Філія яка не має статусу юридичної особи здійснюю закупівлі за власним планом закупівель, чи кода закупівель сумуються з юридичною особою в складі якої утворена філія

Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: - юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; - органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. В листі Мінекономіки №3304-04/32275-06 від 21.05.2020, щодо визначення поняття “замовники” та їх категорій, у відповідності до приписів Закону України «Про публічні закупівлі» зазначається, що замовниками у розумінні Закону є суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, у тому числі платників податків, які має забезпечити держава та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси. Визначальною ознакою юридичної особи, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади, як наголошується Міністерством, є порядок їх утворення та мета діяльності, так, як зауважується Міністерством, юридична особа публічного права створюється за безпосередньої участі держави з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна, але держава чи територіальна громада не можуть управляти належними їй цінностями, то це майно закріплюється за окремими підприємствами, установами та організаціями. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (частина друга статті 81 Цивільного кодексу України), натомість юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу Мінекономрозвитку в листі № 3302-06/12875-06 від 29.04.2016р., також зауважує, що важливим елементом для розуміння поняття “замовник” у контексті Закону є спосіб, у який держава або органи місцевого самоврядування забезпечують свої потреби: 1) на комерційній чи промисловій основі; 2) на умовах, установлених рішеннями державних органів, які зобов’язують юридичних осіб забезпечувати державні чи громадські потреби в певний спосіб та на певних умовах З огляду на вищезазначене, потрібно розмежовувати способи, якими забезпечуються потреби держави та територіальної громади. Діяльність не є комерційною чи промисловою у разі якщо держава, підконтрольні їй організації при забезпеченні певної державної потреби керуються іншими мотивами ніж прибутковість, водночас така діяльність не залежить від економічних ризиків і витрат на неї (оскільки держава визначила мету організації саме для здійснення такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо). Натомість, діяльність здійснюється на комерційній основі у випадках, коли потреби держави та територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку. Зважаючи на вищевикладене, просимо надати узагальнене роз'яснення чи вважаються «замовниками» в розумінні Закону, юридичні особи приватного права (що не забезпечують потреби держави або територіальної громади) державна частка в статутному капіталі яких перевищує 50%.

Замовником оголошено відкриті торги з особливостями щодо закупівлі товару. Питання: Чи має право замовник після оголошення відкритих торгів з особливостями (відкриті торги діючі) оголосити запит пропозиций постачальників на той же самий товар, на таку ж саму вартість? Чи наявні обмеження, що у разі оголошення відкритих торгів з особливостями (відкриті торги діючі) замовник не має право оголошувати запит пропозиций постачальників?

якщо ціна за одиницю товару зменшилась чи можемо ми підняти кількість товару якщо сума договору не зміниться.

ТОВ «ЗАКУПІВЛІ.ПРО», що є авторизованим електронним майданчиком та надає комплексні послуги у сфері публічних закупівель, на запити клієнтів, звертається до Міністерства економіки України (далі-Мінекономіки) як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в т.ч. публічних закупівель відповідно до Положення про Міністерство економіки України, яке затверджене Постановою КМУ від 20 серпня 2014 р. № 459, щодо питання обчислення строків для укладення договору у процедурі відкритих торгів та закупівлі, здійсненої з використанням електронного каталогу. Функціонал авторизованого електронного майданчика ТОВ «ЗАКУПІВЛІ.ПРО» розроблений у відповідності до технічного завдання, отриманого від адміністратора електронної системи закупівель, яким є ДП «ПРОЗОРРО» згідно Наказу Мінекономрозвитку від 07.04.2020 № 648. Одним із складових функціоналу електронного майданчика, яким користуються як замовники так і постачальники, є відлік електронною системою закупівель днів, що пов'язаний з певною подією. Так, зокрема, у відкритих торгах з Особливостями, відповідно до п.49 Постанови КМУ №1178 від 12 жовтня 2022 року (із змінами): “З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через п’ять днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів.”. У закупівлі, здійсненої з використанням електронного каталогу відповідно до п.66 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого Постановою КМУ № 822 від 14 вересня 2020 року (із змінами): “Замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня визначення електронною системою закупівель постачальника переможцем відбору. ”. При цьому, згідно з вимогами статей 252, 253 ЦКУ: “Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок”. Враховуючи вищенаведене, просимо надати наступні роз'яснення: 1. У разі визначення електронною системою закупівель постачальника переможцем відбору о 00 годині 00 хвилин дня за результатом проведення запиту пропозицій при використанні електронного каталогу, який день слід вважати першим днем для розрахунку строку укладення договору — той же день, у який було визначено електронною системою постачальника переможцем о 00 годині 00 хвилин або наступний за ним день? 2.Який день слід вважати першим днем для розрахунку строку укладення договору за результатами проведення процедури відкритих торгів — день коли було прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю або наступний за ним день? Якщо електронна система закупівель не повинна враховувати вимоги статті 253 ЦКУ в частині початку відліку строку у днях для укладання договору з переможцем з дати саме наступної за датою події, просимо прямо зазначити про це у відповіді, звернувши увагу в такому випадку на дату початку відліку строку для укладання договору. 3.Чи повинна електронна системи закупівель мати однаковий підхід в частині початку відліку строку в обох зазначених вище випадках — за п.66 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого Постановою КМУ №822 від 14 вересня 2020 року і за п.49 Постанови КМУ №1178 від 12 жовтня 2022 року?