|
31.01.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, цікавить консультація стосовно закупівлі допорогової. закупівля запчастин авто, чи потрібно в специфікації договору вказувати артикул чи номенклатурний номер запчастини та країну виробника. І чим це визначено.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Разом з тим, згідно із пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до частини першої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Крім цього з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону України “Про публічні закупівлі”. Також звертаємо увагу, що Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Господарський кодекс України (далі – ГКУ) не містить окремого визначення поняття "специфікація" як самостійного елемента договору, однак регламентує питання, що стосуються змісту та істотних умов господарських договорів, до яких може належати специфікація Стаття 180 ГКУ визначає, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 ГКУ, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Стаття 266 ГКУ встановлює, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до вимог статті 6 Закону України “Про оборонні закупівлі” у звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), зазначається інформація про: найменування державного замовника (службу державного замовника, військову частину); назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів); ціну за одиницю кожної номенклатурної позиції товару (із зазначенням одиниці виміру щодо товарів), ціну робіт, послуг. Отже, з урахуванням вимог законодавчих актів, що регулюють здійснення оборонних закупівель державними замовниками, визначальними, при укладанні державних контрактів (договорів) є вимоги Господарського і Цивільного кодексів України, статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, вимог статті 6 Закону України “Про оборонні закупівлі” з урахуванням Особливостей № 1275. Разом з тим повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
17.02.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Шановні представники Міністерства економіки України!
ТОВ "ФСК БУДІНВЕСТ" є ексклюзивним дистриб'ютором та імпортером засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) торгової марки Czech Sokil на території України, суб'єкт підприємницької дяільності. В рамках нашої підприємницької діяльності ми здійснюємо постачання засобів РЕБ для військових частин Збройних Сил України, та, в своїй діяльності керуємось Конституцією України, Господарським Кодексом України, ЗУ "Про підприємницьку діяльність", Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2022 р. № 1378, якою затверджено Перелік товарів, на міжнародні передачі (імпорт) яких не поширюється дія Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” у період воєнного стану на території України та іншими нормативно-правовими актами.
У процесі нашої роботи виникло питання стосовно нормативно-правової бази, якою має регулюватися діяльність ексклюзивного дистриб’ютора у сфері постачання засобів РЕБ оборонного призначення.
Зокрема, Постанова Кабінету Міністрів України № 1275 від 2 грудня 2022 року (а саме пункти 43-49) регулює питання державних закупівель для вітчизняних суб’єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення.
Водночас, Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2024 року № 1450 визначає порядок здійснення закупівель безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин.
Оскільки ТОВ "ФСК БУДІНВЕСТ" не є вітчизняним виробником та не має офіційного статусу суб’єкта господарювання, якому в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту товарів оборонного призначення (спецекспортер) , у нас виникає потреба у роз’ясненні:
1. Якими нормативно-правовими актами регулюється питання державних закупівель засобів радіоелектронної боротьби для ексклюзивного дистриб’ютора таких засобів, якщо замовником виступає військова частина?
2. Чи має право військові частини укладати прямі договори на постачання засобів РЕБ з дистриб’ютором таких засобів та якими нормативно-правовими актами це регулюється.
3. Чи застосовуються для ексклюзивного дистриб’ютора та імпортера засобів РЕБ обмеження по прибутку? Які?
З огляду на актуальність та важливість цього питання для обороноздатності України, просимо надати офіційне роз’яснення у визначений законодавством термін.
Заздалегідь вдячні за співпрацю!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувач! Відповідь на схоже питання міститься у відповіді на запит № 82/2025 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/763f9930-0b38-4036-8b81-426ba34f6635?lang=uk-UA Разом з тим, звертаємо увагу, що листи та роз’яснення Мінекономіки не встановлюють норм права, а мають виключно рекомендаційний та інформаційний характер.
|
|
29.01.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Вітаю. Учасник, який є платником ПДВ, подав свою цінову пропозицію без ПДВ. Проводилась процедура "відкриті торги" де очікувана вартість послуги зазначалась Замовником без ПДВ. При цьому, сума укладеного договору з врахуванням ПДВ, становила на 20% більше ніж остаточна пропозиція Переможця. Чи правомірне підписання такого договору. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 810/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UAВодночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
26.02.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦСИСТЕМС» (далі – Товариство) є національним виробником безпілотних авіаційних комплексів.
У процесі здійснення господарської діяльності Товариство, зокрема, укладає договори з поставки товарів оборонного призначення в межах Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 (з урахуванням змін внесених Постановою Кабінету Міністрів України № 1450 від 20.12.2024 року).
В процесі розрахунку ціни, перед Товариством постало питання, щодо можливості включення вартості ліцензії на використання власно розробленого програмного забезпечення до розрахунку ціни товару.
Товариство має свідоцтво про реєстрацію авторського права на відповідний твір (програмне забезпечення).
Програмний комплекс є ключовою компонентою, навколо якої будуються наші комплекси, саме програмний комплекс визначає основні якості і властивості нашого продукту, за які його обирають наші споживачі. Програмний комплекс є невід'ємною частиною наших продуктів і є предметом основних зусиль Компанії щодо вдосконалення продукту. Саме програмний комплекс визначає конкурентні переваги наших продуктів і визначає ціну нашої продукції.
Вартість програмного забезпечення визначена на основі експертної оцінки зовнішнього незалежного експерта.
У свою чергу, Постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 регулює лише матеріальну складову ціни, але ніяк не регулює інтелектуальну складову ціни.
У зв’язку з викладеним, просимо надати роз’яснення положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 (з урахуванням змін внесених Постановою Кабінету Міністрів України № 1450 від 20.12.2024 року щодо наступних питань:
- Чи передбачає Порядок можливість включення вартості ліцензії на використання власно розробленого програмного забезпечення, яке встановлено у складі безпілотного авіаційного комплексу до розрахунку ціни?
- До якої графи розрахунку ціни слід включати вартість ліцензії на використання власно розробленого програмного забезпечення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. На період дії воєнного стану державні замовники здійснюють оборонні закупівлі відповідно до Закону та Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей здійснення оборонних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (далі – Особливості № 1275). Слід зауважити, що Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 20.12.2024 № 1450 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275”, якою затверджено Порядок здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин (далі – Порядок). Також, постановою від 25.02.2025 № 215 Кабінетом Міністрів України були внесені зміни до пункту 5 Порядку. Відповідно до пункту 5 Порядку, з урахуванням вищезазначених змін, (вітчизняні виконавці державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин) під час укладання державного контракту (договору) надають державному замовнику розрахунок ціни за формою згідно з додатком 1 та висновок експерта або звіт про оцінку майна, які визначають можливу орієнтовну (очікувану) вартість безпілотної системи, засобу радіоелектронної боротьби тактичного рівня/їх складової частини, діють протягом шести місяців з дня їх видачі та не можуть бути прийняті державним замовником після закінчення зазначеного строку. Висновок експерта видається спеціалізованою судово-експертною установою, яка відповідно до Закону України “Про судову експертизу” має право на надання такого висновку. Звіт про оцінку майна видається суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами), уповноваженими на проведення оцінки та визначення вартості майна згідно із Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”. При цьому прибуток виконавця державного контракту (договору) у складі ціни може становити не більш як 25 відсотків виробничої собівартості товарів, робіт та послуг. Відповідальність за неправильність розрахунку ціни несе виконавець державного контракту (договору). Додаток 1 Порядку “Розрахунок ціни безпілотної системи/засобу радіоелектронної боротьби тактичного рівня” містить вичерпний перелік складових ціни безпілотної системи/засобу радіоелектронної боротьби тактичного рівня, що закуповуються у вітчизняних виконавців державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин). Водночас Порядком прямо не регулюється складова ціни, що стосується вартості ліцензії на використання власно розробленого програмного забезпечення, яке встановлено у складі безпілотного авіаційного комплексу. Щодо питання формування та підтвердження собівартості товарів, робіт і послуг, то з огляду на положення законодавства собівартість товарів, робіт і послуг визначається на підставі стандартів бухгалтерського обліку, при цьому національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в Україні розробляються та затверджуються Міністерством фінансів України. При цьому, Мінекономіки наголошує, що відповідно до чинного законодавства будь-які рішення щодо оборонної закупівлі приймаються державним замовником самостійно з дотриманням мети Закону, принципів здійснення оборонних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України та відповідно до норм Закону та Положення, повідомляємо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери державних закупівель у конкретних випадках. Разом з тим, звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
30.01.2025
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Ситуація наступна. Ми заключили угоду на продовження попереднього договору на наступний рік в межах 20% до проведення процедури закупівлі. Після цієї угоди ми повинні одразу перейти на договір по проведеній закупівлі. Але, пролонгація договору у нас до 5 лютого , після цього ми повинні заключити договір про закупівлю, але ми не встигаєм провести торги до 5 лютого. Тобто угода закінчиться і ми не знаєм як бути з днями, після закінчення угоди до підписання договору про закупівлю. Робити ще одну пролонгацію законодавство не передбачає. Чи можна оформити пряму (допорогову) закупівлю? Юрист постачальника послуг стверджує, що так можна. Казначейство, з свого боку, заперечує це. Тобто таке неможливо і прямий договір вони не приймуть після 05.02.2025р. Надайте, будь ласка, чіткі роз'яснення як бути в цій ситуації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" та у запитах №№ 4/2024, 817/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a1cce69b-0487-479d-b553-4beef5d3b136&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=41fca8b2-06b7-411c-8469-b500cdc7ac81&lang=uk-UA
|