Чи має право і на якій підставі особа відмовитися від виконання фунцій уповноваженої особи з публічних закупівель (як додаткової роботи, без відповідної доплати згідно з законодавством)?

Доброго дня! До 19.10.2022, тобто до набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі — Постанова № 1178, Особливості), замовники під час здійснення закупівель керувались виключно Законом України «Про публічні закупівлі», у якому не було жодних норм чи визначень, які б стосувались додаткової потреби чи додаткової закупівлі. Уповноваженим органом (Мінекономіки) був оприлюднений лист № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 «Щодо планування закупівель» щодо застосування законодавства у сфері закупівель. Згідно з редакцією Особливостей жодних ознак та підстав, пов’язаних із виділенням додаткових коштів / перерозподілом коштів / тощо, для визначення предмета закупівлі як «новий предмет закупівлі» немає, проте саме виникнення нової чи додаткової потреби в товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити, — це та підстава, за якою замовник може вважати предмет закупівлі новим (без додавання до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі) і згідно з листом Мінекономіки №3323-04/78667-06 від 08.12.2022 «Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», і відповідно до Постанови № 1178. Саме тому, частина правників, які працюють у сфері публічних закупівель, рекомендують замовникам під час дії Особливостей не посилатись на всі інші випадки, які є в листі Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020, проте не передбачені в Особливостях, з огляду на те, що Постанова № 1178 має більшу юридичну силу, оскільки, по-перше, вона є підзаконним нормативно-правовим актом (на відміну від листа Мінекономіки, який має виключно рекомендаційний та інформативний характер), а по-друге, вона видана пізніше, ніж лист Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020. В той же час, в консультаціях з питань публічних закупівель, що надаються Уповноваженим органом під час дії Особливостей, Мінекономіки направляє замовників до листів № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 та №3323-04/78667-06 від 08.12.2022 одночасно (консультації №№237/2025, 151/2025, 574/2024, 413/2024, 341/2024, 237/2024, 195/2024, 86/2024 та інш., що розміщені на сайті Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України). Враховуючи вищевикладене, та те, що нормативні акти з питань публічних закупівель не містять визначення терміну «додаткова потреба», просимо роз’яснити, чи може замовник під час дії Особливостей враховувати лист Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 «Щодо планування закупівель» у повному обсязі, чи в певній частині, чи потрібно вважати його таким, що втратив актуальність? Принагідно звертаємось із проханням оприлюднити узагальнену консультацію щодо планування додаткової потреби під час дії Особливостей разом із прикладами, як в свій час було зроблено у листі № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 «Щодо планування закупівель», що допоможе виробити замовникам єдиний підхід під час проведення публічних закупівель.

Доброго дня ! 1. Чи має право юридична особа брати участь у публічних закупівлях, якщо Антимонопольний комітет України провів щодо неї дослідження та надав витяг із подання, але рішення про накладення штрафних санкцій ще не прийнято і в ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР... не внесено?» 2. Якщо юридична особа наразі має право брати участь у закупівлях, то чи може вона продовжувати виконувати укладені договори у 2026 році в разі подальшого внесення до ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ... чи буде зобов’язана розірвати такі договори? З повагою, Наталія . Р.S.Державним реєстром суб’єктів господарювання, яких притягнуто до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів,

Наприкінці 2024 року замовником було проведено відкриті торги на закупівлю робіт у рамках Ukraine Facility на суму 50 млн грн. Станом на сьогодні виникла необхідність виконання додаткових робіт за цим договором на орієнтовну суму 2 млн грн. Відповідно до п. 77 Особливостей, закупівлі товарів, робіт і послуг у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом, здійснюються замовниками з урахуванням положень цього розділу, незалежно від вартості таких закупівель. Крім того, згідно з п. 80 Особливостей: • закупівля робіт вартістю від 1,5 млн грн і більше здійснюється шляхом відкритих торгів у порядку, визначеному розділом «Порядок проведення відкритих торгів»; • закупівля робіт, вартість яких менша за 1,5 млн грн, може здійснюватися без використання ЕСЗ або в іншому порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням положень відповідного розділу. Виникає запитання: чи може замовник у такій ситуації застосувати підпункт 8 пункту 13 Особливостей як виняток — у разі, коли після укладення договору виникла потреба у додаткових роботах, пов’язаних з предметом основного договору, і їх технічно чи економічно неможливо виконати іншим виконавцем?

Доброго та мирного дня. Підскажіть будь ласка, чи можна брати до уваги довідку (фірми виробника кухонного обладнання) про те, що підприємство є Українським виробником замість сертифікату У1 (Сертифікат походження)?. Даний документ буде одним із трьох + сертифікат якості + гарантійний талон. Чи достатньо даних документів для державної казначейської служби України? Закупівля - UA-2025-10-13-003012-a. Дякую. Миру!