Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях

Умова пошуку

Область пошуку

Запитання

Відповіді

Всюди

Та

Або

За винятком

Додаткова умова пошуку

Область пошуку

Запитання

Відповіді

Всюди

Шукати за номером звернення

Номер

Рiк

Bідібрати результати

За темою

За тегами

Останні запити та відповіді

Сортувати за

Очистити

18.04.2025

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

224 / 301

Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням змін внесених Законом № 3988-IX від 19.09.2024, Замовники мають забезпечити оприлюднення в електронній системі закупівель інформацію про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво). При цьому, в п. 11 ч. 1 ст. 10 та ч. 7 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», визначено два випадки, коли публікується повідомлення про внесення змін ціни на матеріальні ресурси, а саме: - внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених ч.5 ст.41; - складання договірної ціни, уточненої відповідно до затвердженої проектної документації до договору про закупівлю, зазначеного в абз. 3 частини першої ст. 41. Враховуючи, що під час виконання договорів про закупівлю будівельних робіт з динамічною ціною, вартість ресурсів може змінюватись декілька разів, і при цьому умови такого договору не змінюються, виникає питання: чи є обов’язковим оприлюднення інформації про зміну ціни на матеріальні ресурси, якщо такі зміни не призводять до зміни умов договору про закупівлю? При цьому, слід врахувати, що проектна документація розроблялася в рамках іншого договору, тобто договір про закупівлю будівельних робіт укладено без розроблення проектної документації.

Відповідь

19.04.2025

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

222 / 292

Чи може помічник командира частини з правової роботи (як єдиний штатний юрист даної частини) бути призначеним уповноваженим з питань державних закупівель? (з огляду на відсутність прямої заборони, та з іншої сторони, необхідності візування юристом документів, в тому числі що стосуються державних закупівель, включно з власне договорами)

Відповідь

Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Варто зазначити, що відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі – державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цією статтею.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), якими встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Згідно з вимогами пункту 7 Особливостей № 1275 відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником.
При цьому, Особливості № 1275 не містять окремих вимог до уповноваженої особи/іншої особи державного замовника та/або представників колегіального органу, що утворюється державним замовником для організації та проведення оборонних закупівель.
Крім цього, відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Згідно з пунктом 33 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з Законом України “Про публічні закупівлі” на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
Абзацом першим частини першої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” встановлено, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством.
Відповідно до абзацу першого частини п’ятої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” визначення або призначення уповноваженої особи не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість ухвалення рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Підсумовуючи, інформуємо, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, норми Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.

07.04.2025

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

221 / 288

не відбулися відкриті торги з урахуванням Особливостей та ст.3, 5, 6, 7 Рамкової угоди за предметом закупівлі засоби навчання за кошти Ukraine Facility. Згідно частини 8 статті 5 Рамкової угоди визначено, що якщо реалізація проекту не буде можлива через встановлення вимог щодо прийнятності країни, то при нагальності ми можемо закупити товар без урахування вимог прийнятності країн. Надана нам державою субвенція в рамках "Нова українська школа" на 2025 рік. Чи є це підставою для оголошення повторних відкритих торгів з Особливостями, але без вимог ст.5 Рамкової угоди щодо прийнятності країн?????

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 123/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/f8ad7934-91ed-4484-985e-8eafaeb0b38d?lang=uk-UA
Водночас інформуємо, що фінансування інвестиційного кроку 7.12 Плану України у 2025 році здійснюється з Державного бюджету України відповідно до бюджетної програми КПКІВК 2211850 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію публічного інвестиційного проекту на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» за рахунок коштів Ukraine Facility.
Отже, при підготовці та здійсненні закупівель, фінансування яких відбувається у межах зазначеної бюджетної програми, реципієнт зобов’язаний дотримуватись умов Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, ратифікованої Законом України від 06.06.2024 № 3786-IX (далі - Рамкова угода).
Частиною четвертою статті 2 Рамкової угоди визначено, що закупівлі згідно з Компонентом I Ukraine Facility (План України) повинні здійснюватися відповідно до законодавства України тією мірою, якою вони відповідають вимогам, визначеним у Рамковій угоді.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про публічні закупівлі», якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 Закону «Про публічні закупівлі». Отже, з моменту ратифікації Рамкової угоди замовники повинні дотримуватися вимог, які в ній встановлені.
Таким чином, всі закупівлі, які відбуваються для виконання заходів Плану України в межах відповідних бюджетним програм, здійснюються з урахуванням зокрема статей 2, 3, 5, 16, 17 Рамкової угоди, у відповідності до Закону «Про публічні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
Відповідно до вимог статті 11 Регламенту та статті 5 Рамкової угоди при здійсненні публічних закупівель у рамках виконання заходів Плану України визначено необхідність дотримання правил щодо прийнятності осіб, суб’єктів і матеріалів для постачання.
Зауважимо, що відповідно до п.8 статті 5 Рамкової Угоди учасники та кандидати на участь у тендері з неприйнятних країн можуть бути допущені як прийнятні у разі нагальної необхідності, недоступності послуг на ринках відповідних країн або територій або в інших належним чином обґрунтованих випадках, коли застосування правил прийнятності зробить реалізацію проекту неможливою або надмірно складною.
Також, звертаємо увагу, що відповідно до статті 3 Рамкової Угоди кошти або економічні ресурси в межах виконання Ukraine Facility прямо або опосередковано не можуть надаватися особі, що підпадає під дію обмежувальних заходів ЄС, або на її користь. Детальна інформація щодо санкцій ЄС розміщена на санаційній карті ЄС за посиланням: https://www.sanctionsmap.eu/#/main.

12.03.2025

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

219 / 291

Національний кешбек Зимова підтримка 1000 гривень. Подав заяву 13.02.2025 р. Грошей немає

Відповідь

07.04.2025

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

214 / 235

Замовником проведено відкриті торги по закупівлі робіт по будівництву житла для внутрішньо переміщених осіб. Згідно прийнятої Постанови КМУ від 26.11.2024 № 1350 виникла необхідність закомплектувати об’єкт меблями та устаткуванням, а саме: кухонні гарнітури, ліжка,столи, шафи, крісла,пральні машини, холодильники (тощо). Замовником проведено коригування проектно-кошторисної документації в частині доукомплектування об’єкту вище перехованими меблями та устаткування на суму 500 тис. грн. Запитання: Як правильно провести закупівлю як додаткові роботи чи окремим тендером як закупівлю товару, враховуючи, що кухонні гарнітури, пральні машини необхідно змонтувати та приєднати до мереж каналізації та водопостачання?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України" та у запиті № 1156/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c36aaf90-ebbb-4fee-84b7-374bdb158b16&lang=uk-UA
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок) .
Порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
Відповідно до пункту 4 Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, національного стандарту ДСТУ 8747:2017 "Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання», затвердженого наказом державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 20 грудня 2017 року № 434.
Так, зокрема, виходячи з кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва" (далі - Настанова), зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкта будівництва – кошторисний документ, який визначає повну кошторисну вартість об’єкта будівництва або його черги, який включає кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати, та складається на основі об’єктних кошторисів та/або об’єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат; кошторисна вартість об’єкта будівництва складається з будівельних робіт, вартості устаткування, що монтується чи не монтується, меблів, інвентарю та інших витрат; у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) окремим розділом враховуються також кошти на покриття витрат, пов’язаних з придбанням та доставкою на об’єкт будівництва устаткування, меблів та інвентарю, забезпечення яким покладається на учасника процедури закупівлі (підрядника).
Отже, можливість здійснити закупівлю устаткування, меблів, інвентарю як у складі робіт, так і окремо та самостійно замовником, визначено положеннями Закону, Особливостей та Настанови.
Так, у разі виникнення потреби у закупівлі товарів замовник здійснює придбання з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями.
Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

Консультації з питань публічних закупівель

Підписка на новини