|
01.08.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз`яснення як діяти відділу капітального будівництва Броварської міської ради Київської області (ВКБ) (далі Замовник КОД ЄДРПОУ 22202690) у випадку реорганізації юридичної особи, тобто зміни назви та коду ЄДРПОУ з 01.11.2018.
Так, відповідно до Рішення Броварської міської ради Київської області від 21.06.2018 № 983-41-07 "Про оптимізацію структури виконавчих органів Броварської міської ради Київської області", ВКБ (ЄДРПОУ 22202690) припиняється шляхом приєднання до управління житлово-комунального господарства утворивши управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради Київської області (ЄДРПОУ 26146617). Тобто змінюється назва та код ЄДРПОУ.
Наразі, гостро стоїть питання щодо проведення процедури закупівлі з публікацією англійською мовою.
Так, ВКБ було проведено два тендери за процедурою відкритих торгів з публікацією англійською мовою на закупівлю робіт по об’єкту «Будівництво загальноосвітньої школи I ступеню по вул. Петлюри Симона (Черняховського), 17-Б, в м. Бровари, Київської області (Будівельні роботи) (КОД ДК 021:2015–45214000-0 Будівництво освітніх та науково-дослідних закладів)». Перша процедура (№ UA-2018-01-23-000149-b) не відбулась через те, що до аукціону було допущено лише одного учасника із п’яти, а повторні торги (№ UA-2018-03-21-000313-a) (8 учасників) були відмінені Замовником на виконання Рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 26.06.2018 № 6302-р/пк-пз та необхідністю у коригуванні/перерахунку кошторисної документації.
просимо надати роз’яснення:
1. Чи може ВКБ оголосити міжнародний тендер на електронному майданчику "Держзакупівлі.Онлайн" (на якому оголошені усі закупівлі Замовника - ID кабінет 15425 чи на іншому майданчику), за існуючим кодом ЄДРПОУ- 22202690, а завершити торги за кодом ЄДРПОУ правонаступника 26146617, тобто чи є на даний час реалізована така можливість, оскільки відповідно до листа-роз’яснення Мінекономрозвитку від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 станом на 23 березня поточного року така можливість відсутня: «відповідно до листа ДП «Прозоро» від 16.03.2018 № 206/666/06 наразі відсутня технічна реалізація продовження/завершення закупівлі та розміщення інформації відповідно до статті 10 Закону в електронній системі публічних закупівель правонаступником замовника» (лист додається)?;
2. До яких розділів Тендерної документації та проекту договору необхідно внести інформацію про зміну юридичної особи Замовника його коду ЄДРПОУ та інформацію про правонаступника?
3. Чи підпадають під оскарження дії Замовника (учасниками, перевіряючими органами) у разі оголошення закупівлі за одним кодом ЄДРПОУ а завершені закупівлі за іншим кодом ЄДРПОУ, тобто ЄДРПОУ правонаступника?
4. Чи буде мати законодавчу силу договір генерального підряду за процедурою відкритих торгів з публікацією англійською мовою правонаступником Замовника, враховуючи те, що Законом «Про публічні закупівлі» немає жодного посилання як діяти Замовнику та його правонаступнику у електронній системі закупівель Прозоро так, як наразі відсутня можливість реалізувати вимоги ст. 104 Цивільного кодексу України щодо правонаступництва?
5. Яким чином здійснювати оплату довгострокового договору генерального підряду у разі оголошення закупівлі за одним кодом ЄДРПОУ, а завершення закупівлі за іншим кодом ЄДРПОУ (правонаступника), оскільки усі платежі у органах казначейства прив’язуються до коду ЄДРПОУ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1,3,4, 5
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб”.
Поряд з цим, з питання оплати за договором пропонуємо звернутись до Державної Казначейської служби України, як до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Щодо питання 2
Наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016 № 680 “Про затвердження примірної тендерної документації” затверджено Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі - відкриті торги. Примірна тендерна документація містить, зокрема обов’язкову інформацію, визначену статтею 22 Закону яка оформлюється у вигляді таблиці, що складається з трьох граф та подається замовником окремим файлом та інформацію, що формується замовником шляхом заповнення окремих полів електронних форм електронної системи закупівель і додатки, що завантажуються до електронної системи закупівель окремими файлами. При цьому зміст кожного розділу Примірної тендерної документації визначається замовником.
Так, примірна тендерна документація містить інформацію про замовника торгів.
Разом з тим, відповідно до частини другої статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 7-1 цього Закону, або за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації.
При цьому рішення приймаються замовником самостійно.
|
|
26.07.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Управлінням захисту економіки в Житомирській області Департаменту захісту економіки Національної поліції України здійснюється моніторінг публічних закупівель. Під час здійснення контролю публічних закупівель співробітники даного Управління пропонують що потрібно внести зміни до технічних вимог до предмету закупівлі та які саме зміни. Чи є данна вимога законною?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Крім того статтею 7 Закону встановлено, що органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 7-1 Закону моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи.
Водночас згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
При цьому повноваження правоохоронних органів визначені у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Положенні про Національну поліцію.
Разом з тим, замовнику слід ураховувати, що виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення, які приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особою оформлюються протоколом. При цьому відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть саме члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
|
|
23.07.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Секретар тендерного комітету вийшов у декретну відпустку. Як правильно призначити нового секретаря? Та якими документами це потрібно затвердити?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 51/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5bd70552-bdf4-4e11-bf9c-ab968e9e6654&lang=uk-UA
|
|
10.07.2018
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброї пори, доби.
Хочемо провести допорогову процедуру закупівлі щодо закупівлі товару, щодо якого вартість предмета закупівлі не перевищує 200 тис.грн. З метою правильного застосування законодавства про публічні закупівлі у даному випадку, просимо надати роз'яснення щодо наступних питань:
1.В ЗУ "Про публічні закупівлі,зокрема ст.2, вказано,що замовники можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору. Також у вашому роз'яснені зазначеється, що у разі проведення відбору учасника, у даному випадку, застосовується наказ ДП "ПРОЗОРО" (порядок здійснення допорогових закупівель. Тобто замовнику необхідно прийняти рішення про застосування даного наказу, чи необхідно затвердити подібний в себе??
2. Відповідно до ст. 2 ЗУ"Про публічні закупівлі" замовник застосовує саме електронну систему для відбору постачальника, тобто в який спосіб, окрім здійснення допорогової закупівлі, якщо в установі не застосовується положення про допорогові закупівлі, замовник може застосовувати електронну систему закупівель???
3. Також цікавить питання про те, хто приймає рішення щодо застосування допорогової закупівлі, якщо повноваження щодо застосування електронної системи закупівель, у разі якщо вартість предмета закупівлі не перевищує 200 тис.грн., надані тендерному комітету, безповередньо замовник, чи під час планування закупівель тендерний комітет??
4. Якщо застосовуємо процедуру "допорогові закупівлі", чи необхідно при закупівлі всіх товарів і послуг, щодо яких вартість предмета закупівлі не перевищує 200 тис.грн. замовнику застосовувати дану процедуру, чи замовник має право на власний вибір застосовувати допороги (наприклад щодо одного предмета заупівлі - звіт про укладений договір, а щодо іншого - допорогова закупівля), якщо таке заначити в розпорядчому документі?
Зарря дякужмо за надання консультації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що питання прийняття рішення про здійснення допорогових закупівель, визначення відповідальних осіб за проведення допорогових закупівель, планування закупівель та передумов для застосування процедур закупівель, розглянуто в листах від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, які розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
22.06.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи є правомірним надання платної юридичної допомоги(супровід процедури закупівлі) у частині забезпечення оприлюднення у Системі інформації згідно Закону у складі: річного плану закупівель або змін до нього, оголошення про проведення процедури відкритих торгів, тендерної документації та проекту Договору про закупівлю, роз'яснення та змін до тендерної документації,повідомлення про продовження строку розгляду тендерної пропозиції,договору про закупівлю, повідомлення про внесення змін до договору, звіту про виконання договору, а також надання усних консультацій з питань організації та проведення закупівлі, надання витягу з Системи, що містить інформацію про результати проведення закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Так, цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
При цьому згідно частини третьої статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи) зокрема забезпечує оприлюднення інформації та звіту щодо публічних закупівель відповідно до Закону.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону зокрема члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України.
Крім того, відповідно частини другої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|