Консультації з питань публічних закупівель
Відповідно до ч. 3 ст. 30 ЗУ «Про оборонні закупівлі», у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору).
Згідно з абз. 1 п. 49 Постанови КМУ № 363 від 03.03.2021 «Питання оборонних закупівель», прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб’єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в інших суб’єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори.
П. п. 1 п. 3 Постанови КМУ № 1275 від 11.11.2022 передбачено, що на період дії правового режиму воєнного стану положення щодо визначення ціни державного контракту (договору) на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою КМУ від 17 березня 2021 р. № 309, Порядком планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженим постановою КМУ від 3 березня 2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель”, не застосовуються; положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363, не застосовується.
Пунктами 43-49 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою КМУ № 1275 від 11.11.2022, закріплено порядок проведення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки.
1. Чи застосовується на даний час до виконавця державного контракту (договору) на закупівлю товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, укладеного без застосування видів (процедур) закупівель, визначених ЗУ “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”, обмеження щодо рівня прибутку (граничного рівня прибутку) такого виконавця у складі ціни цих товарів (робіт, послуг)? Якщо такі обмеження застосовуються, просимо повідомити які саме та на підставі яких нормативних актів?
2. В якому порядку та з урахуванням чого на даний час має визначатись / узгоджуватись договірна ціна державного контракту (договору) на закупівлю товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, укладеного без застосування видів (процедур) закупівель, визначених ЗУ “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”,з виконавцем і якими нормативними актами це регламентовано?
Відповідь
Пунктом 2 частини шостої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено, що замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, не застосовують Закон у випадку здійснення закупівель товарів, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів, а інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж на тих же умовах, що й замовник.
Просимо надати роз'яснення чи може замовник визначений у пункті 4 частини першої статті 2 Закону здійснювати закупівлю продуктів харчування без застосування Закону для подальшої їх переробки та приготування страв з метою їх реалізації у власних столових своїм працівникам та іншим відвідувачам.
Відповідь
Прошу надати роз'яснення з приводу правильної процедури оприлюднення договору про надання послуг мобільного зв'язку (код 64210000-1 ДК 021:2015) в системі електронних закупівель Prozorro.
Згідно з положеннями Закону України від 26.06.1997 № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.1998 № 1740, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які користуються послугами мобільного зв’язку та не надають електронних комунікаційних послуг є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та сплачують збір постачальнику електронних комунікаційних послуг одночасно з оплатою ними зазначених послуг. Об’єктом оподаткування є вартість будь-яких послуг мобільного зв’язку, сплачена кінцевими користувачами цих послуг постачальнику електронних комунікаційних послуг, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентну плату, плату за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, зазначених у рахунку на оплату послуг мобільного зв’язку. Відповідно до пункту 11 статті 4 Закону № 400/97ВР ставка збору для платників збору, визначених пунктом 10 статті 1 цього Закону - 7,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 9 статті 2 цього Закону. Таким чином, загальна ціна договору про надання послуг мобільного зв’язку включає вартість послуг, а також збіру на пенсійне страхування 7,5% та ПДВ 20%. Разом з тим, система Prozorro дозволяє зазначити лише суму договору з ПДВ та без ПДВ, але не передбачає окремого зазначення іншх обов’язкових зборів.
З огляду на зазначене, прошу надати роз'яснення щодо наступних питань:
1. Як правильно вказати вартість послуг мобільного зв'язку в Prozorro, якщо ціна послуг включає як ПДВ, так і збір на пенсійне страхування (7,5%)?
2. Як правильно відобразити ці збори в звіті про такий договір, якщо вони є частиною загальної вартості послуг?
Відповідь
Медичні рукавички належать до товарів, на які поширюються вимоги щодо локалізації, встановлені п. 6¹ розд. X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі».
Разом з тим відповідно до п. 11¹ Особливостей 1178, закупівля медичних виробів та лікарських засобів здійснюється замовниками через електронний каталог шляхом запиту пропозицій постачальників (ЗПП) у випадках, визначених цими Особливостями.
Станом на дату формулювання питання відсутні виробники, які подали медичні рукавички для підтвердження відповідності вимогам локалізації.
У зв’язку з цим виникає практичне питання: у разі якщо річна потреба замовника в медичних рукавичках перевищує 500 тис. грн, чи має замовник право здійснити закупівлю медичних рукавичок на суму до 200 тис. грн без застосування вимог локалізації, а решту обсягу (300 тис. грн) закупити пізніше із застосуванням вимог локалізації? Чи вважатиметься така модель закупівлі порушенням законодавства у сфері публічних закупівель?
Окремо постає питання щодо належного алгоритму дій замовника в умовах відсутності товарів із підтвердженою локалізацією.
З метою отримання офіційного роз’яснення ТОВ «Радник ЮА» зверталося з відповідним запитом до Державного підприємства «Медичні закупівлі України» (ДП «МЗУ», ДП «Медзакупівлі України») листом вих. № 26-08/1 від 26 серпня 2025 року, однак станом на 05.02.2026 відповідь на зазначене звернення отримана не була.
Відповідь
Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок № 708) та Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок № 1082), які визначають, що: під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та / або місцем поставки лікарських засобів (пункт 2 Порядку № 708); крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо: міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі – МНН), у разі визначення предмета закупівлі – лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу (пункт 13 Порядку № 1082).
При цьому, відповідно до ст 1 Закону України « про ветиринарну медицину» субстанції або їх комбінації, призначені для лікування та/або профілактики хвороб тварин або відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій, обмінних процесів у тварин називаються – ветеринарні лікарські засоби.
Чи зобов’язаний замовник під час закупівлі ветеринарних лікарських засобів визначати предмет закупівлі за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника та зазначати міжнародну непатентовану назву (МНН) кожного такого засобу з урахуванням вимог Порядку № 708 і Порядку № 1082?
Відповідь