Добрий день. Чи правомірно орган Держказначейства відмовляє в реєстрації договору, усно аргументуючи це тим, що предмет договору, який однаковий з предметом закупівлі (річний план), в якому прописано назва послуги (назва предмету закупівлі) , із зазначенням коду та назви ДК - ще раз " код, назва та ДК" повинні прописуватись окремим пунктом договору? Наприклад : Предмет Договору (та річний план закупівлі) прописано так : п. 1 Виробник зобов'язується надавати Споживачу послуги з централізованого водопостачання код 65110000-7 Розподіл води за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника. А нижче прописувати ще: п.1.1. за ДК 021:2015 – 65110000-7 Розподіл води. Чи повинен предмет закупівлі бути однаковим з предметом договору?

Шановні колеги! Наш лікувальний заклад планує провести закупівлю за процедурою запиту ціни пропозицій, у межах якої передбачено включення до одного лоту лікарських засобів та виробів медичного призначення (зокрема шприців і систем для інфузій). Зазначені шприци та системи закуповуються для введення лікарських засобів, що одночасно закуповуються в межах цього ж лоту. Звертаємо увагу, що відповідно до технічних особливостей електронної системи, у процедурі запиту ціни пропозицій електронні майданчики самостійно класифікують кожну позицію згідно з підкодуванням, тоді як замовник зазначає лише загальний код предмета закупівлі. У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення: чи допускається здійснення закупівлі лікарських засобів разом із супутніми медичними виробами (шприцами, системами для інфузій) в одному лоті за кодом ДК 021:2015 — 33600000-6 «Фармацевтична продукція», якщо такі вироби є технологічно пов’язаними з використанням лікарських засобів; чи правомірно об'єднувати такі позиції в межах одного коду закупівлі за умови, що вони є частинами єдиного процесу надання медичної допомоги. В обґрунтування наводимо такі норми: 🔹 Наказ Мінекономіки № 708 від 15.04.2020 (Примірна тендерна документація): «У разі закупівлі товарів, робіт чи послуг, які є функціонально або технологічно пов’язаними між собою, замовник може не поділяти предмет закупівлі на частини (лоти)». 🔹 Лист Мінекономіки № 3304-04/38249-06 від 05.08.2020: «У разі якщо товари або послуги є функціонально пов’язаними або використовуються як єдиний комплекс, замовник має право не поділяти предмет закупівлі на частини (лоти)». 🔹 Наказ Мінекономрозвитку № 454 від 17.03.2016 (Методика визначення предмета закупівлі): «…предмет закупівлі визначається з урахуванням технологічної, функціональної або економічної доцільності…» Крім того, вважаємо за доцільне звернути увагу на економічні переваги об'єднання таких позицій: Постачальник одночасно з поставкою ліків постачає і засоби для їх введення. ✅ Закупівлі, що включають ширший перелік товарів і мають більший загальний обсяг, є більш привабливими для стабільних постачальників, оскільки дозволяють оптимізувати логістику, зменшити витрати на документообіг та логістичне обслуговування. ✅ Збільшення вартості закупівлі підвищує конкуренцію серед постачальників, що, як правило, сприяє отриманню більш вигідних цінових пропозицій. ✅ Такий підхід відповідає принципам бюджетної ефективності та стимулює участь бізнесу в публічних закупівлях, особливо на етапі запиту ціни пропозицій. З урахуванням викладеного, просимо: Підтвердити можливість об'єднання в один лот лікарських засобів і шприців/систем, необхідних для їх введення, за кодом 33600000-6. Надати рекомендації щодо відображення такої закупівлі в умовах запиту ціни пропозицій, враховуючи технічні особливості електронної системи. З повагою, Оксана Сохацька юрисконсульт, уповноважений зіз закупівель

Доброго дня. Обов'язково для уповноваженої особи вища освіта? Якщо в людини освіта технікума економічна чи підходить вона на посаду Фахівця з публічних закупівель?

19.10.2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості). Відповідно до пункту 28 Особливостей у тендерній документації зазначаються один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовником у тендерній документації встановлено кваліфікаційний критерій - наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю, а саме: Учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції сканований оригінал/копія “Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)” або оригінал/копія “Фінансової звітності малого підприємства” або оригінал/копія “Фінансової звітності мікропідприємства” за 2024 рік, за формами, які передбачені для них чинним законодавством України з відміткою органу Державної податкової служби або електронною квитанцією про прийняття такого документу уповноваженим органом (для юридичних осіб). Фінансова спроможність визначається відповідно до поданого звіту за колонкою 2 000 (код рядка “Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)”, і має бути у розмірі не менше 100 % від очікуваної вартості предмету закупівлі. Фізичні особи подають інші документи фінансової звітності, які передбачені для них чинним законодавством України з відміткою органу Державної податкової служби або електронною квитанцією про прийняття такого документу уповноваженим органом, а саме: податкова декларації платника єдиного податку за 2024 рік або податкова декларація платника єдиного податку 3 групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за 2024 рік (для фізичних осіб, які працюють за спрощеною системою оподаткування) або податкова декларація про майновий стан і доходи, одержані за 2024 рік (для фізичних осіб, які працюють за загальною системою оподаткування). Фінансова спроможність фізичної особи визначається як обсяг отриманого доходу за 2024 рік, і має бути у розмірі не менше 100 % від очікуваної вартості предмету закупівлі. Учасником процедури закупівлі у складі пропозиції надано довідку про неможливість надання фінансової звітності за 2024 рік, у зв’язку з тим, що учасник (фізична особа – підприємець) зареєстрований у січні 2025 року. Слід зазначити, що Учасник не звертався до Замовника із вимогою щодо внесення змін до тендерної документації в частині надання фінансової звітності за 2024 рік, у зв’язку з неможливістю її подання. Фінансова спроможність — це кваліфікаційний критерій, за допомогою якого замовник може оцінити фінансовий стан компанії як учасника закупівлі. Згідно ч. 11 ст. 26 Закону відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником. Документи, які вимагалися Замовником у тендерній документації щодо підтвердження фінансової спроможності, зокрема для фізичних осіб – підприємців, передбачені для них чинним закнодавством. У зв’язку з цим, звертаємося до Міністерства економіки України з проханням надати роз’яснення з наступного питання: чи підлягає відхиленню тендерна пропозиція учасника як така, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації, через неможливість підтвердження фінансової спроможності?

Відповідно до пункту 15 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (зі змінами), передбачено, що якщо у замовника виникла додаткова потреба, яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі, очікувана вартість такої закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі, а замовник обирає вид закупівлі з урахуванням вартісних меж. У нашій установі виникла непередбачувана потреба у закупівлі послуг з ремонту електричних карів, які вийшли з ладу внаслідок експлуатації. Ця потреба не є регламентним технічним обслуговуванням, її неможливо було передбачити та включити до плану закупівель заздалегідь. У зв’язку з вищевикладеним, просимо надати роз’яснення з наступних питань: Чи можливо у зазначеній ситуації (непередбачувана потреба у ремонті електро карів) застосувати положення пункту 15 Особливостей? У разі якщо вартість такої закупівлі не перевищує 50 тисяч гривень, чи буде достатньо лише внесення змін до річного плану закупівель та укладення прямого договору без його обов’язкової публікації у електронній системі закупівель?