|
|
10.02.2026
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до внесених змін, п.п. 9 п. 47 Особливостей викладено в наступній редакції: «9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (для учасника процедури закупівлі — резидента), або учасник процедури закупівлі — нерезидент не надав інформації про кінцевих бенефіціарних власників, визначеної абзацом дев’ятим пункту 28 цих особливостей, у спосіб, визначений замовником у тендерній документації».
Одночасно, п. 28 Особливостей доповнено обов’язком Замовника щодо зазначення у тендерній документації способу підтвердження такої інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника процедури закупівлі, що є нерезидентом: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства (підданства), а в разі, коли кінцевий бенефіціарний власник - іноземець є громадянином (підданим) кількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
Просимо надати консультацію, чи підпадає ненадання вищезазначеної інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасником-нерезидентом (або надання з невідповідностями, не в повному обсязі тощо) під положення п. 43 Особливостей і замовник має надати можливість такому учаснику усунути виявлені невідповідності, чи замовник має відхилити такого учасника на підставі абзацу 2 п.п. 1 п. 44 Особливостей: (1) учасник процедури закупівлі підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 особливостей) (без застосування положень п.43 Особливостей) ?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
04.02.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2026 № 112 (далі – Постанова 112) внесено зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, (далі – Особливості), зокрема пункт 28 доповнено новим абзацом 9, у зв’язку з чим визначено абзаци дев’ятий — дванадцятий вважати відповідно абзацами десятим — тринадцятим.
Відповідно до абзацу 11 пункту 28 Особливостей перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, та перелік всіх документів та/або всієї інформації, які подаються переможцем процедури закупівлі, оформлюються двома окремими додатками до тендерної документації. У зазначених переліках замовник розміщує посилання на відповідні вимоги тендерної документації, якщо включення таких вимог до переліків у повному обсязі ускладнило б їх сприйняття.
До змін від 31.01.2026 ця норма визначалась за абзацом 10 пункту 28 Особливостей, проте як наведено вище змістилась.
Згідно з останнім абзацом пункту 44 Особливостей (поточної редакції) відсутність документів або інформації, що не передбачені додатками до тендерної документації, зазначеними в абзаці десятому пункту 28 Особливостей, не є підставою для відхилення замовником тендерної пропозиції такого учасника процедури закупівлі відповідно до цього пункту.
Цей припис стосується саме додатку з переліками документів або інформації, що виділяються тепер абзацом 11 пункту 28 Особливостей. Поряд з цим змін в останній абзац пункту 44 Особливостей не внесено Постановою 112 і цього не посилання з абзацу 10 на абзац 11. Тим самим поточна редакція останнього абзацу пункту 44 Особливостей визначає посилання на норму, яка не стосується суті самої норми.
Враховуючи викладене, яким чином читати чи так би мовити кваліфікувати положення останнього абзацу пункту 44 Особливостей? Чи це просто забули внести зміну? Чи враховуючи припис виділений у Постанові 112, за яким абзац 10 слід вважати абзацом 11, в нормі останнього абзацу пункту 44 Особливостей читати абзац 10 пункту 28 Особливостей як абзац 11 пункту 28 Особливостей?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням змін, досвіду та практики застосування законодавства у сфері закупівель, а також здійснюється аналіз проблемних питань при застосуванні законодавства. В рамках цієї роботи будуть опрацьовані порушені у запиті питання та розглянуто можливість їх врахування під час внесення змін до законодавства у сфері публічних закупівель.
|
|
|
29.01.2026
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою належного застосування законодавства у сфері публічних закупівель, з урахуванням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕЕС-ТРЕЙД», звертається з проханням надати офіційне роз’яснення з наступних питань.
Підпунктом 7 пункту 19 Особливостей № 1178 встановлено, що зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Водночас, підпунктом 2 пункту 19 Особливостей № 1178 встановлено, що:
• обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується до кожного окремого випадку збільшення ціни (без обмеження кількості таких змін);
• при цьому змінена ціна за одиницю товару не може перевищувати 50 % ціни за одиницю товару, визначеної у початковому договорі про закупівлю.
Крім того, у пункті 157 та 158 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №920/19/24 від 21.11.2025 зазначено: «157. Тобто положеннями постанови КМУ № 1178 (в редакції постанови КМУ від 01 вересня 2025 року № 1067), на відміну від норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, чітко визначені як можливість застосування 10-відсоткового обмеження щодо збільшення ціни щодо кожного окремого випадку збільшення (без обмеження кількості змін), а не в цілому до усіх внесених змін, так і граничне значення на рівні 50 %, на яке може бути змінена передбачена в початковому договорі про закупівлю ціна за одиницю товару, що вкотре додатково підтверджує, що приписи частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не передбачають можливість збільшення ціни за одиницю товару на 10 % під час кожного внесення змін до договору про закупівлю.
158. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду висновує, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.».
Враховуючи вищевикладене, просимо надати чітке та однозначне роз’яснення з наступних питаннь: 1) Чи є правомірним збільшення ціни електричної енергії за одиницю товару більше ніж на 10 % від початкової ціни у кожному окремому випадку внесення змін (на підставі зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”) за умови дотримання сукупного обмеження у 50 % від початкової ціни договору та за наявності в договорі про закупівлю визначеного порядку зміни ціни, відповідно до підпунктів 2 та 7 пункту 19 Особливостей № 1178? 2)Чи є кожен окремий підпункт пункту 19 Особливостей № 1178 окремим випадком та не потребує одночасного застосування обмежень, які встановлені в інших підпунктах Особливостей № 1178? 3)Чи мають бути застосовані ці підпункти водночас з урахуванням обмежень, які встановлені в кожному з них?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 524/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/03d7304f-9dcf-4b32-aa80-97a269d075c8?lang=uk-UAКрім цього, зазначаємо, що з 31.01.2026 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.01.2026 № 112 “Про внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, якою уточнено підпункт 2 пункту 19 Особливостей, а саме: змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати ціну за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю, більше ніж на 50 відсотків. |
|
|
21.01.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (в редакції від 17.05.2025) встановлено, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару.
Водночас, законодавством України у сфері публічних закупівель не встановлено певної форми договору про закупівлю, однак визначено (пункт 17 Особливостей та частина перша статті 41 Закону), що договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.
Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, ні нормами законодавства у сфері здійснення публічних закупівель, ні положеннями Цивільного та Господарського кодексів України не передбачено певної окремо визначеної форми для укладання договору про закупівлю.
Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір, як різновид правочину, є домовленістю двох або більше сторін (частина 1 статті 626 ЦК України).
Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення щодо можливості укладення договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель відповідно до підпунктів 13 та 15 пункту 13 Особливостей шляхом сплати рахунку-фактури, за умови, що такий рахунок містить всі істотні умови договору та укладений у повній відповідності до пункту 13 Особливостей, зокрема:
- інформацію про таку закупівлю включено до річного плану закупівель,
- оприлюднено звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, разом з таким договором та додатками;
- оприлюднено обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до пункту 13 Особливостей.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.
Відповідно до підпунктів 13 і 15 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли:
здійснюється закупівля товарів, робіт та послуг для/з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів: критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури; сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури в рамках реалізації експериментального проекту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2025 р. № 142 “Про реалізацію експериментального проекту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури” (Офіційний вісник України, 2025 р., № 20, ст. 1335) за договорами про закупівлю, які укладаються до 1 березня 2026 року;
здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для проведення заходів, спрямованих на забезпечення захисту об’єктів підприємств, установ та організацій електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового, нафтогазового комплексів та об’єктів критичної інфраструктури підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти, у тому числі для організації захисту їх працівників у частині будівництва, створення та облаштування об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, для відновлення зруйнованих або пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації таких об’єктів, а також для проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт на об’єктах залізничної інфраструктури та ремонту тягового і рухомого складу.
Водночас згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Згідно статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між юридичними особами.
У свою чергу, відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Разом з тим, відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону у разі здійснення замовником закупівлі, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. При цьому інформація, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зазначена в статті 3 Закону.
З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення щодо способу укладення договору про закупівлю у разі здійснення придбання відповідно до пункту 13 Особливостей з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
12.01.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Суть питання: оголошенням про проведення спрощеної закупівлі Замовником вимагалося, що пропозиція повинна містити накладений кваліфікований електронний підпис учасника процедури закупівлі.
При перевірці підпису учасника на сайті ЦЗО, уповноваженою особою було встановлено, що тип підпису є удосконалений, тобто учасник не виконав вимоги Замовника, що містилися в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Листом від 16.02.2021 №1/06-3-1587 Міністерство цифрової трансформації України повідомило: якщо за результатами перевірки електронного підпису чи печатки на сайті ЦЗО з’являється інформація, що тип підпису «удосконалений», то такий підпис не може вважатися кваліфікованим.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства в редакції станом на 10.09.2022 (на дату проведення такої закупівлі), прошу надати відповідь з наступних питань:
Чи є достатньою і самостійною підставою для відхилення пропозиції учасника, якщо така не підписана кваліфікованим електронним підписом при умові, що така вимагалася Замовником в оголошенні про проведення закупівлі?
Чи може бути визначеним переможцем спрощеної закупівлі Учасник, пропозиція якого підписана удосконаленим електронним підписом при умові, що Замовником в оголошенні про проведення закупівлі міститься вимога про накладення кваліфікованого електронного підпису на кожен документ?
|
|
Відповідь
|
|
|