Тема Запит щодо тлумачення термінів «матеріали» та «матеріальні ресурси» при застосуванні постанови КМУ №1512 у публічних закупівлях Міністерство економіки України Відповідно до статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення з питань застосування законодавства у сфері публічних закупівель у частині використання постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану». Під час формування тендерної документації та аналізу договірної ціни у закупівлях робіт виникає необхідність однозначного тлумачення положень пункту 1 підпункту 1 постанови КМУ №1512, зокрема фрази: «на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів». У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення з такого питання. Чи правильно в межах застосування законодавства про публічні закупівлі вважати, що терміни «матеріали» та «матеріальні ресурси», використані у постанові КМУ №1512, охоплюють не лише будівельні матеріали у вузькому розумінні, а й обладнання (устаткування), вироби та інші матеріальні ресурси, вартість яких включається до договірної ціни робіт відповідно до кошторисної документації. Просимо надати роз’яснення з урахуванням повноважень Міністерства економіки України як уповноваженого органу у сфері публічних закупівель та з метою забезпечення єдиного підходу замовників під час формування тендерної документації і розгляду тендерних пропозицій.

Суть питання: в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі Замовником вимагалося надання Довідки довільної форми про наявність транспорту для доставки товару. Така довідка може подаватися у будь-якій формі, але повинна містити інформацію про марку, модель транспортного засобу, державний реєстраційний номер, із зазначенням чи є такий засіб власним або залученим на інших правових підставах. Також в оголошенні вимагалося надання копії чинного договору оренди, надання послуг, лізингу, тощо. У Довідці про наявність транспортних засобів Учасником зазначено інформацію про марку, модель транспортного засобу, державний реєстраційний номер та зазначено, що такий ТЗ залучено на підставі договору позички. Однак учасником не надано договору позички на заявлений у довідці транспортний засіб, обов’язкова наявність якого (копії договору позички) вимагалася Замовником в оголошені про проведення спрощеної закупівлі Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, відсутність документа, що підтверджує право користування учасника заявленим ним транспортним засобом , якщо такий вимагався Замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі? У додатку 3 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі «Технічні вимоги» (пункт 6) Замовником вимагалося надати вичерпну інформацію про конкретну торгову марку та/або модель та/або модифікацію та/або артикул запропонованого товару та запропоновані ним технічні параметри/характеристики товару (його комплектуючих) по відношенню до параметрів/характеристик, що визначені замовником. Між тим, Учасником у власній довідці не надано такої інформації. У таблиці запропонованого товару Учасником не вказано конкретних технічних характеристик запропонованого ним товару (його комплектуючих) по відношенню до параметрів/характеристик, що визначені замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, якщо такий учасник не надав вичерпної інформації про конкретну торгову марку та/або модель та/або модифікацію та/або артикул запропонованого товару та запропоновані ним технічні параметри/характеристики товару (його комплектуючих) по відношенню до параметрів/характеристик, що визначені замовником ? Діючими нормами законодавства, а саме, п.11 ст.14 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на 10.09.2022, на дату проведення такої закупівлі) визначено, що Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Також, пунктом 13 цієї ж статті Закону передбачено, що Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, що регламентують правовідносини у даній сфері (в редакції станом на 10.09.2022, на дату проведення такої закупівлі), прошу надати роз’яснення: Чи може бути визначеним переможцем спрощеної закупівлі Учасник, пропозиція якого не містить вичерпної інформації про конкретну торгову марку та/або модель та/або модифікацію та/або артикул запропонованого товару та запропоновані ним технічні параметри/характеристики товару (його комплектуючих) по відношенню до параметрів/характеристик, що визначені замовником та не містить документа, що підтверджує право користування учасника заявленим ним транспортним засобом?

Замовник – орган місцевого самоврядування – планує здійснення публічної закупівлі робіт у межах реалізації проєкту міжнародної технічної допомоги, що фінансується за кошти Європейського Союзу в рамках Програми Interreg (Interreg VI-A) NEXT «Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна». Зазначений проєкт ратифікований Законом України та зареєстрований у встановленому порядку як проєкт (програма) міжнародної технічної допомоги, що підтверджується реєстраційною карткою проєкту, виданою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги». Відповідно до пункту 197.11 статті 197 Податкового кодексу України операції з постачання товарів, робіт і послуг, що здійснюються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, звільняються від оподаткування податком на додану вартість. У межах реалізації зазначеного вище проєкту Замовником планується проведення процедури публічної закупівлі та укладення договору підряду з Підрядником на виконання робіт з капітального ремонту. У зв’язку з цим, з метою належного застосування законодавства у сфері публічних закупівель, просимо надати роз’яснення з такого питання: чи підлягає включенню податок на додану вартість до очікуваної вартості предмета закупівлі у разі, якщо закупівля фінансується за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги?

В зведеному кошторисному розрахунку на “Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку для проживання внутрішньо переміщених осіб” передбачено витрати: Кошти на технічну інвентаризацію в сумі 432 тисячі. Як передбачено п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону № 922, роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. З огляду на зазначене, вбачається, якщо кошти на технічну інвентаризацію в сумі 432 тисячі. включено до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт, то такий предмет закупівлі є роботами в розумінні норм Закону 922. Постає питання щодо подальшого зорієнтування, як правильно визначити предмет закупівлі на виконання робіт з технічної інвентаризації на “Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку для проживання внутрішньо переміщених осіб”. 

п.6 ст.3 ЗУ Про Закупівлі посилається на п.4 ч.1 ст.2 цього Закону, коли (дослівно): "юр.особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених ч.2 цієї статті..." Далі йде перелік робіт та послуг із 9 пунктів. Якщо послуги, які надаються НАНУ від ДАТП по обслуговуванню посадових осіб (нерегулярні перевезення) не входять до цього переліку із 9 пунктів, то чи повинна НАНУ всупереч своїм інтересам і інтересам свого афілійованого ДАТП йти на закупівлю даної послуги (нерегулярні перевезення) через процедуру "відкриті торги" ?