Консультації з питань публічних закупівель
Під час воєнного часу замовник здійснює закупівлю робіт відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 зі змінами (далі – Особливості).
Зважаючи на специфіку закупівлі робіт, за результатом торгів (тендеру) має укладатися договір підряду відповідно «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених ПКМУ від 01.08.2005 р. № 668 зі змінами (далі - ПКМУ 668), враховуючи п. 7 цієї Постанови: «7. Умови договору підряду, що укладається за результатами проведених торгів (тендеру), повинні відповідати тендерній документації замовника та акцептованій тендерній пропозиції підрядника.
Закупівля робіт за рахунок бюджетних коштів здійснюється в порядку та на умовах, визначених законодавством. Договір підряду, що укладається відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, повинен відповідати вимогам, наведеним у статті 41 цього Закону.»
Водночас, згідно з абзацом 6 пункту 28 ПКМУ 668 передбачено, що замовник має право вносити зміни у проектну та кошторисну документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість додаткових робіт, викликаних такими змінами, не перевищує 10 відсотків договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі підряду.
Яким чином Замовник може застосувати наведену норму ПКМУ 668, враховуючи обмеження щодо внесення змін до істотних умов договору за пунктом 19 Особливостей, при цьому, відповідно до пункту 19 Особливостей жодна підстава не передбачає внесення таких змін, а саме: зміни у проектну та кошторисну документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість додаткових робіт, викликаних такими змінами, не перевищує 10 відсотків договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі підряду.
Чи має право замовник при виконанні договору, за умови виникнення підстави відповідно до абзацу 6 пункту 28 ПКМУ 668, внести відповідні зміни в договір підряду, укладений за результатом торгів (тендеру)?
Чи може бути розцінене застосовування такої спеціальної норми ПКМУ 668 як внесення змін до істотних умов договору про закупівлю, не передбачених пунктом 19 Особливостей, та відповідно порушенням згідно з статтею 164-14 КУПАП - внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, не передбачених законом?
Відповідь
Доброго дня! Прошу надати роз'яснення чи відповідє діючому законодавству України встановлення замовниками (в розумінні закону України "Про публічні закупівлі") при проведенні закупівель через Прозорро маркет вимог щодо надання товару конкретного бренду та встановлення надмірних вимог до учасників? Наприклад закупівлі палива UA-2025-01-09-007747-a, UA-2025-01-09-007424-a, тут замовником були встановлені вимоги щодо бренду АЗС на висунутий великий перелік вимог до учасника. В закупівлях UA-2025-01-13-013390-a, UA-2025-01-13-013046-a також були встановлені безліч вимог до учасників, вимагалась певна кількість АЗС на певній відстані.
Пунктом 12 Особливостей Постанова КМУ від 12.10.2022 № 1178, передбачено, що в запиті пропозицій постачальників щодо предмета закупівлі товару, вартість якого є меншою ніж 500 тис. грн, замовник може визначити інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором електронного каталогу. Запит пропозицій постачальників щодо предмета закупівлі товару, вартість якого дорівнює або перевищує 500 тис. грн, здійснюється відповідно до специфікації товару, сформованої адміністратором електронного каталогу, яка не передбачає можливості замовника самостійно визначати інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення.
Виходячи з викладеного, замовникам під час оголошення запиту пропозицій постачальників не дозволено встановлювати конкретну торговельну марку / модель / бренд / тощо в назві предмета закупівлі, у тому числі із зазначенням виразу «або еквівалент», оскільки це суперечитиме і пункту 12 Особливостей, і пункту 57 Постанови № 822. Тобто Замовники повинні використовувати специфікації товару, сформованої адміністратором електронного каталогу, а не вигадувати свої вимоги та правила, оскільки при придбанні товарів через електронний каталог відсутня можливість учасникам скаржитись на незаконні дії замовників.
Відповідь
Замовником було оголошено запит ціни пропозиції щодо предмету закупівлі «Зарядні станції». За результатами закупівлі було укладено договір з ФОП, на суму 1,8 млн грн. Товар було отримано в повному обсязі. Згідно пункту Договору зазначено «5.2. Право власності на поставлену партію Товарів переходить від Постачальника до Замовника з моменту фактичної передачі Товару закладам Замовника за належним чином оформленими видатковими накладними». Відповідні накладні були підписані належним чином.
За даним Договором органом ДКСУ було перераховано кошти на розрахунковий рахунок Постачальника за банківськими реквізитами вказаними в Договорі одним платежем. Однак платіж був повернутий з таким приписом «відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 15 Закону України № 361-IX від 06.12.2019 року». Цей платіж було повторно ще раз надіслано, але знов повернувся з тим же текстом «відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 15 Закону України № 361-IX від 06.12.2019 року». Оплата здійснювалась в кінці грудня 2024 року, повторний платіж надсилався вже 1 січня 2025 року.
Згідно п.12 ч.1 ст.10 Закону України «Про публічні закупівлі» – звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.
На даний момент у Замовника склалася така ситуація: товар поставлений у повному обсязі, але зі сторони Постачальника отримати кошти не має можливості (не виходить на звʼязок навіть), а Замовнику необхідно прозвітувати протягом 20 робочих днів з дня завершення терміну дії договору (договір діяв до 31.12.2024 року). На майданчику https://my.zakupivli.pro/ прозвітувати і поставити оплату 0,00 грн не має технічної можливості, електронна система може пропустити оплату 0,00 грн тільки при розірванні договору. Підстав для розірвання у Замовника не має.
У Замовника виникає питання – Як прозвітувати Замовнику в електронній системі закупівель за даним Договором?
Відповідь
Уповноваженою особою в січні місяці 2024 було проведено відкриті торги з особливостями відповідно до яких було укладено договрі про закупівлі. В квітні місяці 2024 року уповноважена особа звільняється, на її місце призначається нова уповноважена особа. Станом на 03.02.2025 звіт про виконання договору на не опублікований. Відповідно до законодавства звіт про виконання договору про закупівлю має бути оприлюднений в Прозорро протягом 20 р. д. з дня настання однієї з підстав, таких як виконання договору, закінчення строку дії договору за умови його виконання, розірвання договору. Питання хто несе відповідальність за дане порушення, звільнена чи новопризначена уповноважена особа?
Відповідь
Вітаю Вас!
Суть питання: на початку року, наприклад, ми не можемо повністю і чітко свої потреби щодо закупівлі того чи іншого майна (послуги/робіт) запланувати та провести процедуру закупівлі згідно діючого законодавства. Наведу приклад фактично:
1 варіант: розмір кошторису-100 000 грн на товар код ДК 021:2015 - 14620000-3 Сплави на даний момент (закупівля без використання ЕСЗ), через певний час буде додатково виділено ще 100 000 грн на товар код ДК 021:2015 - 14620000-3 Сплави (закупівля без використання ЕСЗ), ще через певний час - ще 100 000 грн на товар код ДК 021:2015 - 14620000-3 Сплави (закупівля без використання ЕСЗ).
В "сумі" виходить 300 000 грн по одному коду ДК (перевищує нижню межу у 200 000 грн). Але ми провели 3-ма договорами без використання ЕСЗ.
2 варіант: все теж саме (суми, код ДК, тощо), виходить, що ми "уходимо" та розділяємо суму закупівель на менші (допорогові) та фактично уникаємо використання ЕСЗ (відкриті торги, спрощену), що є фактично порушенням законодавства.
Додатково: листи та роз.яснення Мінекономіки, експертів, тощо. носять рекомендаційний характер і не діючим законодавством.
Питання:
Як мені, як УО в/ч бути в даній ситуації: 1 варіант - проводити закупівлі по одному коду ДК на суми вищі, ніж межі згідно законодавства (200.000 грн для товарів, послуг; 1.500.000 грн для робіт) як кожна закупівля, як окрема без використання ЕСЗ?
2 варіант - Першу закупівлю проводити без використання ЕСЗ, а наступні другу та третю через Прозоро (спрощені/відкриті), вважаючи, що вже суми будуть перевищувати вищезазначені суми допорогових закупівель?
Я не знайшов ніяких нових пояснень, розяснень, наказів, законів, постанов, щодо врегулювання даного питання.
Буду Вам дуже вдячний за Вашу відповідь і допомогу для чіткої та правильної організації та проведення закупівель у підрозділах ЗСУ.
З повагою, Майданчук Роман!
Слава Україні!
Відповідь