Консультації з питань публічних закупівель

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2026 № 112 (далі – Постанова 112) внесено зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, (далі – Особливості), зокрема пункт 28 доповнено новим абзацом 9, у зв’язку з чим визначено абзаци дев’ятий — дванадцятий вважати відповідно абзацами десятим — тринадцятим. Відповідно до абзацу 11 пункту 28 Особливостей перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі, оформлюються двома окремими додатками до тендерної документації. У зазначених переліках замовник розміщує посилання на відповідні вимоги тендерної документації, якщо включення таких вимог до переліків у повному обсязі ускладнило б їх сприйняття. До змін від 31.01.2026 ця норма визначалась за абзацом 10 пункту 28 Особливостей, проте як наведено вище змістилась. Згідно з останнім абзацом пункту 44 Особливостей (поточної редакції) відсутність документів або інформації, що не передбачені додатками до тендерної документації, зазначеними в абзаці десятому пункту 28 Особливостей, не є підставою для відхилення замовником тендерної пропозиції такого учасника процедури закупівлі відповідно до цього пункту. Цей припис стосується саме додатку з переліками документів або інформації, що виділяються тепер абзацом 11 пункту 28 Особливостей. Поряд з цим змін в останній абзац пункту 44 Особливостей не внесено Постановою 112 і цього не посилання з абзацу 10 на абзац 11. Тим самим поточна редакція останнього абзацу пункту 44 Особливостей визначає посилання на норму, яка не стосується суті самої норми. Враховуючи викладене, яким чином читати чи так би мовити кваліфікувати положення останнього абзацу пункту 44 Особливостей? Чи це просто забули внести зміну? Чи враховуючи припис виділений у Постанові 112, за яким абзац 10 слід вважати абзацом 11, в нормі останнього абзацу пункту 44 Особливостей читати абзац 10 пункту 28 Особливостей як абзац 11 пункту 28 Особливостей?

Доброго дня! Прошу надати відповідь на питання, які виникають в контексті застосування п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі”, враховуючи скасування Господарського кодексу України: Чи має право підписувати тендерну від імені учасника - юридичної особи її працівник, який перебуває у трудових відносинах з учасником, але НЕ займає посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків? і які повноваження мають бути передоручені такій особі керівником юридичної особи?

- чи розповсюджується норма, передбачена частиною шістнадцятою статті 29 Закону: «Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель» або аналогічна норма, передбачена пунктом 43 Особливостей, на саме пропозиції постачальників, які подані через електронний каталог відповідно до вимог, установлених замовником у запиті пропозицій постачальників в електронній системі закупівель відповідно до вимог Порядку? Чи повинен замовник, не дивлячись на технічну неможливість розміщення в електронній системі закупівель, розміщувати в останній якимось чином у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель?

Запит до Міністерства економіки України щодо правомірності встановлення ОГТСУ вимоги внесення матеріалів до власного Реєстру. Міністерству економіки України, як уповноваженому органу у сфері публічних закупівель. Щодо правової оцінки вимоги ТОВ «Оператор ГТС України» про обов’язкове внесення продукції до внутрішнього «Реєстру ізоляційних матеріалів та захисних покривів на їх основі», як умови участі у закупівлях Шановні колеги, звертаюся з проханням надати офіційне роз’яснення щодо відповідності вимоги ТОВ «Оператор ГТС України» (далі — ОГТСУ) нормам Закону України «Про публічні закупівлі» та законодавству у сфері технічного регулювання. У тендерній документації ОГТСУ встановлено вимогу, відповідно до якої постачальник може бути допущений до участі в процедурі закупівлі лише за умови, що його продукція включена до внутрішнього Реєстру матеріалів ОГТСУ, який ведеться самим замовником за власними правилами, затвердженими внутрішнім Положенням. У зв’язку з цим прошу надати роз’яснення щодо такого. 1. Правова природа внутрішнього Реєстру ОГТСУ Просимо повідомити: Чи може державна компанія встановлювати в тендерній документації вимогу про обов’язкове внесення продукції до власного, не передбаченого нормативно-правовими актами України Реєстру, який складається та адмініструється самим замовником? Чи відповідає така вимога принципам недискримінації, рівної конкуренції та пропорційності, визначеним у ст. 5 Закону «Про публічні закупівлі»? 2. Співвідношення із законодавством про технічне регулювання Просимо надати роз’яснення: Чи має право ОГТСУ встановлювати власну процедуру «перевірки відповідності» матеріалів, якщо в Україні існує державна система оцінки відповідності, а відповідні лабораторії та органи сертифікації мають акредитацію Національного агентства з акредитації України (НААУ)? Чи може результат випробувань, проведених неакредитованою структурою ОГТСУ, вважатися юридично значимим для допуску до участі в закупівлі порівняно з сертифікатами акредитованих органів? 3. Пропорційність і технічна необхідність вимоги Просимо уточнити: Які нормативні документи надають ОГТСУ право вимагати включення матеріалів у власний Реєстр саме як умову участі у закупівлі, а не як внутрішню рекомендацію або орієнтир? Чи може замовник вимагати додаткову процедуру перевірки матеріалів, яка дублює державну оцінку відповідності, без посилання на конкретний НПА, що вимагає такої перевірки? 4. Вплив вимоги на конкуренцію Прошу надати правову позицію: Чи може встановлення такої вимоги розглядатися як обмеження конкуренції, оскільки фактично допускає до торгів лише виробників, які пройшли процедуру в ОГТСУ, незалежно від наявності чинних сертифікатів відповідності? 5. Статус Реєстру порівняно з технічними регламентами та стандартами Просимо повідомити: Чи може внутрішній Реєстр підприємства, який не є технічним регламентом, стандартом, нормою чи правилом, затвердженим у встановленому порядку, бути підставою для обмеження доступу учасників до участі у закупівлях? Просимо Міністерство надати офіційну позицію …щодо відповідності вимоги ОГТСУ: Закону України «Про публічні закупівлі»; законодавству про технічне регулювання та оцінку відповідності; принципам здійснення закупівель, визначеним ст. 5 Закону; загальним засадам конкуренції. Метою звернення є отримання об’єктивного та фахового роз’яснення уповноваженого органу

Відповідно до п. 45 Особливостей амовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, зокрема, коли: учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. При цьому в примірній тендерній документації, затвердженої наказом Мінекономіки від 06.12.2024 № 27593 зазначено, що учасник підтверджує відсутність підстав, визначених підпунктом 2 пункту 45 Особливостей, шляхом надання у складі тендерної пропозиції: довідки в довільній форми про відсутність фактів невиконання своїх зобов’язань за раніше укладеним договором про закупівлю із замовником, що призвело до його дострокового розірвання протягом трьох років до дати оголошення про проведення відкритих торгів, і застосування санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків. Поясніть, будь-ласка, така відмінність у трактуванні примірній тендерній документації правильна. Дякую