Пунктом 10 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) встановлено обов’язок замовника прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень. Відповідно до частини 2 статті 22 Закону тендерна документація повинна містити вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. При цьому слід відмітити, що необхідність затвердження антикорупційних програм для юридичних осіб, які є учасниками попередньої кваліфікації, учасниками процедури закупівлі (якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг), робіт дорівнює або перевищує 20 мільйонів гривень) визначена пунктом 2 частини 2 статті 62 Закону України «Про запобігання корупції» і є обов’язковою лише для резидентів. Законодавство інших країн не завжди містить положення щодо наявності у підприємства антикорупційної програми. З урахуванням зазначеного, просимо надати роз’яснення щодо шляхів підтвердження відповідності учасника торгів-нерезидента вимогам пункту 10 частини 1 статті 17 Закону, а саме: які саме документи може надавати учасник-нерезидент на заміну антикорупційної програми у разі відсутності в законодавстві країни, де він зареєстрований, відповідних вимог; чи можливим є включення такого формулювання до тендерної документації замовника: «Учасники-нерезиденти надають копію антикорупційної програми та документа щодо призначення уповноваженого з її реалізації або копію інших аналогічних документів з урахуванням законодавства країни реєстрації такого учасника». Директор із запобігання і протидії корупції – радник президента О.В. Поліщук

Доброго дня. Тендерном комітетом відділу освіти було двічі оголошено відкриті торги по закупівлі паливно-мастильних матеріалів, ці торги були відмінені через недостатню кількість учасників по п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону. Зараз хочемо застосувати переговорну процедуру. Питання: чи зобов'я зані ми проводити переговорну процедуру з учасником, який подавав пропозицію у процедурі відкритих торгів і був єдиним? Чи можемо провести переговорну процедуру з будь-яким іншим учасником більш вигідним для нас? Дякую.

Нами для було укладено додатокву угоду до основонго договору на постачання газу на 20% на час, достатній для проведння тендеру. У середині січня відбулися торги, за результатами яких виникла необхідність змінити постачальника. Але згідно з положеннями пункту 18 розділу II Правил, постачальник має право укласти договір постачання природного газу з будь-яким споживачем та за відсутності простроченої заборгованості споживача за природний газ перед діючим постачальником поставити природний газ споживачу в періоді, наступному після періоду постачання природного газу діючим постачальником. Таким чином, в одному розрахунковому періоді (газовому місяці) постачання природного газу споживачу може здійснювати лише один постачальник природного газу. А додаткова угода на 20% не покриває потеб січня. Чи можемо ми провести преговорну процедуру на обсяг спожитого газу у січні на підставі п. 5 ч. 2ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі" (потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг)? Яким чином нам узагалі розрахуватись за спожитий газ?

Відповідно до абзацу 4 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі", під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини 1 ст.2 ЗУ, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. Виходячи з викладеного, прошу Вас надати роз'яснення щодо того, як бути з закупівлями за кошти з місцевого або державного бюджетів, якщо вартість послуг до 50 тисяч гривень? Чи потрібно вносити їх до річного плану закупівель, якщо їх вартість є менше 50 000 грн без використання електронної системи?

Тендерною документацією встановлено, що у складі своєї тендерної пропозиції Учасник повинен надати сканований оригінал платіжного доручення з відміткою банку про сплату суми коштів, що підтверджує внесення Учасником суми забезпечення тендерної пропозиції. Вважаємо встановлення даної вимоги дискримінацією учасників, які мають договірні відносини з банком-гарантом і формою покриття не обов’язково виступатиме внесення коштів на банківський рахунок. Формою покриття можуть бути цінні папери, об'єкти нерухомості або будь-яке інше майно принципала, або покриття грошовими коштами принципала у разі сплати банком принципалом гарантії, у випадках передбачених Замовником та законодавством України. Замовник не має права регулювати відношеня між банком та принципалом. ЗУ "Про публічні закупівлі" та іншими нормативно- правовими актами, жодної вимоги щодо надання у складі пропозиції конкурсних торгів платіжного доручення або квитанції, що підтверджують перерахування коштів в якості грошового забезпечення (покриття) банківської гарантії, чинним законодавством не передбачено. Просимо дати розяснення щодо встановлення Замовника вищевказаної вимоги тендерної документації? Правомірна чи данна вимога? Крім того, п 5.1.2. Тендерної документації встановлено також дискримінаційну вимогу щодо надання Учасником «Копії документів, підтверджуючих наявність складу та вагової на території Березівського району Одеської області або сусіднього з ним району чи мобільних ваг які можуть бути розташовані на зазначеній території. (Якщо споруди для зберігання вугілля належать Учаснику на праві власності, він повинен надати копії документів, що підтверджують право власності відповідних будівель на зберігання вугілля, а також копію технічного паспорту або іншого документу на ваги, в іншому випадку – копії договорів оренди об’єктів нерухомості для зберігання вугілля та вагової чи мобільних ваг які можуть бути розташовані на зазначеній території, завірені підписом та печаткою орендодавця або надавача послуг). Разом з договорами учасник повинен надати копії документів, що підтверджують право власності відповідних будівель на зберігання вугілля, а також копію технічного паспорту та/або копію документу з відповідною відміткою про повірку відповідного вагового обладнання які належать орендодавцю або надавачу послуг. Вимога щодо наявності матеріально - технічної бази - складу на території смт. Березівського району Одеської області або сусіднього з ним району є дискримінаційною по відношенню до учасників процедури закупівлі, які можуть виконати умови поставки, але не мають відповідних складів на вказаній території, але мають матеріально технічну базу в Одеській області та за власні кошти та власними силами зобовязовуються доставити Товар, що є предметом закупівлі до місця вказаного Замовником. Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає наявність складських приміщень на території Замовника. Чи правомірні дії замовника щодо встановлення такої вимоги? Також, невідомо з якої причини Замовник встановлює вимоги про надання Учасником документів, що підтверджують наявність матеріально - технічної бази завірені підписом та печаткою орендодавця або надавача послуг, а не Учасником, адже учасник є стороною договору та має законне право завіряти документи у яких від виступає стороною. Чи правомірна вимога Замовника? Просимо надати розяснення щодо правомірності вищевказаних вимог Замовника. Ідентифікатор закупівлі- UA-2019-01-22-001893-b, ID 2aefc4c29a3047569074f3a367c86a83