Консультації з питань публічних закупівель
Замовник закупівель UA-2020-04-16-002504-c,UA-2020-04-16-002485-c, UA-2020-04-16-002108-c для підтвердження відповідності учасників кваліфікаційним критеріям щодо наявності документально підтвердженного досвіду виконання аналогічного договору встановив, що під поняттям аналогічного договору розуміється договір з надання послуг (виконання робіт) з поточного середнього та/або капітального ремонту та/або реконструкції та/або будівництва автомобільних дорогах загального користування державного значення.
То б то, учасник у якого є досвід виконання аналогічних послуг на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення (які в 2017-2018 році входили в склад автомобільних доріг загального користування державного значення, балансоутримувачем яких була Служба автомобільних доріг певної області), та поточного дрібного ремонту на автомобільних дорогах загального користування державного значення - не може прийняти участь в цій закупівлі. Таким чинном замовник обмежує коло можливих учасників, що є дискримінаційною вимогою, що є порушенням ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі".
Чинне законодавство не встановлює будь-яких технічних особливостей виконання ремонтних робіт на дорогах залежно від їх виду. Послуги (роботи) повинні надаватися (виконуватися) відповідно до таких нормативних документів:ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. Частина І.Проектування.Частина ІІ. Будівництво»; Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198 та інші нормативні документи.
Просимо роз'яснити чим відрізняється поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення від такоже ремонту таких же доріг тільки місцевого значення. Чи є встановлення такої вимоги у тендерній документації дискримінаційним.
Зазделегідь вдячні за швидку відповідь.
Відповідь
Нами як Замовником по одному предмету закупівлі було проведено:
1.1-й раз Відкриті торги, які були відмінені по причині через відсутність достатньої кількості учасників.
2. 2-раз Відкриті торги, які були відмінені по причині відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з Законом.
3. 3-й раз Відкриті торги, які були відмінені по причині через відсутність достатньої кількості учасників.
Запитання:
1. Чи можемо ми застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до п.4 ч.2 ст.35 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики?
2. Чи підряд повинні бути відмінені Відкриті торги, по причині відсутність достатньої кількості учасників для застосування переговорної процедуру закупівлі відповідно до п.4 ч.2 ст.35 Закону України "Про публічні закупівлі", чи все таки незалежно від того в якій послідовності були відмінені торги?
Відповідь
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 62 Закону України «Про запобігання корупції» юридичні особи, які є учасниками процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень, зобов’язані затвердити антикорупційну програму юридичної особи та призначити Уповноваженого – особу, відповідальну за реалізацію антикорупційної програми.
Також цей Закон покладає на юридичних осіб – учасників процедур закупівлі, передбачених, у п. 2 ч. 2 ст. 62 Закону, низку інших обов’язків, зокрема щодо:
- створення захищених анонімних каналів зв’язку (канали онлайн-зв’язку, анонімні гарячі лінії, електронні поштові скриньки та інше), через які викривач може здійснити повідомлення, гарантовано зберігаючи свою анонімність та забезпечення викривачам умов для здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень;
- отримання згоди Національного агентства з на розірвання трудового договору з Уповноваженим з ініціативи керівника юридичної особи або її засновників (учасників).
Ці обов’язки носять постійний (безперервний характер): налагоджена антикорупційна система у діяльності юридичної особи раз запроваджена, не може за логікою і суттю такої системи змінюватися в залежності від того, чи сьогодні підприємство є учасником процедури закупівлі, чи договір виконаний і підприємство не бере участі у нових закупівлях.
В той же час відповідно до ч. 7, 8, 91 п. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції»
Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право проводити перевірки виконання юридичним особами вимог Закону, вносити приписи та отримувати від юридичних осіб письмові пояснення.
Це все вимагає правової визначеності щодо статусу юридичної особи як учасника процедури закупівлі.
З цією метою просимо роз’яснити:
1. Чи обмежений статус учасника процедури закупівлі часовими рамками? Питання обумовлене тим, що Закон України «Про запобігання корупції» встановлює вимоги до юридичних осіб, які є учасниками процедури закупівлі, тобто вказує на ознаку у теперішньому часі.
2. До якого моменту юридична особа зберігає статус учасника процедури закупівлі, якщо її тендерна пропозиція відхилена / акцептована / укладений договір про закупівлю?
3. Коли процедура закупівлі вважається завершеною?
4. Якщо юридична особа брала участь у процедурах закупівлі, виконала договір за його результатами та натепер не бере участі у процедурах закупівлі і брати не планує, чи є вона (зберігає) статус учасника процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»?
Відповідь
Порядком здійснення допорогових закупівель, що затверджений Наказом ДП "Зовнішторгвидав України" та Законом України "Про публічні закупівлі" не визначено, яким чином діяти замовнику у разі якщо:
1. Закупівлю було визнано такою, що не відбулася (дискваліфіковано усіх учасників або жоден учасник не прийшов)
2. Пропозицію подав лише учасник.
Прошу надати відповідь яким чином діяти у першому випадку: можна укласти договір та опублікувати звіт про укладений договір або ж проводити закупівлю доки вона не відбудеться?
У другому випадку: можна укласти договір з цим учасником, або ж визнавати закупівлю такою, що не відбулася та проводити процедуру знову?
Відповідь
27.08.2018
Запитання Тема: Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) учасник надає тендерну пропозицію через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація у т.ч. й про ціну.
Відповідно до вимог тендерної документації (далі – ТД) на конкретну закупівлю валютою тендерної пропозиції для учасників процедури закупівлі – резидентів є гривня; у разі якщо учасник закупівлі - нерезидент України, він може визначити ціну тендерної пропозиції у доларах США або євро. У такому випадку, для проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель, учасник-нерезидент України визначає перераховану ціну тендерної пропозиції у гривні відповідно до порядку, визначеному ТД.
Учасник-нерезидент подав у складі тендерної пропозиції документ «Тендерна (цінова) пропозиція», у якому ціна тендерної пропозиції визначена в євро, та разом з тим в електронній системі закупівель визначив ціну, перераховану в гривні, шляхом заповнення відповідного поля. Запропонована учасником цінова пропозиція, перерахована у гривню, не перевищує очікувану вартість закупівлі. Разом з тим, виявилося що, при перерахунку євро у гривню згідно з порядком, визначеним ТД, учасник невірно виконав перерахунок. За умови правильного перерахунку цінова пропозиція учасника, перерахована у гривню, перевищила б очікувану вартість закупівлі. За результатами аукціону (проходив з пониженням) електронна система закупівель автоматично визначила найбільш-економічно вигідною тендерну пропозицію учасника-нерезидента, перерахунок початкової ціни у гривню якого містить помилку. Замовником було визначено переможцем вищезазначеного учасника та прийняте рішення про намір укласти договір. Відповідно до ст. 17 Закону та на виконанням вимог тендерної документації переможцем були надані усі відповідні документи та тендерна (цінова) пропозиція після пониженням з перерахунком остаточної ціни у євро, яка відповідає механізму перерахунку ціни та не перевищує очікувану вартість закупівлі.
Чи вірними є дії та рішення Замовника у ситуації, що склалася? Чи повинен був Замовник відхилити пропозицію учасника після аукціону з урахуванням помилки при перерахуванні стартової ціни? Які взагалі можливі дії Замовника в такому випадку?
Відповідь