас учасник, який визначений переможцем процедури закупівлі за результатами оцінки, може використовувати електронну систему закупівель для надання документів, які підтверджують згідно із законодавством відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону, відповідно до вимог Закону та тендерної документації.

У свою чергу, відповідно до абзацу першого частини третьої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Крім того, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження.

Ураховуючи зазначене, оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суб”єкти можуть звертатись до органу оскарження та/або до органів, які уповноважені здійснювати контроль у сфері публічних закупівель.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет.

Таким чином, у річному плані закупівель указується інформація щодо закупівель, які замовник планує здійснити.

При цьому Закон та нормативно-правові акти, розроблені на його виконання, не передбачають зазначення у річному плані закупівель інформації щодо виконання зобов’язань за договором про закупівлю, укладеним за результатом застосування процедури закупівлі.

Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06  “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb