|
|
14.12.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
У державному підприємства, що знаходиться у стані ліквідації відсутні штатні працівники. Але на сьогоднішній день виникла нагальна потреба здійснити закупівлі з метою збереження державного майна.
Чи належить до сфери застосування ЗУ "Про публічні закупівлі" закупівлі юридичної особи (замовника), яка не має штатних працівників; як оранізувати юридичній особі (замовнику), яка не має штатних працівників, проведення закупівель та за якими процедурами; чи правомірно здійснювати закупівлі за результатами моніторингу цін на товари та послуги, що визначаються у загальнодоступній електронній сістемі закупівель без проведення процедур, визначених ЗУ "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Визначення поняття “замовники” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”.
Таким чином, якщо підприємство є замовником у розумінні Закону, такий суб’єкт повинен дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 2 Закону.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
При цьому повноваження та функції тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб) визначені у статті 11 Закону. Водночас Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) ”.
При цьому повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”.
|
|
|
13.12.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи потрібно включати до РПЗ на 2017 рік закупівлі, за якими були укладені договори у попередні періоди і вони пролонгуються на 2017 рік, а також закупівлі, за якими будуть укладені додаткові угоди до вже діючих договорів, укладених у попередні періоди.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Питання зміни істотних умов договору про закупівлю розглянуто в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, відповідальним за складання та затвердження якого згідно з частиною третьою статті 11 Закону є тендерний комітет.
Разом з тим Закон, а також нормативно-правові акти, прийняті для реалізації положень Закону, не містять вимог щодо відображення в річному плані закупівель (додатку до річного плану) інформації щодо зміни істотних умов договору про закупівлю.
При цьому річний план складається і затверджується щодо закупівель, які планується провести, тобто без урахування зобов’язань за договорами про закупівлю, строк дії яких не закінчився у встановленому законодавством порядку.
|
|
|
13.12.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
ПАТ "Черкасиобленерго" здійснює постачання електроенергії споживачам Черкаської області в т.ч. бюджетним установам. Проте, згідно вимог ЗУ "Про публічні закупівлі" ми не реєструвались учасником на будь-якій площадці. Чи необхідно буде нам реєструватись учасником в системі електронних закупівель для укладання Договорів закупівель (в т.ч. і укладених на підставі переговорної процедури) з бюджетними установами.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок проведення переговорної процедури закупівлі визначений статтею 35 Закону. Використання замовником переговорної процедури закупівлі передбачає проведення переговорів з учасником (учасниками) за результатами яких замовник приймає рішення про намір укласти договір.
Форму повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури затверджено наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель”.
При цьому Закон, а також нормативно-правові акти, прийняті для реалізації положень Закону, не містять вимог, які передбачають реєстрацію в електронній системі закупівель учасника, з яким проведено переговори, у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас зазначаємо, що питання застосування переговорної процедури закупівлі розглянуто в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
|
13.12.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Тендерний комітет просить Вас надати роз’яснення, як діяти комітету відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі» (надалі Закон), а саме:
Відповідно до ст. 4 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Також відповідно до ст. 4 Закону зміни до додатку до річного плану безоплатно оприлюднюються на веб – порталі Уповноваженого органу.
У 2016р. Закладом було заплановано закупівлю вакцини на суму 18 тис. грн. (додаток до плану було оприлюднено через електронний майданчик zakupki.prom.ua). На протязі року, по незалежних от Закладу причинах, закупівлю не вдалося провести, тому тендерний комітет приймає рішення, з метою раціонального використання коштів, внести зміни у додаток, а саме: виключити з додатку закупівлю вакцин на суму 18 тис. грн.., та на цю суму здійснити закупівлю вати та клейонки, які теж необхідні Закладу.
З розмови з консультантом майданчика zakupki.prom.ua стає відомо, що оприлюднення змін на веб – порталі, а саме ВИКЛЮЧЕННЯ закупівлі вакцини на суму 18 тис. грн. не можливо так як в системі не зберігається історія змін які відбуваються. Консультант порекомендував скласти протокол про виключення процедури але не оприлюднювати на веб – порталі та залишити все як є . Також консультант порекомендував зміни стосовно включення інших предметів закупівлі оприлюднити.
Просимо надати роз’яснення як діяти комітету, тому що виключення процедури, призведе до зміни до додатку до річного плану. Але зазначену зміну (виключення) Замовник не може оприлюднити по причині недосконалої роботи електронного майданчика., що приведе до порушення ст. 4 Закону .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
При цьому, оскільки Законом не визначено спосіб коригування річного плану закупівель та додатку до нього (зокрема шляхом виключення відповідної закупівлі), у разі відсутності подальшої потреби у закупівлі запланованого (відображеного у електронній системі закупівель) предмета закупівлі та виникненні потреби у закупівлі іншого предмета, замовник може прийняти відповідне рішення та внести зміни до додатку до річного плану закупівель шляхом відображення інформації щодо нового предмета закупівлі, керуючись статтею 4 Закону.
|
|
|
13.12.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом не визначено порядку ініціювання проведення процедур закупівлі послуг у формі відкритих торгів та визначення технічних вимог, що вносяться до тендерної документації. Відповідний структурний підрозділ Замовника службовою запискою визначив технічні вимоги, які були внесенні до тендерної документації. Чи може голова тендерного комітету вносити до порядку денного засідання тендерного комітету та пропонувати затвердження змін до тендерної документації в частині технічних вимог (і не тільки), у разі отримання ним від представників виробника рекомендованих відомостей, які свідчать про те, що надані технічні вимоги відповідальним структурним підрозділом Замовника, не відповідають вимогам, які ставить представник виробника відповідного обладнання? Хто має право ініціативи внесення до порядку денного тендерного комітету питань внесення змін до тендерної документації та на підставі яких документів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов’язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля.
Ураховуючи викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Разом з тим, фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.
Поряд з цим, відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості. Членство в тендерному комітеті або визначення уповноваженої особи (осіб) не повинно створювати конфлікт між інтересами замовника та учасника чи між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі.
Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Водночас Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) ” (далі - Примірне положення).
Так, відповідно до пункту 2.9. Примірного положення члени комітету мають право, зокрема виносити питання на розгляд комітету.
При цьому згідно з пунктом 2.11. Примірного положення голова комітету, зокрема приймає рішення щодо проведення засідань комітету, пропонує порядок денний засідань комітету; веде засідання комітету.
|