|
|
28.09.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
При наданні учасником тендерної пропозиції Замовник приймає рішення про відмову учасникові в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника у випадку, якщо юридична особа, яка є учасником, не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень (пункт 10 частини 1 статті 17 Закону). В свою чергу Замовником зазначено, що інформацію про відсутність підстави надають у довільній формі за підписом уповноваженої особи учасника та завірену печаткою (у разі її використання). Чи є доцільно відхилити учасника, у разі ненадання зазначеної інформації, коли очікувана вартість закупівлі 170 000,00 грн. з ПДВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель” та від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”, які містять вичерпну відповідь на питання, зазначені у запиті.
|
|
|
25.09.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Під час проведення процедур закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», чи уповноважений замовник визначати відсутність конкуренції товарів/постачальників на ринку України?
2. Яким чином замовник повинен визначати монопольне становище товару на ринку та/або відсутність конкуренції на цей товар, на ринку України?
3. Якщо замовнику відомо, що товар в Україні представлено лише одним виробником, але наявна конкуренція між постачальниками цього товару, чи може такий товар вважатись монопольним?
4. Враховуючи вищенаведені питання, яким чином замовник під час проведення процедур закупівель повинен визначати процедуру та предмет закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.
Разом з тим, монополії регулюються Законом України “Про природні монополії” (далі – Закон про природні монополії).
Так, частиною другою статті 5 Закону про природні монополії визначено, що зведений перелік суб’єктів природних монополій ведеться Антимонопольним комітетом України на підставі реєстрів суб’єктів природних монополій у сфері житлово-комунального господарства, що формуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, а в інших сферах, в яких діють суб’єкти природних монополій, - національними комісіями регулювання природних монополій у відповідній сфері або органами виконавчої влади, що здійснюють функції такого регулювання до створення зазначених комісій.
При цьому згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа (особи), зокрема здійснює вибір процедури закупівлі.
Разом з тим, замовнику слід ураховувати, що відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”.
|
|
|
19.09.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.4 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII рішення тендерного комітету оформлюється протоколом.
Чи розроблялися Уповноваженим органом (розроблені) рекомендовані зразки (форми) протоколу засідання тендерного комітету, витягу з протоколу засідання тендерного комітету?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
У свою чергу, виходячи зі змісту частини четвертої статті 11 Закону будь-які рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.
Водночас наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджені форми протоколу розкриття тендерних пропозицій та протоколу розгляду тендерних пропозицій.
Разом з тим, у інших випадках оформлення протоколів здійснюється замовником самостійно у довільній загальноприйнятній у діловодстві формі.
|
|
|
13.09.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Відповідно до ст. 25 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електрону систему закупівель. Згідно ст. 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Відповідно до ст. 6. Закону України про електронні документи для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Чи правильно ми розуміємо, що враховуючи ст. 6 вищевказаного закону, учасник може використовувати електроний підпис, а не зобов’язаний. Таким чином, замовник не має право прописувати в тендерній документації обов’язковість накладання ЕЦП при поданні тендерної пропозиції від учасника.
Крім того, згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону авторизований електронний майданчик - авторизована Уповноваженим органом інформаційно-телекомунікаційна система, яка є частиною системи та забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення процедур закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Відповідно до пункту 7 Порядку функціонування системи саме оператор повинен забезпечити можливість проведення передбачених Законом процедур закупівель в електронній системі закупівель залежно від рівня акредитації, та відповідність авторизованого електронного майданчика вимогам, визначеним у пунктах 8-10 Порядку функціонуваннясистеми. Разом з тим, згідно з Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі (далі - Порядок розміщення інформації), затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 N 477, зокрема замовник/учасник для отримання доступу до автоматизованого робочого місця безоплатно проходить реєстрацію на авторизованому електронному майданчику шляхом здійснення одного із способів ідентифікації/авторизації відповідно до порядку, установленого Кабінетом Міністрів України. Друге питання: Чи правильно ми розуміємо, враховуючи вищенаведене, що саме оператор електронного майданчику при подані документів учасником закупівлі повинен вимагати для ідентифікації/авторизації накладання ЕЦП відповідно до всіх вимог прописаних в Законах та Порядку. Заздалегідь вдячні!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (абзац третій частини третьої статті 12 Закону).
Таким чином, замовник самостійно зазначає вимоги до учасників щодо оформлення та подання тендерної пропозиції з дотриманням законодавства та з урахуванням частини третьої статті 12 Закону і частини першої статті 25 Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що питання розробки тендерної документації та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
04.09.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Проконсультуйте, будь ласка, з приводу такого питання: згідно із ч.1 ст. 75 Господарського Кодеску України визначені підприємства (які здійснюють діяльність за "кошти підприємства") оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель звіт про укладання договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємства та інформацію про зміну його істотних умов у визначений цим пунктом строк".
Питання:
1) мається на увазі сайт tender.me.gov.ua ? чи сайт Прозорро?
2) яким документом визначені форми цих двох звітів: "про укладання..." та "про зміну істотних умов.." ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання, викладене у запиті 241/2016, відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7e49e5b6-c408-4534-9947-1651e976c620&lang=uk-UA
Водночас зазначаємо, що суб'єкти господарювання, визначені у статтях 75, 77 - 79 Господарського кодексу України, мають можливість заповнювати інформацію щодо укладеного договору, у тому числі щодо ціни за одиницю, за формою звіту про укладений договір, яка затверджена Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" від 22.03.2016 № 490.
|