Зважаючи на норми законодавства, роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель (нормативних документів) надає саме Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України як уповноважений орган. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз. Комунальним підприємством «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області відноситься до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону. Відповідно до Постанови №112 Кабінету Міністрів України від 30.01.2026р. внесено зміни до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Відповідно до зазначених змін в тому числі внесено зміни у пункт 13, а саме доповнено пункт після абзацу сорок другого новими абзацами такого змісту: 28) здійснюється до 31 грудня 2026 р. закупівля парових турбін, газопоршневих установок, когенераційних установок, електрогенераторних установок, газових генераторів, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень, теплових насосів, парових котлів, мобільних котелень, дизельних генераторів, зокрема складових та комплектуючих такого обладнання, силових трансформаторів, автотрансформаторів, трансформаторів тока, трансформаторів напруги, необхідних для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах”. Таким чином пункт 13 Особливостей доповнено новим абзацом, який дозволяє закупівлю широкого переліку енергетичного обладнання для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах. Нажаль зараз по всій території України, виникла дуже важка ситуація з електропостачанням, яка впливає на виробничі процеси та функціонування підрозділів, в тому числі КП КПС ШРБУ. В свою чергу не зрозумілим постає питання суб’єктів (Замовників), які мають право скористатись даним виключенням. Якими вимогами чи нормами, документальним підтвердженням повинно бути обґрунтоване саме «необхідність для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах»? З наведеної практичної ситуації прошу роз’яснити: Чи має право КП КПС ШРБУ скористатись нормами абзацу 28 пункту 13 Особливостей, та придбати енергетичного обладнання ,необхідне для функціонування підприємства ? Якими саме документальним підтвердженням, за його необхідності, повинно бути підтверджене «необхідність для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах»?

Тема Запит щодо тлумачення термінів «матеріали» та «матеріальні ресурси» при застосуванні постанови КМУ №1512 у публічних закупівлях Міністерство економіки України Відповідно до статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення з питань застосування законодавства у сфері публічних закупівель у частині використання постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану». Під час формування тендерної документації та аналізу договірної ціни у закупівлях робіт виникає необхідність однозначного тлумачення положень пункту 1 підпункту 1 постанови КМУ №1512, зокрема фрази: «на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів». У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення з такого питання. Чи правильно в межах застосування законодавства про публічні закупівлі вважати, що терміни «матеріали» та «матеріальні ресурси», використані у постанові КМУ №1512, охоплюють не лише будівельні матеріали у вузькому розумінні, а й обладнання (устаткування), вироби та інші матеріальні ресурси, вартість яких включається до договірної ціни робіт відповідно до кошторисної документації. Просимо надати роз’яснення з урахуванням повноважень Міністерства економіки України як уповноваженого органу у сфері публічних закупівель та з метою забезпечення єдиного підходу замовників під час формування тендерної документації і розгляду тендерних пропозицій.

Пунктом 2 частини шостої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено, що замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, не застосовують Закон у випадку здійснення закупівель товарів, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів, а інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж на тих же умовах, що й замовник. Просимо надати роз'яснення чи може замовник визначений у пункті 4 частини першої статті 2 Закону здійснювати закупівлю продуктів харчування без застосування Закону для подальшої їх переробки та приготування страв з метою їх реалізації у власних столових своїм працівникам та іншим відвідувачам.

Заявник звертається за роз’ясненням щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про оборонні закупівлі» у частині участі суб’єктів господарювання у процедурах закупівель товарів спеціального призначення для потреб оборони. Заявник є юридичною особою, яка здійснює діяльність з постачання товарів та може брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель як продавець (постачальник). При цьому заявник не є виробником відповідного товару. Виникло питання щодо допустимості участі заявника у процедурах закупівель у разі, якщо для виконання договору про закупівлю товар спеціального призначення буде закуповуватися у іншої юридичної особи — виробника. При цьому щодо такої юридичної особи — виробника — Антимонопольним комітетом України раніше було прийнято рішення про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яким застосовано заборону на участь у процедурах публічних закупівель як учасника. У разі участі заявника у процедурі закупівлі: • заявник виступає єдиним учасником процедури закупівлі; • виробник товару не бере участі у процедурі закупівлі, не подає пропозиції, не здійснює супровід участі та не є стороною договору про закупівлю із замовником; • замовниками у таких закупівлях виступають державні замовники у сфері оборони; • у складі пропозиції заявник подає документи, що підтверджують технічні, якісні характеристики та походження товару, із зазначенням фактичного виробника; • товар повністю відповідає вимогам тендерної (закупівельної) документації та технічним умовам закупівлі. У зв’язку з наведеним, просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. Чи має право заявник як продавець (постачальник), який не є виробником товару, брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель і постачати товар спеціального призначення, виробником якого є юридична особа, щодо якої застосовано заборону на участь у публічних закупівлях як учасника? 2. Чи допускається укладення та виконання договору про закупівлю відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» у випадку, якщо товар, що постачається заявником, виготовлений таким виробником та відповідає встановленим технічним і якісним вимогам? 3. Чи може сам факт зазначення у пропозиції учасника інформації про виробника товару, щодо якого застосовано відповідну заборону, бути підставою для недопуску заявника до участі у процедурі закупівлі або для відхилення його пропозиції? 4. Чи може участь заявника у процедурах публічних або оборонних закупівель за наведених обставин розцінюватися як опосередкована участь у закупівлі юридичної особи — виробника, щодо якої застосовано заборону? 5. Які норми законодавства та обставини, за позицією Міністерства економіки України, є визначальними для прийняття державним замовником у сфері оборони рішення щодо допуску або відхилення пропозиції заявника у подібних випадках?

Заявник звертається за роз’ясненням щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про оборонні закупівлі» у частині участі суб’єктів господарювання у процедурах закупівель товарів спеціального призначення для потреб оборони. Заявник є юридичною особою, яка здійснює діяльність з постачання товарів та може брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель як продавець (постачальник). При цьому заявник не є виробником відповідного товару. Виникло питання щодо допустимості участі заявника у процедурах закупівель у разі, якщо для виконання договору про закупівлю товар спеціального призначення буде закуповуватися у іншої юридичної особи — виробника. При цьому щодо такої юридичної особи — виробника — Антимонопольним комітетом України раніше було прийнято рішення про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яким застосовано заборону на участь у процедурах публічних закупівель як учасника. У разі участі заявника у процедурі закупівлі: • заявник виступає єдиним учасником процедури закупівлі; • виробник товару не бере участі у процедурі закупівлі, не подає пропозиції, не здійснює супровід участі та не є стороною договору про закупівлю із замовником; • замовниками у таких закупівлях виступають державні замовники у сфері оборони; • у складі пропозиції заявник подає документи, що підтверджують технічні, якісні характеристики та походження товару, із зазначенням фактичного виробника; • товар повністю відповідає вимогам тендерної (закупівельної) документації та технічним умовам закупівлі. У зв’язку з наведеним, просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. Чи має право заявник як продавець (постачальник), який не є виробником товару, брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель і постачати товар спеціального призначення, виробником якого є юридична особа, щодо якої застосовано заборону на участь у публічних закупівлях як учасника? 2. Чи допускається укладення та виконання договору про закупівлю відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» у випадку, якщо товар, що постачається заявником, виготовлений таким виробником та відповідає встановленим технічним і якісним вимогам? 3. Чи може сам факт зазначення у пропозиції учасника інформації про виробника товару, щодо якого застосовано відповідну заборону, бути підставою для недопуску заявника до участі у процедурі закупівлі або для відхилення його пропозиції? 4. Чи може участь заявника у процедурах публічних або оборонних закупівель за наведених обставин розцінюватися як опосередкована участь у закупівлі юридичної особи — виробника, щодо якої застосовано заборону? 5. Які норми законодавства та обставини, за позицією Міністерства економіки України, є визначальними для прийняття державним замовником у сфері оборони рішення щодо допуску або відхилення пропозиції заявника у подібних випадках?