|
|
07.11.2020
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закладом було оголошено відкриті торги на закупівлю лінолеуму.на етапі визначення переможця було допущено помилку: визначено переможцем учасника, який не надав дві довідки, що вимагалися тендерною документацією. Було отримано вимогу від іншого учасника дискваліфікувати першого. Було прийняте рішення задовольнити вимогу учасника, відмінити торги з причини неможливості усунення помилок (неправомірне визначення переможця).Чи правильним було рішення про відміну торгів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим, статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися.
Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
При цьому рішення приймаються замовником самостійно.
|
|
|
06.11.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку із необхідністю підтвердження наданої Учасником інформації, нами, як Замовником, відповідно до абз.2 ч.15 ст.29 ЗУ «Про публічні закупівлі» був направлений запит до ДФС для підтвердження або спростування наявності фінансово-господарських відносин між Учасником та іншим контрагентом в розрізі конкретного договору, наданого Учасником на підтвердження відповідного досвіду. У відповіді ДФС нам відмовлено, посилаючись на ЗУ «Про доступ до публічної інформації», ЗУ «Про інформацію», Конституцію України.
Просимо надати консультацію щодо:
1) Чи правомірно ДФС відмовила у підтвердженні/спростуванні наданої Учасником інформації?
2) Які дії можна вчинити Замовнику для підтвердження наданої Учасником інформації, в разі відмови ДФС, крім звернення із запитом до третьої сторони-контрагента?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
Разом з тим замовник самостійно визначає установу, організацію, до компетенції якої належить підтвердження інформації, наданої учасником.
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів в конкретних випадках.
|
|
|
05.11.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може переможець торгів залучати до виконнання учасника торгів, який програв переможцю
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 1216/2020 (відповідь на питання 1) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e7854f8-60b6-4301-b742-3c2070ef76b4&lang=uk-UA
|
|
|
04.11.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
оговір про закупівлю — господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено: договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України зазначено: при укладенні господарського договору сторони зобов’язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. У ч. 4 цієї самої статті також зазначено: умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їхньої якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов’язкових для сторін нормативних документів, зазначених у ст. 15 цього Кодексу, а в разі їх відсутності — у договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Водночас, відповідно до ч.4, ст.41 Закону «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Питання:
1. чи є вичерпним перелік істотних умов, визначених ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: обсяг закупівлі (зменшення обсягів закупівлі); ціна (збільшення ціни, зменшення ціни); якість предмета закупівлі (покращення якості предмета закупівлі); строк дії договору та строк виконання зобов’язання.
2. Чи можна вносити зміни до інших умов договору про закупівлю, які не перелічені в ч.5 ст. 41 Закону
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
|
04.11.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Провели спрощену процедуру, за розгляду пропозицій всі пропозиціїї були вдхилені, а процедура такою що не відбулась. Один із учасників подав вимогу про скасування рішення та визнати його переможцем. Через неправильне обчислення строку надання відпові, ми не встигли надати в передбачений строк, чи є відповідальність за таке порушення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Водночас статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі у разі настання яких передбачена відповідальність.
Поряд з цим згідно з частиною двадцятою статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду.
|