Консультації з питань публічних закупівель
Відповідно до пункту 39 Особливостей замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, визначених пунктом 44 цих особливостей, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника процедури закупівлі.
У зв'язку із цим, прошу надати відповіді на наступні запитання:
1. Чи єдиним можливим способом встановлення замовником факту подання недостовірної інформації учасником у тендерній пропозиції є підтвердження інформації на звернення до органів державної влади, підприємтсв, установ, організацій відповідно до їх компетенції?
2. Чи правомірним є встановлення замовником факту зазначення у тендерній пропозиції учасника недостовірної інформації, що є суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів самостійно шляхом перевірки цієї інформації у відкритих джерелах, зокрема в державних реєстрах, в електронної системи закупівель Прозорро та ін. без звернення до державних органів чи інших суб’єктів господарювання ?
Відповідь
Чи може замовник укласти прямий договір по нагальній потребі керуючись підпунктом 4 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) з Учасником, якого внесено до Зведених відомостей щодо спотворення результатів торгів. Який публікує Антимонопольний комітет України ?
Відповідь
В уповноваженої особи Замовника при розробленні тендерної документації виникли питання щодо норм Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами) та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (із змінами). Враховуючи пп. 36 ч. 1 ст. 1, пп. 13 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про публічні закупівлі" (із змінами) та те, що функції Уповноваженого органу, що здійснює регулювання сфери публічних закупівель, покладені на Міністерство економіки України, постала потреба в одержанні безоплатної консультації з наступних питань, що викладені в доданому файлі "Питання Уповноваженому органу 06.07.2023"
Відповідь
Відповідно до пункту 47 Особливостей: Учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав, зазначених в цьому пункті (крім підпунктів 1 і 7, абзацу чотирнадцятого цього пункту), шляхом самостійного декларування відсутності таких підстав в електронній системі закупівель під час подання тендерної пропозиції.
Замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у цьому пункті (крім абзацу чотирнадцятого цього пункту), крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу шістнадцятого цього пункту.
1) Чи зобов'язана ФОП підтверджувати відсутність підстав, що визначені підпунктами 2 та 6 пункту 47 Особливостей? 2) Чи зобов'язана ЮО підтверджувати відсутність підстав, що визначені підпуктом 5 пункту 47 Особливостей? 3) Як діяти Замовнику у разі не підтвердження учасником ЮО відсутності підстави, що визначена підпунктом 6 пункту 47 Особливостей (що для керівника учасника процедури закупівлі), а підтвердження учасником ЮО відсутності підстави, що визначена підпунктом 5 пункту 47 Особливостей (що для фізичної особи)? Чи можна у такому разі застосувати пункт 43 Особливостей для усунення невідповідностей в інформації, поданій учасником ЮО (для підтвердження відсутності підстави, що визначена підпунктом 6 пункту 47 Особливостей) та яким чином учасник може усунути таку невідповідність?
Відповідь
Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі передбачені вимогами статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». В свою чергу пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено: «Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів».
У відповідності до частини 9 Постанови №1178 від 12.10.2022 року «Публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 р. № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1267) здійснюються замовниками без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та цими особливостями».
Наведені вище вимоги Законів містять імперативні норми, з приводу передбачених обмежень/заборон щодо участі у процедурі закупівель за невиконання котрих існує окремо визначена відповідальність. Разом з тим, із здійсненого аналізу вимог чинного законодавства України не вбачається будь-яких інших заборон у напрямі можливості прийняття участі у публічних закупівлях товарів робіт та послуг без застосування процедури закупівель або спрощених закупівель передбачених Законом України «Про публічі закупівлі». Тобто іншими словами чинне законодавство України не передбачає жодних заборон у напрямі можливості укладення договорів з державними та/або муніципальними установами без застосування процедур із закупівель або спрощених закупівель.
Крім того, здійснений аналіз діючого законодавства дає підстави стверджувати про те, що директор та/або власник притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності суб’єкта господарювання не обмеженні у праві щодо участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» у тому числі, але не обмежуючись у якості фізичної особи-підприємця.
На цій підставі, просимо надати відповідь роз’яснювального характеру котрою
1. Підтвердити або спростувати правомірність прийняття участі у публічних закупівлях товарів робіт та послуг, без застосування процедури закупівель або спрощених закупівель передбачених Законом України «Про публічі закупівлі» суб’єктом господарювання котрий протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
2. Підтвердити або спростувати можливість участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» директора та/або власника суб’єкта господарювання, притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», від імені інших суб’єктів господарювання (в особі власника та/або директора).
3. Підтвердити або спростувати можливість участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» директора та/або власника суб’єкта господарювання, притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у якості фізичної особи-підприємця.
Відповідь