Консультації з питань публічних закупівель
Міністерство освіти і науки України як державний замовник укладає договори з організаціями-виконавцями переможцями конкурсного відбору наукових і науково-технічних робіт, проведеного відоповідно до Порядку проведення конкурсного відбору наукових, науково-технічних робіт, що плануються до виконання за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2018 р. № 739, та Положення про проведення Міністерством освіти і науки України конкурсного відбору науково-технічних (експериментальних) розробок за державним замовленням, затвердженого наказо МОН від 09.02.2017 № 192, в Міністерстві юстиції України 10 березня 2017 р. за № 339/30207.
Розглядаємо 1 з випадків.
Під час формування конкурсної заявки Заявником вказано про необхідність залучення організації-співиконавця до виконання науково-технічної роботи із зазначенням її офіційної назви, вартість таких робіт становить 2000,0 тис. грн.
В такому разі, чи можна під час укладення договорму між МОН (Замовник) та підприємством, установою, організацією (Виконавець) закначати назву органцізації-співвиконавця у явному вигляді чи варто вказувати, що організацію виконавця буде визначено за результатами публічних закупівель (з урахуванням вартості таких робіт)?
Просимо надати роз'яснення чи може Виконавець укладати прямий договір із організацією-співиконацем без проведення публічних закупівль в двох різних випадках:
1) якщо у договорі в явному вигляді зазначено назву організації-співиконавця та зазначено чим обумовлнено цю небхідність;
2) у договорі зазначено, що організацію-співиконавця буде визначено за результатами проведеннь публічних закупівель (з урахуванням вартості таких робіт), разом з тим у Заявці назву організації зазначено у явному вигляді.
Консультацію просимо надати відповідно до норм закону "Про публічні закупівлі", без посилань на подібні звернення або узагальнені відповіді, оскільки вони не містять інформації про описаний вище випадок.
Відповідь
Добрий день! Просимо Вас надати розгорнуту відповідь стосовно незастосування локалізації товару, а саме автомобіля Mitsubishi L 200 країною походження якого є Королівство Таїланд, якого немає в переліку міжнародних угод, які не потрибують застосування локалізації, але з Таїландом Україна має ратіфіковану міжнародну угоду (ТОРГОВЕЛЬНА УГОДА МІЖ УРЯДОМ УКРАЇНИ ТАУРЯДОМ КОРОЛІВСТВА ТАЇЛАНД від
05.06.2017). Надайте будь -ласка чітку відповідь чи можна прикладати сертифікат про країну походження Таїланд и не локалізувати автомобіль Mitsubishi L 200.
Відповідь
Доброго дня! Відповідно ч.3 п.2 Постанови КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1254), а також договір про закупівлю, всі додатки та зміни до нього оприлюднюються замовником протягом 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні, якщо замовником не оприлюднено такий звіт, договір про закупівлю, всі додатки та зміни до нього до набрання чинності цією постановою. Чи має право Замовник зараз оприлюднити ( не чекаючи припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні) вищеперелічену інформацію?
Відповідь
Відповідно до частини першої статті 30 Закону "Про публічні закупівлі" електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.
Згідно з абзацом четвертим статті 30 Закону учасник може протягом одного етапу аукціону один раз понизити ціну/приведену ціну своєї пропозиції не менше ніж на один крок від своєї попередньої ціни/приведеної ціни.
Поряд з цим, Закон не встановлює мінімальний та максимальний кроки пониження ціни.
Частиною 6 статті 30 Закону передбачено, що відомості про розмір мінімального кроку пониження ціни або приведеної ціни під час електронного аукціону зазначаються у відсотках або грошових одиницях.
Відповідно до частини другої статті 21 Закону "Про публічні закупівлі" в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів повинно бути зазначено розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях.
Так, замовником вказано, що розмір мінімального кроку пониження ціни складав 1 479,88 грн.
Водночас, під час третього раунду аукціону учасник зробив крок у 100 грн (що набагато менше встановленого замовником МІНІМАЛЬНОГО розміру кроку) і став переможцем аукціону, з яким укладено договір.
Питання полягає в наступному: яким чином особа може бути визнана переможцем аукціону, якщо нею не дотримано встановленого замовником розміру мінімального кроку? Прошу розʼяснити, чи тягне за собою вищеописане порушення розірвання договору, укладеного за результатом аукціону?
Відповідь
Чи є предметом закупілі банківськи послуги "Фіксована комісія за переказ коштів за допомогою розташованого на території клієнка платіжного терміналу". Чи підлягає заява на приєднання до договору публічної оферти розміщенню на веб проталі ProZorro.
Відповідь