Наше підприємство є державним унітарним, комерційним підприємством, заснованим на державній власності. Підприємство є Замовником в розумінні п 3 ч 1 ст 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості). Наше підприємство планує виготовляти певну продукцію (обладнання) і реалізовувати її на комерційній основі. У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення на наступні питання: 1. Чи потрібно нашому підприємству проводити процедури закупівлі згідно з Законом з урахуванням Особливостей для придбання матеріалів та комплектуючих (товарів), необхідних для виробництва продукції (обладнання), яка в подальшому буде реалізована? Звертаємо увагу, що відповідь на це питання лише частково надана в роз’ясненні Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на запит 1101/2020 (https://me.gov.ua/inforez/Details?id=15b7f331-3100-462b-b6ff-e0002424f90f&lang=uk-UA). Зокрема, в ньому йдеться тільки про випадки закупівлі (залучення субпідрядників та співвиконавців) для виконання договору, стосовно якого Замовник був учасником торгів та став переможцем за їх результатами. Також в роз’ясненні йде мова лише про можливість закупівлі робіт та послуг (про закупівлю товарів не згадується). Враховуючи зазначене, просимо уточнити можливість не застосовувати процедури закупівлі для придбання підприємством не лише робіт та послуг, але й товарів: - для забезпечення виробництва продукції з метою її постачання в рамках виконання договору, який укладався з нашим підприємством за прямою процедурою (без оголошення торгів). - для виробництва продукції з метою її подальшого перепродажу, але без попередньо укладеного договору на поставку цієї продукції. Просимо, також, взяти до уваги при наданні відповіді, що в роз’ясненні Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на запит 437/2021(https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e97e2a7c-2118-4759-a8aa-c885f612b5c4&lang=uk-UA) висвітлено питання можливості закупівлі для подальшого перепродажу, але для Замовників, визначених у п 4 ч 1 ст 2 Закону, а наше підприємство є Замовником в розумінні п 3 ч 1 ст 2 Закону. 2. Підпункт 4 п 13 Особливостей передбачає нагальну потребу у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, яка повинна бути документально підтверджена замовником. З огляду на зазначене, та з урахуванням того, що строк виконання замовлення за договором (контрактом) має стислий термін і це унеможливлює дотримання замовником строків для проведення відкритих торгів, які тривають не менше ніж 21 день, просимо надати роз’яснення: Чи можливо застосувати підпункт 4 п 13 Особливостей при проведенні закупівлі матеріалів та комплектуючих (товарів), необхідних для виробництва продукції (товарів), в тому числі оборонного призначення, яке здійснюється на виконання умов укладеного договору (контракту), де підприємство виступає як Виконавець? 3. Чи можливо укладений договір (контракт) на виготовлення продукції (товару) вважати як документально підтверджена нагальність? Відповідно до пункту 1 ч 5 ст 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю», або які згідно з законами України потребують спеціальних заходів безпеки. У зв’язку цим, виникає наступне питання: 4. Чи буде поширюватися дія Закону на закупівлі для придбання матеріалів та комплектуючих (товарів), необхідних для виробництва продукції (обладнання) оборонного призначення, якщо розголошення інформації про таку діяльність в умовах воєнного стану може загрожувати життю та здоров’ю працівників підприємства?

Замовником, сільською радою , оголошено закупівлю робіт для будівництва укриття (споруди подвійного призначення) відповідно до проектно – кошторисної документації, що затверджена замовником у червні 2025р. Відкриті торги з особливостями оголошено 05.12.2025р., тобто після вступу в силу постанови КМУ №1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану». Тендерною документацією питання щодо встановлення цін на матеріальні ресурси при формуванні пропозиції та договірної ціни за ціною середньою по регіону не відображене, на час подання пропозицій база даних цін в ЄДСБ відсутня (не функціцонує). Відповідно до п п.3 п. 1 постанови КМУ №1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться замовником під час складання інвесторської кошторисної документації та узгодження договірної ціни, а підрядником такий аналіз проводиться у разі, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника та узгоджується із замовником, а також під час складання договірної ціни. Просимо Вас надати інфомацію та роз’яснити, чи вправі замовник досліджувати на етапі розгляду пропозиції учасника відкритих торгів з особливостями, ціни на матеріальні ресурси викладені у складеній учасником (підрядником) договірній ціні на предмет їх відповідності середнім цінам по регіону та чи поширюється дія згаданої постанови КМУ на договірні ціни подані під час відкритих торгів в тому числі до початку функціонування бази даних цін. Заздалегіть вдячні за надану інформацію, з повагою, уповноважена особа Н.Гнатишин.

Замовник звертається з проханням надати роз’яснення щодо можливості об’єднання в межах однієї процедури закупівлі з поділом на лоти робіт з капітального ремонту трьох різних об’єктів будівництва, розташованих за різними адресами. Зазначені роботи планується закуповувати та реалізовувати в рамках Програми транскордонного співробітництва Interreg VI-A NEXT Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2021–2027, що фінансується за кошти Європейського Союзу відповідно до Угоди про фінансування Програми, з обов’язковим дотриманням положень Додатку ІІ «Публічні закупівлі». Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником за об’єктами будівництва, з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281. Таким чином, кожен об’єкт капітального ремонту, для якого розроблена та затверджена окрема проектно-кошторисна документація, є самостійним об’єктом будівництва, а відтак – окремим предметом закупівлі робіт. Разом з тим, пунктом 5 розділу І Порядку передбачено можливість визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів), однак така можливість застосовується в межах одного предмета закупівлі, а не для об’єднання кількох самостійних предметів закупівлі робіт, сформованих за різними об’єктами будівництва. Крім того, відповідно до абзацу четвертого пункту 4 розділу ІІІ Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі (наказ Мінекономіки від 18.02.2020 № 275), очікувана вартість закупівлі робіт визначається на підставі затвердженої проектної документації, яка в даному випадку є індивідуальною по кожному об’єкту, що унеможливлює коректне формування єдиної очікуваної вартості без порушення методології. Окремо звертаємо увагу, що згідно з пунктом 10 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, закупівля робіт вартістю 1,5 млн грн і більше здійснюється шляхом відкритих торгів. При цьому кошторисна вартість кожного з трьох об’єктів перевищує зазначений поріг, що, на думку замовника, зобов’язує проводити окремі процедури відкритих торгів по кожному об’єкту. Додатково зазначаємо, що відповідно до вимог Додатку ІІ «Публічні закупівлі» Угоди про фінансування Програми Interreg VI-A NEXT, закупівлі, що здійснюються за кошти Європейського Союзу, повинні забезпечувати: • чітку ідентифікацію предмета закупівлі; • прозорість та простежуваність витрат за кожним об’єктом фінансування; • можливість однозначного співставлення витрат із затвердженим бюджетом проєкту та конкретним об’єктом інвестицій; • уникнення штучного укрупнення закупівель, яке може бути розцінене як обмеження конкуренції або створення дискримінаційних умов для потенційних учасників. У разі об’єднання трьох окремих об’єктів капітального ремонту в одну процедуру закупівлі з лотами, існує ризик: • ускладнення фінансового контролю та аудиту з боку органів Програми Interreg та європейських інституцій; • виникнення зауважень щодо невідповідності структури закупівлі затвердженим проєктним бюджетам; • визнання окремих витрат неприйнятними для фінансування за кошти ЄС. З урахуванням викладеного та з метою належного дотримання норм законодавства України у сфері публічних закупівель, а також умов і принципів фінансування Програми Interreg VI-A NEXT, просимо надати офіційне роз’яснення щодо: 1) порядку організації процедури закупівель інфраструктурних робіт у межах зазначеного міжнародного проєкту; 2) правомірності об’єднання робіт з капітального ремонту трьох різних об’єктів будівництва в одну процедуру закупівлі з поділом на лоти або необхідності проведення окремих процедур відкритих торгів по кожному об’єкту окремо; 3) врахування податку на додану вартість при розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі.

Згідно норм чинного законодавства, а саме ПОСТАНОВИ КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» ЗАБОРОНЕНО застосовувати положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону в разі проведення відкритих торгів для закупівлі електричної енергії. Це: «2. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;» Таким чином ваша установа ПОРУШУЄ пряму вимогу законодавства та вимагає оригінал довідки(ок) про створення Учасником на території Чернігівської області власного структурного підрозділу – Центру обслуговування споживачів (клієнтів) Відповідно до п. 8.3.17. Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Учасники роздрібного ринку, які обслуговують 50000 споживачів та більше, повинні створити центри обслуговування споживачів, які, у тому числі, приймають звернення/скарги/претензії споживачів, надають роз’яснення та інформацію, передбачену законодавством.» Вимагаємо вилкчити дану вимогу. (правильна відповідь на запитання)

Добрий день. Прошу Вас відповісти на таке запитання: учасник зазначає в довідці щодо товарів з підтвердженим ступенем локалізації назву товару, його виробника, ID товару в переліку та безпосередньо ступінь локалізації. Запис про включення товару до переліку є чинним на момент подання тендерної пропозиції. В період перевірки замовником інформації, яка зазначена учасником у вищезазначеній довідці, Уповноважений орган деактивує запис про включення товару до переліку. На момент подання своєї тендерної пропозиції Учасник не міг передбачити, що таке станеться. Чи може замовник в такому випадку надати можливість учаснику виправити невідповідність, яка виникла уже після подання тендерної пропозиції, з врахуванням узагальненої практики розгляду скарг АМКУ? Що робити учасникам, якщо замовник не надасть можливість виправити таку невідповідність? Що робити і замовнику, і учаснику, якщо через деактивацію запису про включення товару до переліку, у цьому переліку відсутній аналогічний товар з підтвердженим ступенем локалізації, а також відсутня можливість надати іноземний аналог?