Шановні представники Міністерства економіки України, для уникнення неоднозначностей щодо застосування Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. Чи правильно ми розуміємо, що кожне підприємство, яке бере участь у публічних закупівлях, повинно розробити і затвердити власну методику розрахунку цін? 2. Чи потрібно при цьому адаптувати «Примірну методику», обравши один або декілька методів розрахунку, які найбільше підходять для специфіки підприємства? 3. Чи можна використовувати комбінацію рекомендованих методів, чи потрібно обрати лише один? 4. Які саме правила та алгоритми розрахунку слід прописати (наприклад, аналіз ринкових цін, використання коефіцієнтів інфляції тощо)? 5. Яким чином слід оформити та затвердити розрахунок очікуваної вартості? Чи достатньо внутрішнього наказу керівника, чи потрібне додаткове затвердження (наприклад, міським головою для комунальних установ)? Будемо вдячні за розгорнуту відповідь по кожному з пунктів.

Як вірно закрити спрощену процедуру закупівлі у одного учасника? За умови що договір про надання поштових послуг, який би був підписаний - фізично відсутній у обох сторон, у зв"язку з тим що підписання його повинно було здійснитися 24 лютого 2022 року. На даний час немає осіб в Управлінні, які займалися цим питанням. Та процедура до кінця не доведена. Договір на сайті закупівлі також відсутній.

Добрий день! Чи можна вважати документально підтвердженою підставою для здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель офіційний лист від організатора конференції, в якому він зазначає, що є ексклюзивним постачальником послуг з організації участі в конференції та єдиним продавцем квитків на участь в такій конференції, відповідно до пп. 5 п. 13 Особливостей (відсутність конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником)? Заздалегідь дякую.

У зв’язку з ухваленням Постанови Кабінету Міністрів України від 02.07.2025 № 782, якою затверджено «Додатковий перелік товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва» (далі – Додатковий перелік), у практиці проведення публічних закупівель виникли питання щодо тлумачення окремих технічних категорій товарів. Постановою Кабінету Міністрів України № 782 «Додатковий перелік товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, до яких встановлюються вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва*» (далі - Постанови № 782) до Додаткового переліку включено позицію: «Деталі трубопроводів безшовні, приварні, з вуглецевих, низьколегованих, аустенітних і аустенітно-перлітних сталей, для атомної, хімічної, теплової, газової та нафтогазової промисловості від Ду 50 до Ду 300 (без спеціальних вимог до контролю, із специфічними вимогами до контролю та з вимогами особливого контролю)». Доводимо до відома, є факти коли замовники оприлюднюючи процедури закупівлі на Prozorro зазначають товари за класифікатором ДК 021 2015 Єдиний закупівельний словник (ЄЗС/CPV класифікатор), вказуючи код 4213 до якого включаються товари: крани, вентилі, клапани, арматура, засувки, регулятори температури, гідранти, вентилі, затвори, штуцерні маніфольди, клапанні системи, приводи для арматури трубопровідної та товар за кодом 44167110-2 фланці, передбачаючи вимоги у тендерній документації щодо обов’язкової локалізації даних товарів посилаючись на Постанову № 782. При цьому відповідні товари за зазначеними кодами ніяким чином не відносяться та не є деталями трубопроводів, оскільки відносяться до категорії виробів трубопровідної арматури. На сьогодні не існує офіційного публічного роз’яснення, яке чітко встановлює, що арматура трубопровідна (крани, вентилі, клапани, арматура, засувки, регулятори температури, гідранти, вентилі, затвори, штуцерні маніфольди, клапанні системи, приводи для арматури трубопровідної та інше) та фланці не відноситься до “деталей трубопроводів”, які передбачено в додатковому переліку Постанови № 782. Відсутність такої правової визначеності створює ризики для учасників державних закупівель: з одного боку, вимоги замовників можуть бути надто широкими або дискримінаційними; з іншого — учасники можуть не мати юридичної підстави стверджувати, що їх вироби мають або не мають відповідати вимогам локалізації. Прохання на підставі вище викладеного надати відповідь на питання: 1. Підтвердити, що трубопровідна арматура (крани, вентилі, клапани, арматура, засувки, регулятори температури, гідранти, вентилі, затвори, штуцерні маніфольди, клапанні системи, приводи для арматури трубопровідної) не відноситься до товарів, які визначено Постановою № 782 2. Підтвердити, що товари які передбачені ДК 021:2015, а саме клас 4213 та кодом 44167110-2 (фланці) не відносяться до товарів – деталей трубопроводів зазначених в Додатковому переліку.

Мої вітання. Потребую роз"яснення. Згідно зі статтею 5, п.1/b Рамкової угоди між Україною та ЄС "прийнятними" країнами можуть бути ті, що надають допомогу Україні "на рівні підтримки, який порівнянний з рівнем, що надається ЄвроСоюзом". Чи можна віднести до прийнятних країн Японію та США, які є найбільшими донорами України на рівні з ЄС? Дякую